Симптоми прояву епіконділіту ліктьового суглоба

Сьогодні ми розглянемо причини виникнення та ознаки епіконділіту ліктьового суглоба. Ця недуга відносять до дегенеративно-запальних уражень кістково-м’язового апарату людини. У процесі розвитку цієї патології руйнуються тканини, починається запальний процес.

Як виникає епікондиліт

Причиною захворювання найчастіше виступають будь-які тривалі травмуючі впливу на навколишні ліктьовий суглоб тканини. Такі проблеми виникають, як правило, у спортсменів, які професійно займаються, наприклад, тенісом або гольфом. Відзначається ця патологія і у представників інших професій: масажистів, будівельників, теслярів тощо, а також у людей, змушених постійно носити тяжкості.

У тих, хто належить до перерахованих категорій, відбуваються мікророзриви в сухожиллях, в місцях прикріплення до кістки, викликані виконанням повторюваних рухів. А це, в свою чергу, стає причиною запального процесу на примикаючій кістковій тканині і дає характерні прояви епіконділіту ліктьового суглоба.

Особливості захворювання

У медицині розрізняють два види цієї патології: зовнішній (або латеральний епіконділіт) і внутрішній (медіальний). Відповідно до цього локалізується і біль, який є основним симптомом даного захворювання: або в області зовнішнього, або внутрішнього надмищока (місця, де кріпляться згинальні і розгинальні м’язи).

При наявності епіконділіту ліктьового суглоба пацієнт завжди може дуже точно вказати місце, де виник біль. Правда, іноді вона може носити і іррадуючий характер, розливаючись по зовнішньому або внутрішньому краю руки. При відчупуванні лікар виявляє ущільнення і найбільш болючу точку. Як правило, зовні ні суглоб, ні шкіра над ним не змінюються.

Як проявляється зовнішній епікондиліт ліктьового суглоба

Якщо біль, що давить, виникає при спробі взяти, підняти, понести предмет або повернути руку зовні і розігнути її в лікті — мова йде про зовнішній епікондиліт. Між іншим, у цієї патології є особливість: якщо м’язи хворого пасивні, а хтось буде обертати або розгинати йому руку — це не викличе дискомфорту. З часом хворому стає важко навіть вітатися ураженою рукою (так званий симптом рукостискання).

Медіальний епікондиліт ліктьового суглоба: лікування

На відміну від зовнішнього епіконділіту, внутрішній зустрічається рідше, і в основному в осіб, які мають справу з невеликими одноманітними фізичними навантаженнями. Біль в даному випадку з’являється при спробі зігнути руку або повернути її всередину. Локалізується ж вона на внутрішньому боці передпліччя, навколо всього суглоба, іррадуючи в пензель.

Обидва види епіконділіту ліктьового суглоба необхідно лікувати тільки за допомогою фахівця. Як правило, це відбувається амбулаторно. Лікар з’ясує причину хвороби і підбере протизапальні препарати (це можуть бути як мазі, так і ін’єкції). Призначаються також фізіотерапевтичні процедури: іглорефлексотерапія і лікувальна фізкультура. У складних випадках застосовують хірургічне втручання.

Не займайтеся самолікуванням!