Збільшене серце: можливі причини, симптоми, терапія та наслідки

У своїй практиці лікарі часто стикаються з людьми, які мають серцеві захворювання. Частіше це стосується пацієнтів похилого або старечого віку. У деяких випадках патології серця зустрічаються і у працездатного населення. Не є винятком і новонароджені малюки, які придбали вади ще у внутрішньоутробному періоді. Одним із симптомів таких патологій є збільшене серце. Ця ознака поширена при багатьох кардіологічних хворобах. Збільшення серцевого м’яза зазвичай говорить про тривало поточну патологію, що призвела до ХСН.

Кардіомегалія — що це таке?

У нормі розміри серця індивідуальні для кожного. Вони залежать від комплекції людини, статі, віку. Вважається, що величина органу приблизно дорівнює розміру стисненої в кулак долоні. Проте існують межі, що розділяють норму від патології. Збільшене серце називається кардіомегалією. Її можна виявити як при фізикальному обстеженні, так і завдяки інструментальній діагностиці. У більшості випадків збільшено шлуночок серця, переважно лівий. Рідше кардіомегалія відбувається за рахунок правих відділів. Збільшення органу з’являється через гіпертрофію м’язового шару, а також внаслідок розтягнення міокарда (дилатації). Це явище рідко виникає в короткий термін. Зазвичай кардіомегалії передує тривале хронічне захворювання.

Збільшене серце: причини патології

Кардіомегалія може виникнути внаслідок безлічі причин. Це залежить від віку пацієнта, спадкової схильності, маси тіла і способу життя. Іноді збільшене серце вважається варіантом норми. При цьому кардіомегалія повинна бути помірною. До таких випадків належить постійне фізичне навантаження, вагітність, рідко підлітковий вік. Значне збільшення розмірів серця у цієї категорії людей також є патологією. Виділяють такі причини кардіомегалії:

1. Вроджені вади (ВПС). Вони формуються ще під час вагітності, можуть бути різних розмірів. При великих або поєднаних вадах серцева недостатність настає швидко. При цьому кардіомегалія може проявлятися вже в перші місяці життя дитини. Якщо пороки незначні, збільшення серця відбувається поступово, іноді не настає взагалі.
2. Запальні захворювання. До них належать міо-, ендо- та перикардити. Найчастіше ці патології виникають у дитячому та підлітковому віці. Кардіомегалія спостерігається тільки в тих випадках, якщо захворювання набуло хронічної форми. Також до цієї групи можна віднести дилатаційну міопатію.
3. Придбані вади серця. Формуються в дорослому віці. Найчастіше вони є наслідком ревматизму.
4. Хронічні серцево-судинні патології. До них належить ішемія міокарда (інфаркт, стенокардія), артеріальна гіпертонія.
5. Хронічні хвороби легких. Серед них — бронхіальна астма, ХОБЛ.
6. Патології інших органів і систем. Збільшення серця може спостерігатися при важкій анемії, нирковій і печінковій недостатності, гіпертиреозі.
7. Метаболічний синдром (ожиріння в поєднанні з цукровим діабетом).

Механізм розвитку кардіомегалії

Патогенез кардіомегалії залежить від причини. Найчастіше гіпертрофія лівого шлуночка зустрічається у людей, що мають метаболічний синдром, ІБС або артеріальну гіпертензію. При малому надходженні кисню серцевий м’яз скорочується сильніше, ніж зазвичай, і поступово збільшується в розмірі. Приблизно те ж відбувається при гіпертонії. У цьому випадку серце не встигає перекачувати кров досить швидко через її високий тиск, тому органу потрібно більше зусиль. Механізм розвитку кардіомегалії відрізняється при стенозах і недостатності клапанів. У разі цих патології кров не повністю надходить у сусідню камеру або посудину (аорта, легкова артерія) і викликає розтягнення одного з відділів серця. При тривалих пороках збільшується як шлуночок, так і передсердя. У деяких випадках може зустрічатися гіпертрофія всього органу. Правожелудочкова недостатність настає при легкових патологіях, хворобах печінки.

Симптоми при збільшеному серці

Симптоми збільшеного серця можуть бути виражені різною мірою. При гіпертрофії лівого шлуночка хворі скаржаться на задишку. Напади нестачі повітря виникають під час фізичних вправ, підйому тяжкостей, швидкої і тривалої ходьби. При вираженій кардіомегалії задишка може бути і в стані спокою. Крім цього, у деяких пацієнтів присутній готельний синдром. Найчастіше рідина накопичується на нижній третині гомілок у вечірній час. Якщо причиною ХСН є ішемія, хворих турбують болі в серцевій області. Також клінічна картина залежить від причини кардіомегалії. При легкових патологіях до перерахованих симптомів додається кашель, задуха. Печінкова недостатність характеризується масивними набуханням шийних вен. У людей похилого віку, які мають збільшене серце, часто відзначається гіпертонія.

Як діагностувати кардіомегалію?

Щоб виявити кардіомегалію, недостатньо даних анамнезу. Для цього необхідно провести пальпацію і перкусію органу. При простукуванні серця лікарю стає ясно, чи відповідає його розмір нормі або виходить за її межі. Крім цього, проводять рентгенологічне дослідження грудної клітини. При кардіомегалії обрис органу на знімках збільшено. Щоб визначити, в яких відділах спостерігається гіпертрофія, проводять ЕКГ. Завдяки цьому дослідженню можна дізнатися і про причини захворювання (ішемія, патологія легких). Найбільш точним для діагностики вважається ЕхоКГ (УЗД серця). Воно дозволяє визначити товщину міокарда в кожній камері, розміри порожнин, наявність дилатації.

Лікування збільшеного серця

При виявленні даного симптому хворі задаються питанням про те, що робити, якщо збільшено серце. Лікування необхідно починати тільки після повного обстеження і з’ясування причин. При необхідності призначаються бронхорасширяючі, антигіпертензивні, сечогінні препарати. У деяких випадках необхідна комбінація цих коштів. Незалежно від причини, важливо приймати медикаменти, що впливають на придушення серцевої недостатності. До них належать препарати «Коронал», «Пропроналол», «Каптоприл» тощо. У разі виражених вад серця необхідне хірургічне лікування. Також воно призначається при стійкій ішемії і гострій недостатності кровообігу.

Збільшене серце: наслідки захворювання

На жаль, серцева недостатність рідко проходить повністю, оскільки є хронічним прогресуючим захворюванням. За неадекватної терапії або її відсутності наслідки можуть бути серйозними. У разі вираженої кардіомегалії хворому постійно не вистачає повітря, внаслідок чого страждають всі органи. Також захворювання може призвести до інфаркту міокарда, інсульту, тромбоемболії серцевих або легкових судин.