Запалення підшкірної клітковини: можливі причини, форми хвороби, терапія та профілактика

Паннікуліт є прогресуючим процесом запалення підшкірної клітковини, що руйнує жирові клітини, вони заміщуються сполучною тканиною, утворюються вузли, інфільтрати і бляшки. При вісцеральному типі хвороби вражаються жирові клітини нирок, печінки, підшлункової залози, жирова клітковина сальника або області за черевиною. Приблизно в 50% випадків патологія приймає ідіопатичну форму, яка переважно спостерігається у жінок 20-50 років. Інші 50% — вторинний паннікуліт, що розвивається на тлі системних і шкірних хвороб, імунологічних розладів, впливу різного роду провокуючих факторів (холод, деякі ліки). В основі формування паннікуліту — дефект перекисного ліпідного окислення.

Причини появи

Таке запалення підшкірної клітковини може бути викликано різними бактеріями (переважно стафілококами і стрептококами). У більшості випадків розвиток його відбувається на нижніх кінцівках. Захворювання може з’явитися після грибкового ураження, травми, дерматиту, формування виразки. Найвразливіші ділянки шкіри — ті, які мають надлишок рідини (наприклад, при набряку). Також паннікуліт може з’явитися в зоні рубців після операцій.

На фото запалення підшкірної клітковини складно помітити.

Симптоматика паннікуліту

Головний прояв спонтанного паннікуліту — це вузлові формування, розташовані на різній глибині в підшкірно-жировій клітковині. Вони зазвичай з’являються на ногах і руках, рідко — на животі, грудях та обличчі.

Після вузлового руйнування залишаються атрофовані осередки жирової клітковини, що мають форму круглих областей западіння шкіри. Вузловий варіант відрізняється появою типових вузлів у клітинці під шкірою розміром від трьох міліметрів до п’яти сантиметрів.

Покриви шкіри над вузлами можуть фарбуватися в звичайний колір або бути яскраво-рожевими. При бляшковому типі запалення підшкірної жирової клітковини з’являються окремі вузлові скупчення, які зростаються і формують бугристі конгломерати.

Над такими утвореннями шкіра може бути бордово-синюшною, бордовою або рожевою. У деяких випадках вузлові скупчення поширюються повністю на клітковину плеча, гомілки або стегна, здавлюючи судинні і нервові пучки. Через це з’являється явна хворобливість, розвивається лімфостаз, кінцівки набрякають.

Інфільтративний тип хвороби проходить з розплавленням вузлів і їх конгломератів. В області вузла або бляшки шкіра яскраво-червоного або бордового кольору. Потім виникає флюктуація, яка властива абсцесам і флегмонам, однак при розтині вузлів виділяється жовта масляниста маса, а не гной. На місці розкритого вузла буде залишатися довго не заживаюча виразка.

При змішаному типі паннікуліту вузлова форма переходить в бляшкову, потім — в інфільтративну. Такий варіант відзначається в рідкісних випадках. На початку хвороби можуть бути підвищення температури, м’язові та суглобові болі, нудота, головний біль, загальна слабкість. При вісцеральному типі захворювання відбувається системне запалення жирової клітковини в усьому організмі людини з утворенням специфічних вузлів у клітковині за черевиною і сальнику, панкреатиту, гепатиту і нефриту. Паннікуліт може тривати від двох-трьох тижнів аж до декількох років.

Способи діагностики

Запалення підшкірної клітковини, або паннікуліт, діагностується на спільному огляді дерматолога і нефролога, ревматолога, гастроентеролога. Застосовуються аналізи сечі і крові, дослідження ферментів панкреатину, проба Реберга, печінкові проби. Визначення вузлів при паннікуліті вісцерального типу відбувається завдяки ультразвуковому дослідженню черевних органів і нирок. Кров’яний посів на стерильність сприяє виключенню септичної спрямованості захворювання. Точний діагноз ставиться після отримання біопсії освіти з гістологічним аналізом.

Класифікація

Існує первинна, спонтанна і вторинна форми запалення підшкірної клітковини. Вторинним паннікулітом є:

• імунологічний паннікуліт — виникає часто при системних васкулітах;
• люпус-паннікуліт (вовчанковий) — при глибокому ураженні системною червоною вовчанкою;
• паннікуліт ферментативний — пов’язаний з впливом панкреатичних ферментів;
• паннікуліт проліферативно-клітинний — при лімфомі, гістіоцитозі, лейкемії тощо;
• холодовий паннікуліт — місцева форма, яка розвивається як реакція на вплив холодом;
• паннікуліт стероїдний — з’являється у дітей після завершення кортикостероїдного лікування;
• штучний паннікуліт — викликаний введенням лікарських засобів;
• кристалічний паннікуліт — з’являється при нирковій недостатності, подагрі через відкладення в клітковині кальцифікатів, уратів;
• спадковий паннікуліт, який обумовлений недоліком ^ 1-антитрипсина.

За формою вузлів виділяються вузловий, бляшковий та інфільтративний типи хвороби.

Дії пацієнта

Якщо з’явилися перші ознаки паннікуліту, потрібно звернутися до лікаря. Крім іншого, слід при виявленні нових симптомів вдаватися до медичної допомоги (постійний жар, сонливість, висока втома, утворення волдирів і розширення області почервоніння).

Особливості лікування

Спосіб лікування запалення підшкірної клітковини визначається його течією і формою. При паннікуліті вузловому хронічного типу використовують протизапальні нестероїдні засоби («Ібупрофен», «Діклофенак натрію»), антиоксиданти (вітаміни Е і С); обколюють вузлові формування глюкокортикороїдами. Ефективні ще й фізіотерапевтичні процедури: фонофорез гідрокортизону, ультразвук, УВЧ, лазеротерапія, озокерит, магнітотерапія.

При бляшковому та інфільтративному типі гострий перебіг хвороби відрізняється застосуванням глюкокортикостероїдів («Гідрокортизон» і «Преднізолон») і цитостатиків (препарат «Метотрексат»). Вторинні форми хвороби лікуються терапією захворювання на тлі васкуліту, подагри, панкреатиту та червоної системної вовчанки.

Від паннікуліту профілактичною мірою є своєчасна діагностика та терапія первинних патологій — бактеріальної та грибкової інфекції, нестачі вітаміну Е.

Як виявляється запалення підшкірної клітковини на ногах?

Целюліт

Целюліт, або гиноїдна ліподістрофія, обумовлений структурними змінами жирової тканини, що призводять часто до сильного погіршення кров’яної мікроциркуляції і застою лімфи. Не всі фахівці вважають захворюванням целюліт, але наполягають на тому, щоб його можна було назвати косметичним дефектом.

Таке запалення підшкірної жирової клітковини на фото представлено.

Переважно целюліт виникає у жінок в результаті гормональних збоїв, які періодично відбуваються: підлітковий період, вагітність. У деяких випадках його поява здатна спровокувати прийом контрацептивів гормонального типу. Велике значення належить фактору спадковості і специфіці раціону.

Як позбутися

Ліподістрофія тканини під шкірою лікується обов’язково комплексно. Для досягнення успіху потрібно харчуватися правильно, пити полівітаміни, антиоксиданти. Дуже важлива частина лікування — спортивні заняття та активне дихання.

Лікарі радять курс процедур для поліпшення циркуляції крові та лімфи — біорезонансна стимуляція, масаж, пресо- та магнітотерапія. Жирові клітини стають меншими після мезотерапії, ультразвуку, електроліолізу та ультрафонофорезу. Використовують особливі креми проти целюліту.