Залізиста тканина та її будова

Як відомо, весь організм людини складається з клітинних структур. Вони, своєю чергою, утворюють тканини. Незважаючи на те, що будова клітин практично однакова, між ними існують відмінності за зовнішнім виглядом і функціями. При мікроскопії ділянки органу можна оцінити, з якої тканини складається цей біоптат, і чи є якась патологія. Клітинний склад відіграє особливу роль у діагностиці багатьох патологічних станів. Серед них — дистрофія, запалення, пухлинне переродження. Велика частина наших органів вистелена епітеліальною тканиною. За допомогою неї утворено шкірний покрив, травний тракт і дихальна система.

Залізиста тканина: будова

Гістологи підрозділюють тканини організму на 4 різновиди: епітеліальну, сполучну, м’язову і нервову. Кожну з них утворює безліч з’єднаних між собою ідентичних по будові клітин. В окрему групу можна віднести залізисту тканину. Насправді, вона утворена з клітин епітелію. Кожна група тканин має свої особливості будови. Вивченням цього питання займається спеціальна медична наука — гістологія. Епітеліальна тканина характеризується близьким розташуванням клітин. Простору між ними практично немає. Тому вона є досить міцною. Завдяки згуртованості клітинних структур епітелій захищає інші тканини від пошкоджень і проникнення бактеріальних частинок. Ще шкірною особливістю вважається швидке відновлення. Клітини епітелію постійно діляться, в результаті чого він весь час оновлюється. Одним з його різновидів є залізиста тканина. Вона необхідна для виділення секрету (спеціальних біологічних рідин). Ця тканина має епітеліальне походження і вистилає внутрішню поверхню кишечника, дихальних шляхів, а також підшлункову, слинні і потові залози. Різні патологічні процеси призводять до зниження або підвищення вироблення секрету.

Функції залізистої тканини

Залізиста тканина присутня в багатьох органах. Вона утворює як ендо-, так і екзокринні структури. Проте органи не можуть складатися тільки із залізистої тканини. У будь-якому біоптаті повинні бути присутні кілька (мінімум 2) видів клітин. Найчастіше у складі органу є як сполучна, так і залізиста епітеліальна тканина. Основною її функцією є вироблення секретів. Велике скупчення залізистої тканини є в грудях у жінок. Адже цей орган необхідний для лактації та вигодовування потомства.

Грудне молоко — це секрет, який виділяють залізисті клітини. Під час лактації тканина збільшується в обсязі за рахунок розширення протоків. Крім грудей, є безліч органів, які утворює залізистий епітелій. Тканина всіх ендокринних утворень виробляє гормони. Вони є біологічно активними речовинами, що беруть участь у багатьох обмінних процесах. Проте ендокринні залози не виробляють секрету. У цьому їх відмінність від екзокринних органів.

Будова молочної залози: гістологія

Залізиста тканина молочної залози є не тільки у жінок, а й у чоловіків. Проте у них вона атрофована. Молочна залоза — це парний екзокринний орган. Основні його функції — освіта і виділення молока. Крім залізистих клітин, орган складається зі сполучної та жирової тканини. Остання знаходиться на периферії і захищає епітелій від пошкодження. Також завдяки жировій тканині формується форма і розмір грудей. Залізиста тканина молочних залоз утворена кубічними епітеліальними клітинами. Саме в них відбувається вироблення молока під час лактації.

Практично в рівному співвідношенні, крім залізистого епітелію, в грудях є і сполучна тканина. Вона проходить уздовж долок і розділяє їх між собою. Порушення співвідношення між цими 2 видами тканин називається мастопатією. Дольки, що складаються із залізистої тканини, розташовані поверх грудного м’яза. Вони є по всій окружності органу. Щоб розділити залізо на подільчасті структури, потрібна сполучна тканина. Вона теж розташована по всій окружності грудей. В результаті цього дольки поступово звужуються і переходять в молочні протоки (чумацькі шляхи), які, в свою чергу, утворюють сосок. Слід мати на увазі, що прямо під шкірою є жирова тканина. Вона оберігає залізо від пошкоджень. Цей шар пронизує всю товщу органу, в результаті чого ця частина тіла має певну форму. Це пояснює зменшення грудей при схудненні і, навпаки, її збільшення після надбавки маси тіла.

Чому відбувається розростання залізистої тканини?

Розростання залізистого епітелію зустрічається досить часто. Особливо це стосується молочних залоз. Збільшення тканини в обсязі викликано різними метаболічними розладами. Адже молочна залоза є органом, робота якого залежить від гормональної регуляції. Розростання тканини грудей веде до різних захворювань.

Виділяють такі причини гіперплазії залізистої тканини:

• Гінекологічні патології. Особливо це стосується хронічних запальних захворювань придатків. Аднексит є однією з основних причин розвитку мастопатії у жінок.
• Прийом гормональних препаратів. В останні роки основним методом контрацепції вважається вживання КОК. Даний спосіб дійсно ефективний. Проте при тривалому прийомі оральних контрацептивів необхідно консультуватися з лікарем-мамологом.
• Захворювання щитовидної залози. Варто зазначити, що зниження гормональної активності цього органу (гіпотиреоз) спостерігається у більшості жінок, які страждають на кистозну мастопатію.
• Стресові ситуації.
• Гормональні порушення. Найчастіше вони розвиваються після абортів, при множинних вагітностях або, навпаки, їх відсутності.
• Патології гіпофіза і надниркових.

Патології залізистої тканини: класифікація

При деяких захворюваннях залізиста тканина в грудях починає швидко розростатися. Це призводить до того, що епітеліальні клітини починають переважати над фіброзними структурами. Внаслідок чого тканинне співвідношення в молочній залозі порушується. Таким чином, розвиваються захворювання грудей. Виділяють такі патології молочної залози:

• Мастопатія. Це захворювання може мати як місцевий (локалізований), так і дифузний (поширений) характер. Найчастіше спостерігається другий варіант патології. Залежно від тканинного співвідношення виділяють кистозні, фіброзні та змішані мастопатії.
• Фіброаденома молочної залози найчастіше зустрічається у молодих дівчат. Це захворювання характеризується виникненням доброякісного новоутворення, що складається з фіброзної тканини і оточеного капсулою.
• Внутрішньопротокова папілома. Це розростання епітеліальної тканини. Основним симптомом цієї патології є поява крові з соска.
• Рак молочної залози.

Фіброзно-кистозна мастопатія

Якщо залізисто-фіброзна тканина є в нормальному співвідношенні, це свідчить про те, що патології грудей не спостерігається. Іноді переважають елементи епітелію. Якщо залізистої тканини більше, ніж фіброзної, то спостерігається така патологія, як кистозна мастопатія. Інша назва даного захворювання — аденоз. При залізистій гіперплазії дольки і протоки розширюються, утворюються дрібні порожнини — кісти. Зміна тканинної структури можна запідозрити під час пальпації грудей. При ретельному дослідженні виявляється зернистість молочної залози. Може спостерігатися кілька кіст невеликого розміру.

Фіброзна мастопатія відрізняється тим, що в структурі органу переважає сполучна тканина. При пальпації відзначається безліч щільних вузликів (тяжких), наявних по всій поверхні грудей. Найчастіше спостерігається поєднана гіперплазія як сполучної, так і залізистої тканини. У цьому випадку захворювання називається фіброзно-кистозною мастопатією. Ця патологія широко поширена серед жінок різного віку.

Локалізовані ураження залізистої тканини

Локалізовані непухлинні патології грудей, як і дифузні, можуть утворюватися з фіброзної і залізистої тканини. На відміну від поширених процесів, вони чітко відмежовані в тканині органу. Найбільш поширеним захворюванням з цієї групи є киста. Вона утворюється наступним чином: залізиста тканина, з якої складається долька, розтягується і збільшується в розмірах, в результаті виникає порожнина з каламутним або прозорим вмістом — кіста, яка має округлу форму і м’яку консистенцію. При насуванні долонею на груди киста не визначається (симптом Кеніга — негативний).

Іншою локалізованою патологією є фіброаденома. На відміну від кісти, вона щільна при пальпації і дуже рухлива в тканині залози. Якщо притиснути груди долонею, фіброаденома не зникає (позитивний симптом Кеніга).

Діагностика патологій залізистої тканини

Захворювання залізистої тканини необхідно диференціювати від інших непухлинних патологій грудей (фіброзної мастопатії) і раку. Для цього проводиться пальпація органів. Завдяки ретельному ощупуванню грудей можна з’ясувати, яку форму, розмір і консистенцію має освіта. Крім цього, проводиться УЗД молочної залози і мамографія. За допомогою цих досліджень можна визначити такі патології, як мастопатія і кіста грудей. Для діагностики раку молочної залози проводяться цитологічні та гістологічні аналізи. Щоб вивчити клітинний склад вмісту кіст, необхідна пункційна біопсія.

Як зупинити посилене розростання залізистого епітелію

Щоб зупинити патологічний ріст залізистої тканини, рекомендується фітотерапія і медикаментозне лікування. Трави, які використовують при фіброзно-кистозній мастопатії, необхідно заварювати і пити в комплексі. Серед них: шавлія, червона щітка, душиця, боліголів, лопух, крапива і простріл луговий. До медикаментозних засобів відносять препарати «Мастодінон» і «Прожестожель».

Профілактика гіперплазії залізистої тканини

Щоб уникнути гіперплазії залізистої тканини, необхідно вчасно лікувати гінекологічні запальні захворювання і обстежитися у фахівця як мінімум 2 рази на рік. Жінкам після 40-50 років рекомендується виконувати мамографію. Крім того, важливо і самостійне обстеження молочних залоз. Воно проводиться в перші дні після менструації.

Ускладнення захворювань залізистої тканини

Варто пам’ятати, що такі патології, як фіброзна і кистозна мастопатія, є фоновими хворобами для раку грудей. Він може утворюватися як з незрілої залізистої, так і зі сполучної тканини. Тому при наявності будь-яких ущільнень або хворобливості в грудях варто негайно здатися лікарю.