Захворювання шкіри голови: фото і назви

Захворювання шкіри голови провокують появу у людини внутрішнього дискомфорту. Адже їх розвиток призводить до випадання волосся, раннього і швидкого облисіння, до виникнення важковидимої перхоті та дерматологічних патологій.

Часом люди самостійно шукають різні способи, що дозволяють відновити локони. Однак, як правило, до бажаного результату всі ці зусилля не приводять. При цьому виникла проблема ускладнюється ще більше.

Для того щоб позбутися захворювання шкіри голови і волосся, знадобиться в будь-якому випадку звертатися до лікаря-тріхолога. Цим фахівцем буде виявлена основна причина погіршення стану здоров’я пацієнта і підібраний необхідний курс терапії.

Причини хвороб

Дуже часто виникненню дерматологічних захворювань сприяє порушення в кровопостачанні волосяних цибулин, а також дисфункція залоз сального секрету. Подібні збої в роботі організму відбуваються за наявності найрізноманітніших факторів, а саме через:

• спадковості, що обумовлює тип функціонування та будови елементів шкіри;
• гормонального дисбалансу (особливо естрогенів і андрогенів) і патологій ендокринних залоз;
• нестійкого функціонування вегетативної НС;
• часто виникають стресових ситуацій, а також тривалих за часом психоемоційних навантажень;
• окремих недуг, таких як епілепсія, шизофренія і маніакально-депресивний стан;
• порушень обмінних процесів організму, нестачі мікроелементів (магнія, цинка, селена), вітамінів Е, А та нераціонального харчування;
• зниження імунітету;
• системних аутоімунних патологій сполучної тканини, а також недуг внутрішніх органів і систем;
• грибкових інфекцій і через гостру форму захворювань, викликаних патогенними мікроорганізмами;
• поганої якості коштів, призначених для догляду за волоссям і шкірою голови або їх неправильного застосування, а також частого використання фена;
• надлишкового впливу на людину електромагнітного випромінювання різних видів, а також у зв’язку з присутністю в повітрі підвищеного вмісту зважених хімічних елементів.

Залежно від виду захворювання шкіри волосистої частини голови має бути проведено і його лікування. Також терапія патології, що має місце у конкретного пацієнта, залежатиме від характеру її течії. Впливати на проведення необхідних заходів буде і виявлення супутніх недуг.

Види патології

Всі захворювання шкіри голови (фото і назви найпоширеніших з них будуть представлені нижче) діляться на чотири види. Серед них:

• Інфекційні та грибкові. До перших з них належить педикульоз. Він розвивається в разі зараження людей головними вшами. Серед недуг виділяють мікроспорію і трихофітію.
• Патології, причиною яких є порушення у функціонуванні сальних залоз. Найбільш поширеними недугами цього виду є перхоть і себорея.
• Патологічне випадання локонів. Причин надлишкового випадання волосся існує величезна безліч. Саме тому для того, щоб відновити красу зачіски, потрібно, перш за все, визначити основну з них.
• Пошкодження, що зачіпають стрижень волосся. Причиною подібних патологій можуть стати термічні, хімічні та механічні зовнішні впливи.

Залежно від того, до якого виду буде відноситися недуга пацієнта, лікар-тріхолог може направити його на консультацію до інших фахівців. При спільному підході до з’ясування причин захворювання шкіри голови і до їх усунення ймовірність відновлення міцності локонів підвищується в рази. Цей факт обов’язково повинен бути врахований на початку боротьби з недугою.

Розглянемо докладніше різні захворювання шкіри голови, фото і назви цих недуг.

Педикульоз

Розгляд різних видів захворювання шкіри голови почнемо саме з цього, що має інфекційну природу. Розвитку головного педикульозу сприяють вші, які передаються контактно-побутовими шляхами. Найчастіше виникають такі захворювання шкіри голови у дітей, які відвідують колективи. Укуси цих паразитів викликають сильний свербіж і супроводжуються хворобою. При розчісуванні шкіри до педикульозу приєднуються вторинні інфекції. Результатом захворювання стає освіта на шкірі голови рубців.

У разі запущеної хвороби у пацієнта в осередках патології відбувається виникнення гнійних скоринків. Через кладку яєць паразитами і гноя, що виділяється, окремі пряді волосся у такого пацієнта злипаються.

Серед загальних симптомів захворювання шкіри голови цієї природи виділяють збільшення розмірів регіональних лімфовузлів. Крім того, відбувається пошкодження стрижня волосся, що провокує прикріплення до локон величезної кількості гнид.

Лікування педикульозу проводиться із застосуванням спеціальних препаратів місцевої дії. Гниди і дорослі комахи повинні періодично видалятися механічним шляхом.

Мікроспорія

Ця патологія відноситься до грибкових захворювань шкіри голови. Мікроспорією, або мікроспорозом можна заразитися від людей або від тварин (останнє зустрічається набагато рідше). Найбільше хвороба вражає дітей. Від них надалі грибки мікроспоруми передаються і всім іншим членам сім’ї. Причому швидкість поширення цього захворювання шкіри голови є однією з найвищих.

Основним симптомом даної патології є утворення округлих ділянок в області волосистої частини голови з чітко окресленими кордонами. У цих зонах шкіра починає лушкуватися. Підвищується крихкість волосся, вона обламується, залишаючи від кореня всього кілька міліметрів. Подібні явища супроводжуються зудом. Ці «пеньки» незабаром починають покриватися сіроватим нальотом, який за своїм зовнішнім виглядом схожий на цвіль.

Запальні зміни в зонах ураження цим інфекційним захворюванням шкіри голови практично відсутні. Надалі ділянки патології покривають гнійні корочки.

Трихофітія

Друга назва цього грибкового захворювання шкіри голови — стрижучий лишай. Його передача можлива при контакті людини з зараженими кішками або собакам. Причиною патології можуть стати і речі вже уражених недугою людей.

Таке захворювання волосистої шкіри голови, як трихофітія, буває поверхневим. Цей вид недуги найбільш часто вражає дітей підліткового віку. Розрізняють ще й глибокий стрижучий позбавляй. Його, як правило, спостерігають у молодих людей.

Симптомами поверхневої форми хвороби є невеликі округлі зони, в яких волосся обламується на різній висоті від поверхні шкіри. Поява таких вогнищ, які в діаметрі сягають 3 см, неодмінно супроводжується лушкуванням епітелію і зудом. Крім цього, у зараженої людини виникають симптоми інтоксикації, припухлість і хворобливість лімфовузлів, а також алергічні висипання. На контурі вогнищ патології часом виникають бульбашки і кірки, що мають гнійний вміст. У деяких хворих одночасно з цим спостерігається деформація нігтьових пластин.

Варто мати на увазі, що лікування грибкових захворювань шкіри голови має бути проведено в найкоротші терміни. В іншому випадку осередки поразки стануть розвиватися з великою швидкістю.

Парша.

Збудники цього захворювання шкіри голови (фото див. нижче) паразитують лише на людині.

Другою назвою парші є «фавус». Воно дано патології з найменування грибка, здатного утворювати на голові, а також на інших ділянках тіла своєрідні жовтуваті корочки, що мають вдавлену середину. У центрі цих вогнищ, як правило, росте одиничне волосся. Якщо лікування захворювання шкіри голови даного виду протягом певного часу не проводиться, то тоді окремі корочки починають зливатися один з одним. Це призводить до появи великих площ ураження. У найбільш запущених випадках під такими корочками атрофуються клітинки епідермісу. Це призводить до розвитку стійкого облисіння.

Дане захворювання шкіри голови і волосся призводить до того, що локони втрачають свою міцність і блиск, висмикуються без особливих зусиль, а за зовнішнім виглядом починають нагадувати паклю.

Найчастіше від парші страждають жителі південних районів. Причому більшість хворих — це жінки і діти. Збудник такої патології стійкий до змін зовнішнього середовища і здатний протягом тривалого часу існувати в меблях, у килимах і в пилу житлових приміщень. Зараження можливе при безпосередньому контакті людини з предметами, на яких знаходиться грибок.

Себорея

Приступимо до розгляду описів і назв захворювань шкіри голови, викликаних порушеннями функції залоз сального секрету. Себорея знаходиться в списку найпоширеніших з них. Це патологія запального характеру. Виникає вона у зв’язку з підвищеним виділенням кожного сала, що має змінений склад.

Основні симптоми, характерні для себореї, виражаються в зуді голови, а також у почервонінні і лушкуванні шкіри. При запущених випадках спостерігається випадання локонів з великою ймовірністю розвитку облисіння.

Недуг має свої різновиди. Так, виділяють себорею суху, а також жирну. Лікування (фото захворювання шкіри голови представлено нижче) в кожному окремому випадку має бути підібрано індивідуально лікарем-дерматологом або тріхологом.

Хвороба відступає при проведенні місцевої та системної протигрибкової терапії з одночасною корекцією щоденного раціону харчування, а також завдяки виключенню факторів, що викликали її розвиток.

Себорейний дерматит

Захворювання це хронічне, що має запальний характер. Розвивається воно через надмірне розмноження ліпофільного дріжджеподібного грибка. Перебіг захворювання схожий з дерматитом, при якому утворюються чітко обмежені плями запальних вогнищ на шкірі голови. Ці зони, що мають червоний колір, поступово зливаються. З часом на таких плямах відбувається утворення жовтуватої корочки, викликаної відторгненням клітинок епідермісу.

Зонами поширення себорейного дерматиту, крім шкіри голови, є верхня частина тіла і обличчя. Симптомом, який виникає перед появою осередків запалення, є перхоти. Вона починає утворюватися у великих кількостях.

Себорейний дерматит є однією з причин облисіння. Зростання волосся може відновитися тільки за умови стійкої ремісії захворювання. Основна терапія патології полягає в слідуванні спеціальної гіпоалергенної дієти, а також у використанні деяких фізіопроцедур і прийомі призначених лікарем антимікотичних препаратів.

Екзема

Початкові прояви цієї патології пов’язані зі зростанням колоній грибків, що належать до роду Пітіроспорум. Часом причиною захворювання є вражаючий шкіру стафілокок. Однак не завжди екзема на голові викликана впливом патогенних мікроорганізмів. Іноді вона розвивається при алергічних реакціях на певні зовнішні подразники, а також при хронічних хворобах нирок і печінки, органів травлення, а також ендокринної і нервової систем.

Основними симптомами екземи є висипання округлої форми, які мають вигляд папул, бляшок або плям. Поява подібних вогнищ супроводжується печінням, зудом і хворобою.

Екзема, що виникає на волосистій частині голови, може протікати паралельно з себореєю. Причому крім округлих висипань вона супроводжується підвищеною сухістю шкіри і локонів.

Захворювання це не є заразним. Його лікування проводиться після повного обстеження пацієнта і виявлення у нього порушень у функціонуванні внутрішніх органів.

Перхоть.

Під цим терміном розуміється слущення шару епітелію, що знаходиться у волосистій частині голови. У результаті такого процесу виникають лусочки жовтуватого кольору або білого.

Утворювана перхоти викликає у людини свербіж. При цьому локони стають тьмяними і сухими або ж набувають зайвої жирності.

Нерідко причиною перхоті є грибкові інфекції. Спостерігається вона у пацієнтів, які страждають від себореї, а також у тих людей, які нещодавно зазнавали серйозних психоемоційних стресів. Виникає перхоти при гіповітамінозі, а також при наявності у хворого кишкових і шлункових патологій.

Провокує появу білих лусочок і неправильний догляд за волоссям. Варто зазначити, що різною мірою вираженості перхоти спостерігається у практично 70% жителів планети.

Лікування в цьому випадку має полягати в щадному догляді за локонами. Людині необхідно запобігти можливим зовнішнім впливам агресивного характеру і проводити курс терапії призначеними трихологом препаратами. Варто мати на увазі, що перхоти є однією з причин випадання волосся.

Алопеція

Занадто активне випадання волосся провокується різними негативними факторами. Ними можуть стати як пошкодження фолікул, так і внутрішні захворювання організму. У людей похилого віку подібне явище викликано віковими змінами.

Під алопецією розуміється прогресуюче випадання волосся, яке призводить до повного або часткового облисіння. Ця патологія буває трьох видів: дифузною, вогнищею і андрогенною.

Хвороба наздоганяє як чоловіків, так і жінок. Причому найчастіше з нею стикаються люди старше 50 років. Варто зазначити, що облисіння погіршує зовнішність людини і є причиною психоемоційних переживань.

Для того щоб провести ефективне лікування алопеції, знадобиться з’ясувати основну причину, що викликала активне випадання локонів. Іноді лікарем-тріхологом виписується для пацієнта довічне застосування певних зовнішніх засобів, які допомагають відновити густоту шевелюри.

Тріхоклазія

Розглянемо захворювання шкіри голови, викликані травмуванням стрижня волосся. Варто зазначити, що подібне явище спостерігається досить часто. Спровокувати його може хімічна завивка, фарбування локонів, а також використання плийок і термоутюжків. Подібні впливи не завжди призводять до зайвого випадання волосся, але, як правило, саме вони стають причиною пошкодження кінчиків волосся, їх сухості, ламкості і втрати еластичності.

Однак причини можуть критися і в інших факторах. Так, наприклад, хвороба, яку іменують терміном «трихоклазія», викликається інфекціями, які жінка перенесла в період вагітності. Патологія налічує два види:

• Вузлова. Симптомами цієї форми трихоклазії є сірувато-білі вузлики, що виникають, як правило, на нижній третині волосяного стрижня. Знаходяться ці утворення на неоднаковій відстані один від одного. Біля вузликів локони легко обламуються, а на їх кінцях можна розглянути розшарування волосяного стрижня.
• Придбана. Ця недуга буває проксимальною, проявляючись у відсутності росту локонів, а також дистальною, коли на кінці волосся з’являються химерної форми вузлика. Перший варіант хвороби найчастіше зустрічається в афроамериканських дітей. При найменшому потягуванні локони таких хворих обриваються. Відновити структуру шевелюри при даній формі тріхоклазії можна завдяки правильному догляду за волоссям. Другий варіант аномалії зачіпає на голові лише невеликі ділянки. У чоловіків найчастіше страждає борода. При цьому стрижні волосся обламуються в місцях їх деформації.

Тріхокінез

Другою назвою цього захворювання шкіри голови є термін «перекручене волосся». Проявляється аномалія при досягненні дитиною дворічного віку. Волосся стає грубим, жорстким, різної довжини і практично позбавленим природного блиску. Часом у діток стають помітними осередки облисіння. Деякі ділянки пошкодженого волосяного стрижня приплюснуті і мають жолобки. При цьому кожен з них під різними кутами згинається навколо власної осі.

Хворому, який страждає від цієї патології, неможливо нормально розчесати локони. Адже волосся постійно сплутується і може навіть висмикуватися.

Як правило, трихокінез виявляється у дівчаток. При досягненні ними восьмирічного віку здорового волосся на голові з’являється набагато більше. Перекручені локони при цьому стають малопомітними.

Монілетрикс

Ця недуга відзначається нечасто. Проявляється він у грудних немовлят і вражає не тільки волосся на голові, а й ресниці, брови, а також деякі інші ділянки.

Симптомом даного захворювання є поява на стрижні лікона утовщень і витончень. Перші з них на світлих прядях виглядають темніше. Витончене волосся починає обламуватися. Локони стають нездатними вирости понад 1,5 см у довжину. Для монілетриксу характерні і вроджені зміни, що мають місце в іннервації шкіри. Вони викликають деформацію волосяних цибулин. Супроводжується це захворювання фолікулярним гіперкератозом.