Зоб дифузний нетоксичний: методи діагностики та терапія

Зоб дифузний нетоксичний — досить поширене захворювання, яке супроводжується збільшенням розмірів щитовидної залози. Йому схильні жінки і чоловіки будь-якого віку (нерідко він діагностується і у дітей). Зрозуміло, пацієнтам варто ознайомитися з інформацією про дану недугу, адже не зовсім зрозумілий діагноз часто викликає у людини лише паніку. Так, наскільки небезпечною може бути хвороба і як уникнути її розвитку? На які симптоми варто звертати увагу?

Дифузний нетоксичний зоб: код МКБ і основні характеристики недуги

Дане захворювання характеризується гіперплазією і гіпертрофією тканин щитовидної залози. Простіше кажучи, щитовидка починає збільшуватися в розмірах. Ця патологія під номером Ye04.0 і описана в MKB-10.

Дифузний нетоксичний зоб не супроводжується функціональними розладами. На тлі недуги не спостерігається гіпер- або гіпосекреція щитовидки, тому гормональний фон залишається в нормі. Поширеність недуги — 4-5%. До речі, жінки більш схильні до нього, ніж представники сильної статі. Нерідко зустрічається дифузний нетоксичний зоб у дітей, але частіше його діагностують у людей зрілого віку, після 30 років.

Класифікація: різновиди та форми захворювання

У більшості випадків нетоксичний зоб розвивається на тлі дефіциту йоду в організмі. Якщо мова йде про нестачу цього елемента на території проживання, то недугу називають ендемічною — їй схильна велика частина населення.

Але бувають і випадки, при яких зоб розвивається за відсутності йододефіциту в районі проживання. Ця спорадична форма хвороби, яка пов’язана з недостатнім рівнем секреції тиреоїдних гормонів.

Нетоксичний зоб може бути дифузним, вузловим (у тканинах щитоподібної залози утворюються щільні доброякісні вузлики) і змішаним. Крім того, гіпертрофована заліза може мати різну консистенцію — тканини на дотик можуть бути м’якими, еластичними, щільними, а іноді в них розвиваються дрібні порожні кісти.

Стадії розвитку захворювання

Зоб дифузний нетоксичний у більшості випадків розвивається повільно. У сучасній медицині прийнято виділяти три стадії, керуючись зовнішніми ознаками:

• На так званій нульовій стадії візуальні зміни відсутні — контури шиї залишаються тими ж, та й при пальпації визначити наявність недуги важко.
• Дифузний нетоксичний зоб 1 ступеня неможливо визначити при огляді, але під час пальпації досвідчений лікар може відзначити збільшення залози.
• На другій стадії розвитку зоб можна вже не тільки відчути пальцями, а й побачити — збільшена щитовидна залоза візуалізується як великий бугор під шкірою.

Дана схема класифікації має важливе діагностичне значення.

Які причини розвитку захворювання?

Збільшення щитовидки при подібному захворюванні носить компенсаторний характер. Розростання тканин пов’язане з дефіцитом йоду. На тлі нестачі цього елемента клітини щитовидки, тироцити, починають активно захоплювати йод. Кількість клітин збільшується для того, щоб накопичити якомога більше цього елемента, відповідно, маса тканин збільшується.

Подібне явище пов’язане або з дефіцитом йоду (він не надходить в організм в достатній кількості), або ж з недостатньою кількістю секретованих залізою тиреоїдних гормонів.

Причини розвитку зобу вдається з’ясувати далеко не завжди. Відомо, що має місце якась спадкова схильність. Наприклад, у деяких пацієнтів виявляються генетичні захворювання, пов’язані з порушенням роботи ферментних систем.

З іншого боку, присутні і деякі фактори ризику. Наприклад, важлива стать і вік пацієнта (більш схильні у хвороби жінки зрілого віку). Зоб дифузний нетоксичний часто розвивається на тлі нервових перенапряжень і затяжних стресів. До факторів ризику також відносять авітамінози і дефіцит деяких мікроелементів в організмі, зокрема, цинку, марганцю, молібдену, селену, кобальту і міді. Надлишок кальцію також може призвести до розвитку зобу. До цього ж переліку можна віднести куріння, хронічні інфекційні захворювання, а також прийом деяких препаратів.

Клінічна картина і основні симптоми

Зоб дифузний нетоксичний розвивається повільно, і на початкових етапах, які можуть тривати місяцями або роками, хвороба зовсім не проявляється. Зрідка пацієнти скаржаться на слабкість і запаморочення, напади головних болів. Але симптоми виникають епізодично, тому люди просто не звертають на них уваги.

У міру розвитку захворювання розміри щитовидки збільшуються — можна помітити появу бугорка, зміну контурів шиї. Гіпертрофія залози нерідко викликається компресію прилеглих органів, наприклад, судин, трахеї, стравоходу тощо. Іноді пацієнти скаржаться на постійне відчуття кома в горлі. У хворих можуть виникати проблеми з диханням (особливо в лежачому положенні), а також з ковтанням. Постійна задишка в найбільш важких станах призводить до нападу задухи. Синдром верхньої підлоги вени у пацієнтів є результатом компресії (здавлювання) судин.

До яких ускладнень може призвести недуга?

Як вже згадувалося, дифузний нетоксичний зоб — недуга небезпечна, особливо якщо вона була вчасно діагностована, і пацієнт отримав необхідну допомогу. Проте хвороба пов «язана з деякими можливими ускладненнями.

Іноді щитовидка збільшується настільки, що пережимає довколишні структури, зокрема, нервові закінчення і судини, що несуть кров до головного мозку. Крім того, збільшення обсягу ендокринної залози може призвести до компресії дихальних шляхів. Зрідка недуг ускладнюється запальним процесом і появою дрібних крововиливів у тканину залози.

На жаль, відомі випадки, коли у пацієнтів розвивається дифузний/вузловий токсичний зоб, який вже супроводжується сильними гормональними розладами.

Як виглядає сучасна діагностика?

Діагностика в даному випадку дуже важлива, адже гіпертрофія щитовидки може свідчити про багато порушень. Для початку, зрозуміло, лікар збирає анамнез і пальпує щитоподібну залозу — на пізніх етапах розвитку її збільшення можна помітити під час візуального огляду.

Далі обов’язково потрібно здати кров для того, щоб визначити рівень тиреоїдних гормонів (при нетоксичному зображенні гормональний фон відповідає нормі). Обов’язковою частиною діагностики є ультразвукове дослідження щитовидки, під час якого лікар може точно визначити розміри залози, встановити наявність або відсутність вузликів, кіст та інших новоутворень.

Іноді додатково проводитися рентгенографія — це дозволяє визначити ступінь компресії стравоходу і дихальних шляхів. За наявності вузликів пацієнтам рекомендують пройти біопсію.

Нетоксичний дифузний зоб: лікування

Терапія при даній недузі багато в чому залежить від стану пацієнта і ступеня збільшення залози. Наприклад, на нульовій стадії специфічне лікування взагалі може не вимагатися — пацієнту рекомендують підкоригувати дієту, уникати стресів і регулярно проходити перевірки.

На другій і третій стадії хворим призначають прийом препаратів йоду (добова доза калій йодиду становить близько 200 мкг). Для поступового зменшення залози пацієнтам часом потрібна замісна терапія, а саме, прийом препаратів, що містять левотироксин. Досить часто лікарі рекомендують такі ліки, як «Еутірокс», «Левотіроксин» і «Йодотірокс».

Хірургічне вичерпування частин залози проводиться лише в найбільш серйозних випадках, якщо у пацієнта помічена серйозна компресія. У таких ситуаціях високий ризик задухи і судинних проблем, тому операція просто необхідна.

Чи існують профілактичні засоби

Зрозуміло, набагато простіше попередити розвиток недуги, ніж потім шукати шляхи ефективного її усунення. Специфічної профілактики не існує, але пацієнтам варто дотримуватися деяких простих правил. Як відомо, в регіонах із зафіксованим дефіцитом йоду, населенню рекомендують періодично поповнювати запаси цього елемента в організмі, приймаючи йодовмісні ліки. В якості профілактики такі ж препарати призначають дітям в періоди інтенсивного зростання і вагітним жінкам.

Для нормальної роботи щитовидної залози важливо, щоб організм отримував вітаміни, зокрема, ретинол, токоферол, вітамін V12 і Д. Тому 1-2 рази на рік людям корисно приймати вітамінні комплекси.

Зрозуміло, важливим профілактичним засобом є дієта. У меню обов’язково варто ввести продукти, що містять йод, включаючи морепродукти, рибу та ікру. Вершкове масло, печінка, морква та риб «ячий жир наситять організм необхідними вітамінами. А ось такі продукти, як броколі, рідка, ріпа, хрін, цвітна і білокачанна капуста уповільнюють процес засвоєння йоду в організмі. Зрозуміло, повністю відмовлятися з них не варто, адже вони містять масу інших корисних речовин, але обмежити їх кількість потрібно. Зрозуміло, варто уникати стресів, дотримуватися правильного режиму сну і відпочинку, частіше проводити час на свіжому повітрі і відмовитися від звичок, що шкодять здоров’ю. Все це допоможе запобігти розвитку такого захворювання, як дифузний/вузловий нетоксичний зоб.