Запалення кишечника: симптоми, терапія та наслідки

Запалення кишечника займають друге місце серед патологій ЖКТ. За статистикою, патологія однаково часто зустрічається у чоловіків і жінок, причому запалення може проявитися в будь-якому віці. При недузі запальні процеси проявляються на слизовій різних відділів кишківника, викликаючи різну клініку. Вона залежить від причини виникнення конкретної хвороби.

Причини патологій

Кишківник складається з дванадцятипалої кишки, товстого і тонкого кишечника. Усі вони беруть участь у травленні, а також у роботі імунної системи. Через виникнення запальних процесів, порушується вироблення секретування ферментів, страждає функція всмоктування корисних речовин. Все це призводить до порушення функції кишківника.

Запалення кишечника може виникати з різних причин:

1. Інфекційні патології. Бактерії, віруси, грибки (кишкова паличка, сальмонели, ротавірус) часто стають причиною патології.
2. Зараження глистами.
3. Неправильне харчування, часте переїдання, велика кількість жирної, смаженої, гострої, копченої їжі.
4. Спадковість. Бувають випадки, коли брак ферментів передається на генетичному рівні.
5. Дисбактеріоз. При порушенні кишкової мікрофлори спостерігається розмноження хвороботворних бактерій, виникає патологія слизової.
6. Порушення кровообігу стінок кишечника.
7. Аутоімунні процеси, при яких відбувається вироблення антитіл проти кишкових клітин. Через це виникає запалення кишківника.

Види патологій

Вигляд запалення залежить від того, який відділ кишківника вражений. На підставі локалізації виділяють такі патології:

1. Дуоденіт. Патологія виникає в дванадцятипалій кишці.
2. Ентеріт. Запалення кишечника характеризується ураженням тонкого кишечника.
3. Коліт.

В окрему категорію виділяють аутоімунні патології, такі як:

1. Хвороба Крона характеризується запаленням кишечника. Симптоми недуги проявляються в болю, патологія бере свій початок в кишечнику, але може вражати будь-який відділ травної системи, в тому числі ротову порожнину.
2. Колить виразковий. Патологія розвивається в товстому кишечнику.
3. Катаральне запалення. Захворювання розвивається в кишечнику. Коліт ділиться на гострий і хронічний. У першому випадку патологія розвивається близько місяця і характеризується яскравим проявом симптомів. При хронічній формі, запалення розвивається від півроку і довше.

Запалення кишківника і симптоми недуги взаємопов’язані.

Дуоденіт

Запалення дванадцятипалої кишки буває гострим і хронічним. Перший вид зустрічається рідко, найчастіше діагностується первинний і вторинний дуоденіт. Перший тип — самостійне захворювання. Другий вид — патологія, викликана холециститом, виразкою та іншими недугами.

Причиною первинного дуоденіту може служити неправильне харчування: зловживання чаєм, кавою, кислим або солоним, жирним. Поверхневий дуоденіт зачіпає тільки верхні шари слизової оболонки. У даному випадку виникає порушення харчування клітин, самі ж вони витончуються.

Для дифузного дуоденіту характерне підвищення секреторної функції: запальні процеси доходять до залоз дванадцятипалої кишки.

Атрофічна форма являє собою згасання секреторної функції слизової, спостерігається її витончення.

Ерозивний дуоденіт характеризується наявністю невеликих ерозій на слизовій дванадцятипалій кишки.

Симптоми дуоденіту

Симптоми запалення кишечника у дорослих при дуоденіті можуть протікати за типом панкреатиту, гастриту, холециститу приховано і змішано. Найчастіше у хворих спостерігаються колючі, схваткоподібні болі в підкладковій області, а також у пупочній зоні. Зазвичай болі проявляються через півтори-дві години після їжі.

Дуоденіт верхніх відділах нагадує виразкову хворобу, якщо ж патологія в нижніх відділах, то вона нагадує панкреатит або холецистит.

При дуоденіті можуть виникати головні болі, запаморочення, блювота, відрижка, підвищується пітливість.

Лікування дуоденіта

Лікування запалення кишківника має бути комплексним. Воно включає дієту, медикаментозну терапію. Лікар може призначити народні кошти.

Для лікування запалення кишківника призначаються такі препарати:

1. Антибіотики широкого спектру дії, здатні чинити переважний вплив на Хелікобактер Пілорі.
2. Протиінвазійні засоби. При виявленні глистних інвазій підбираються відповідні препарати.
3. Спазмолітики, знеболювальні медикаменти. Вони необхідні в тих випадках, коли больовий синдром має яскраву вираженість.

За показаннями, гастроентеролог може призначити обволокуючі препарати, протирвотні та інші засоби. Обов’язково проводиться коригування харчування.

Народні методи лікування дуоденіту

Можна проводити лікування запалення кишечника народними засобами, але тільки після консультації з лікарем. Найпопулярнішими засобами є:

1. Відвар звіробою. Для його приготування необхідно дві ложки сировини залити склянкою води, проварити на водяній лазні без кипіння півгодини. Приймається засіб по третині склянки за п’ятнадцять хвилин до їжі.
2. Подорожник з медом. Береться чайна ложка меду і така ж кількість соку подорожника. Все змішується. Приймається отриманий обсяг разом за п’ятнадцять хвилин до їжі.
3. Кисіль з плодів шипшини. Для приготування засобу береться склянка сухих ягід і літр води. Варитися засіб без бурхливого кипіння протягом півгодини, після остужається до кімнатної температури і проціжується. З отриманої маси прибирають плоди, розмельчаються. Потім їх заливають отриманим відваром, кип’ятять ще десять хвилин. Наприкінці приготування тонкою струменею вливається крохмаль, попередньо розведений (чайна ложка на сто мілілітрів води). П’ється кисіль у необмеженій кількості в будь-який час.

Порушення всмоктування. Мальабсорбція

У поняття мальабсорбція входить порушення процесів всмоктування. Синдром специфічний, його прояв може спровокувати різні фактори, а лікування як такого не існує.

Найчастіше причиною порушення є панкреатит, гастрит, холецистит та інші проблеми ЖКТ. Також недуга може спровокуватися інфекційними хворобами, глистними інвазіями. У кожному випадку лікар визначає, що саме призвело до хвороби.

Клінічні прояви мальабсорбції

При запаленні кишечника у дорослого, спостерігається синдром мальабсорбції, клінічна картина залежить від ступеня тяжкості, форми патології.

Виділяють позакишкові та кишкові симптоми. До першої групи відносять порушення процесу всмоктування, при яких спостерігається зниження ваги, слабкість, порушення психоемоційного фону, ламкість волосся, розшаровування нігтів, сіроватий відтінок шкіри. Якщо не проводиться лікування, то до симптомів запалення товстого кишечника та інших його відділів додається серцебиття, м’язові судоми, зниження рефлексів.

При кишковій клініці мальабсорбція характеризується болями внизу живота, в правій підвздошній області, діарея, урчання і здуття, підвищене газоутворення. Якщо патологія протікає на тлі холециститу, то спостерігається сухість у роті, гірке післясмак. При гастриті відзначається зжога з неприємним запахом.

Методи лікування мальабсорбції

Лікування проводиться шляхом усунення основного захворювання ЖКТ. Тільки після цього проводиться нормалізація роботи кишечника.

При захворюванні категорично забороняється приймати лікарські препарати, які уповільнюють моторику кишечника. Через них шкідливі токсини не виводитимуться з організму, призводячи до погіршення самопочуття хворого, розвитку дисбактеріозу.

Під час нападів лікарі обов’язково призначають ентеросорбенти — активоване вугілля, «Ентеродез». Обов’язково призначається дієта при запаленні кишківника, яка допомагає при порушенні всмоктування нормалізувати роботу ЖКТ, а також позбавляє від діареї та інших проблем.

Лікування при порушенні всмоктування

Симптоми і лікування запалення кишечника тісно пов’язані з порушенням всмоктування. Обов’язковим пунктом в успішному лікуванні синдрому мальабсорбції є дотримання дієти. Стіл коригується з метою забезпечення організму всіма необхідними вітамінами і мінералами. Наприклад, при порушенні всмоктування лактози з раціону виключається молочна продукція. При порушенні всмоктування глютену з меню виключаються білково-клейка продукція.

В якості додаткової терапії призначається прийом вітамінно-мінеральних комплексів, що містять залізо, магній, кальцій. Лікарі можуть призначити БАДи.

Для прискорення одужання лікарі підбирають препарати, що стимулюють всмоктування в товстому і тонкому кишечнику. При запальних процесах можуть бути призначені гормональні препарати. Для стимуляції мембранного гідролізу тонкокишкового відділу призначають кошти, що стабілізують кишкову мікрофлору.

Якщо порушення всмоктування загрожує життю пацієнта, то проводиться операція.

Ентеріт

Ентеріт — це гостре або хронічне запалення тонкого кишечника. Під час патології спостерігається зміна будови слизової, що порушує синтез кишкового соку і бар’єрну функцію стінок кишечника.

Ентерити бувають різного походження, але за течією вони діляться на гострі і хронічні.

Гострий ентерит протікає з яскраво вираженою симптоматикою, а хронічний є ускладненням гострого процесу, що виникає при неправильному лікуванні або в запущених випадках.

Гострий ентерит може бути викликаний інфікуванням патогенними мікроорганізмами, вірусами, отруєннями, зловживанням алкоголю, впливом важких металів, порушенням у раціоні харчування.

Хронічна форма виникає при глистній інвазії, інтоксикації важкими металами, при променевій хворобі, аутоімунних захворюваннях, операціях на кишечнику. Також до хронічного ентериту можуть призвести спадкові захворювання, серед яких ферментопатія і ентеропатія.

Запалення тонкого кишечника проявляється рідким стільцем, нудотою, блювотою, болями в животі, урчанням, підвищенням температури. При хворобах ЖКТ завжди облагоджує мову. При важкій діареї спостерігаються ознаки зневоднення: сухість слизових, ротової порожнини. У хворих діагностується втрата ваги. У важких випадках спостерігаються судоми, порушується згортаність крові, шок і кома.

Хронічна форма запалення характеризується виникненням поноса після прийому їжі, слабкі болі біля пупочної зони, учащений водянистий стілець, в якому видно частинки неперевареної їжі. Поступово розвивається анемія, остеопатія. Лікар діагностує ознаки авітамінозу, знижується маса тіла, виникає дискомфорт.

Методи лікування ентериту

Різні види ентеритів потребують різного лікування. Гостра форма лікується в стаціонарі. Якщо причиною стали патогенні мікроорганізми, то призначаються препарати, що переважають їх активність: антибіотики, противірусні засоби, протигрибкові. Обов’язково проводиться коригування харчування, в раціон вводиться пюреподібна і відварна їжа, не здатна дратувати кишечник.

Обов’язково призначається ферментотерапія, корекція мікробної рівноваги. Призначаються вітаміни, імунотерапія, підбираються сорбуючі препарати.

Лікування хронічної форми ентериту проводиться призначенням дієти. Деяким пацієнтам лікарі рекомендують довічне її дотримання. Також призначаються ферментні препарати, коригується моторика кишківника, підбираються медикаменти від діареї. Обов’язково призначаються пробіотики і біопрепарати, полівітаміни, мінеральні добавки.

При правильному і своєчасному лікуванні ентериту, прогноз сприятливий. При хронічному вигляді недуги прогноз залежить від причини, ступеня тяжкості ураження кишечника. Під час регулярного лікування можна уникнути виснаження і несприятливих результатів.

Коліт

Коліт — це запалення товстого кишечника, що виникає в результаті інфекційного, ішемічного, лікарського ураження. Коліти протікають з больовим синдромом, розладом травлення, метеоризмом, тенезмами.

Коліт буває гострий і хронічний. Для першого типу характерні болі в животі, метеоризм. У калі спостерігаються домішки, крові. Якщо недугу не вилікувати, то вона переходить у хронічну форму, а також гострий коліт може ускладнюватися виразками, кровотечами, канцерофобією.

При хронічному коліті відбувається зміна будови слизової оболонки кишки з дистрофічними змінами.

Клінічно коліт проявляється болем, розладом дефекації, тінезмами. При запаленні, відзначається біль, що носить тупий і ноючий характер. У деяких випадках може виникати розлитий біль. Після їжі зазвичай больовий синдром посилюється, а після дефекації — слабшає. Провокувати біль може ходьба, клізму.

Якщо коліт не лікувати, то він може стати причиною перфорації кишечника з розвитком перитоніту, анемії через кровотечі, кишкової непрохідності в результаті виникнення спайок, стріктур, рубців.

Хронічний коліт лікують у стаціонарі. При лікуванні хронічного і гострого типу запалення обов’язково дотримується дієта. Вона передбачає виключення з раціону продуктів, здатних дратувати кишечник.

При запаленні кишечника, викликаного патогенними мікроорганізмами, призначають антибіотики, противірусні, протигрибкові препарати. Якщо виявлені гельмінти, то підбирають протигельмінтні засоби.

У лікуванні запалень кишечника, будь-яких його відділів, позитивний вплив надає настій ромашки, календули та інші народні засоби.