Захворювання сечового міхура людини та їх симптоми прояву

Серед життєво важливих органів, що потрібні для повноцінного і нормального життя людини, потрібно виділити сечовидільну систему. При порушенні нормального функціонування цього органу виникають найрізноманітніші захворювання, які можуть доставити людині значний дискомфорт.

В основному, подібні порушення діагностуються у жінок в силу особливостей розташування сечовипускального каналу. Існує безліч різних причин виникнення подібних хвороб, зокрема, такі як переохолодження організму або випадкові статеві контакти. Багато пацієнтів не відразу звертаються до лікаря при виникненні симптоматики, так як вважають, що подібні патологічні процеси не несуть в собі ніякої загрози. Однак це далеко не так і вони можуть спровокувати серйозні наслідки.

Найпоширеніші захворювання

При виникненні найменшого дискомфорту і симптомів захворювання сечового міхура не варто відкладати візит до уролога. Відсутність своєчасного лікування на початкових стадіях загрожує стрімким прогресуванням патологічного процесу і розвитком тяжких наслідків.

Найпоширенішими захворюваннями сечового міхура, з якими дуже часто звертаються до лікаря, є:

• цистит;
• утворення каменів і відкладення солей;
• хвороби нейрогенного характеру;
• злоякісні новоутворення;
• ендометріоз;
• лейкоплакія;
• цистоцеле;
• гіперактивність сечового міхура.

Подібні порушення зустрічаються найбільш часто і мають досить виражену симптоматику. При появі перших ознак потрібно звернутися до лікаря, оскільки наслідки можуть бути дуже складними.

Сечокам «яна хвороба

Серед захворювань сечового міхура можна виділити сечокам’яну хворобу, а також відкладення солей. Подібна проблема добре відома чоловікам і жінкам, оскільки причиною розвитку патологічного процесу є похибка харчування і спадкова схильність.

Крім цього, утворення каменів досить часто буває причиною не повністю вилікуваного циститу і уретриту. Крім ознак, що супроводжують безліч захворювань сечового міхура, до симптомів можна віднести головні болі, диспепсичні порушення, зниження частоти сечовипускань. Зловживання шкідливою їжею, солоними та копченими стравами призводить до соловідкладення. Для одужання потрібно не тільки проводити лікування, а й дотримуватися дієти.

Цистит

Цистит — бактеріальне запалення внутрішньої стінки сечового міхура. Збудником цієї хвороби часто є кишкова паличка і трихомонади, проте також може бути стафілокок. У порожнину сечового міхура хвороботворні мікроорганізми проникають з області прямої кишки або зовнішніх статевих органів. В основному спостерігається цистит у жінок, так як у них уретра набагато коротше і ширше.

Варто відзначити, що провокуючим фактором служить зниження імунітету, що відбувається в результаті хронічних запальних процесів, що протікають в організмі і переохолодження. Серед основних ознак циститу можна виділити:

• приступоподібні болі та різи;
• учащене сечовипускання;
• печіння і свербіння при сечовипусканні;
• помутніння сечі і поява прожилок крові.

За формою протікання розрізняють гострий і хронічний цистит. Оскільки ознаки циститу у жінок схожі з симптомами інших патологій сечового міхура, то перед тим як проводити лікування, потрібна комплексна діагностика. Лікування цієї хвороби антибактеріальне і щоб призначити необхідні препарати потрібно зробити бакпосів сечі для визначення чутливості до антибіотиків.

Для більшої результативності терапії можуть додатково призначатися інші препарати, засоби народної терапії, а також важливо дотримання спеціальної дієти. Саме тому зі звичного раціону потрібно виключити гострі і солоні страви. Як пиття добре підійде журавлинний морс, оскільки він володіє протимікробними якостями.

Лейкоплакія

Серед захворювань сечового міхура потрібно виділити лейкоплакію, що проявляється у вигляді зміни слизової (її утовщенням і оброгуванням). Епітелій стає більш жорстким, що перешкоджає його нормальному функціонуванню і скоротній здатності.

Симптоми лейкоплакії аналогічні протіканню запального процесу, який в основному спостерігається при сечокам’яній хворобі або циститі. Варто зазначити, що характерних ознак протікання цієї хвороби не існує, саме тому, потрібна комплексна діагностика для визначення наявності проблеми.

Для лікування потрібне застосування протизапальних, антибактеріальних засобів, вітамінів, а також проведення курсу фізіотерапії. Це дозволить повернути стінкам сечового міхура еластичність.

Хвороби невротичного характеру

Багато пацієнтів цікавляться, які захворювання сечового відносяться до нейрогенних. Вони об’єднуються в окрему групу, і відмінною особливістю є те, що виникають в результаті порушення психоемоційного фону. Подібні порушення за своєю симптоматикою дещо схожі з циститом, однак при цьому повністю відсутні хвороботворні мікроорганізми.

Серед основних симптомів захворювань сечового міхура, пов’язаних з психологічним перенапруженням можна виділити мочі, а також бажання весь час відвідувати туалет. Найбільш часто подібна проблема виникає через порушення нервових імпульсів. Крім того, спровокувати виникнення захворювань можуть інші патології організму, зокрема такі, як:

• розсіяний склероз;
• нейропатія;
• туберкульоз;
• цукровий діабет.

Всі вони мають негативний вплив на функціонування нервової системи. Варто зазначити, що психоемоційні порушення ще більше посилюються на тлі проявів нейрогенних хвороб. Людина перебуває в постійному нервовому перенапруженні через острах мочі серед сторонніх людей.

Злоякісні новоутворення

Оскільки ознаки захворювань сечового міхура злоякісного характеру проявляються тільки на пізніх стадіях, то прогноз одужання досить несприятливий. Найбільш часто спочатку відбувається формування доброякісної пухлини, яка без проведення відповідного лікування збільшується в розмірах і перероджується в злоякісну освіту.

Серед основних симптомів наявності раку можна виділити такі, як:

• біль в області лобка;
• зловонний запах сечі;
• домішки крові в сечі;
• виділення з уретри.

Спровокувати розвиток раку може сечокам’яна хвороба, невилікуваний цистит, порушення харчування, зловживання спиртними напоями, тютюнопаління і багато інших негативних факторів.

Гіперактивність сечового міхура

Специфічний стан сечовидільної системи виникає при протіканні синдрому гіперактивності сечового міхура. Серед основних ознак протікання цього захворювання можна виділити часте сечовипускання. У групі ризику в основному знаходяться люди похилого віку. Серед основних причин, що провокують подібне порушення, можна виділити такі, як:

• зловживання напоями, що містять кофеїн;
• тютюнопаління;
• вагітність і пологи;
• травми і пошкодження;
• неправильне лікування запальних процесів.

На початковій стадії доктор для проведення терапії призначає певні медикаментозні препарати і фізіопроцедури, а якщо вони не приносять ніякого результату, то показано проведення хірургічного втручання.

Інші захворювання

Досить складними і небезпечними можуть бути захворювання нирок і сечового міхура, оскільки вони провокують порушення функціонування цих органів. До подібних порушень можна віднести такі, як:

• цистоцеле;
• кіста;
• склероз;
• екстрофія;
• ендометріоз;
• туберкульоз;
• виразка;
• грижа.

Серед захворювань сечового міхура у жінок потрібно виділити ендометріоз. В його основі лежить порушення в роботі статевої сфери. При викиді менструальної крові з яєчників вона потрапляє на слизову сечового міхура, що сприяє поширенню ендометріозу. Симптоми захворювання сечового міхура у жінок проявляються у вигляді:

• наявності домішок крові в сечі;
• нудоти;
• посилення болючих відчуттів перед менструацією;
• печіння внизу живота;
• болі в ногах.

Лікування патології проводиться виключно хірургічним шляхом після проведення цілого комплексу досліджень.

Крім того, у жінок досить часто зустрічається цистоцеле, яке характеризується опущенням сечового і вологолища одночасно. Спровокувати його можуть розриви проміжності при пологах, а також аномальний розвиток органів сечостатевої системи. Проявляється хвороба у вигляді недержания сечі і частих позивів в туалет. При виникненні симптомів захворювання сечового міхура у жінок, лікування проводиться негайно хірургічним шляхом з подальшим тривалим періодом реабілітації.

Іноді розвивається така хвороба як дивертикул. При такій патології може спостерігатися одне або кілька випинань на сечовому міхурі. При цьому всередині органу формується порожнина, що нагадує собою мішечок, в якому накопичується сеча. На тлі протікання патології у хворих досить часто виникає пієлонефрит або запалення.

Серед захворювань сечового міхура у чоловіків потрібно виділити грижу. Часто вона виникає у людей похилого віку і при цьому спостерігається виділення каламутної сечі. Пацієнт може виявити об’ємне новоутворення в нижній частині живота, яке стає дещо менше після випорожнення. При виникненні перших симптомів захворювань сечового міхура у чоловіків, потрібно звернутися до лікаря для проведення комплексного обстеження. Видалення грижі проводиться виключно тільки хірургічним шляхом.

Причини виникнення патологій сечового міхура найрізноманітніші, саме тому лікування підбирається суто індивідуально. Самостійно визначити ознаки протікання тієї чи іншої хвороби досить складно, тому при виникненні перших ознак потрібно звернутися до лікаря, який зможе призначити комплексне лікування.

Основна симптоматика

Болюче сечовипускання значно погіршує якість життя. Щоб провести якісне і комплексне лікування, обов’язково потрібно визначити симптоми протікання захворювань. Серед основних ознак вважаються такі, як:

• хворобливе та учащене сечовипускання;
• біль внизу живота;
• зміна кольору сечі і поява неприємного запаху;
• недержание;
• поява каламутних домішок.

Іноді захворювання супроводжуються слабкістю, нудотою, підвищенням температури. Кожна з цих ознак свідчить про початок запального процесу, саме тому, потрібно відвідати доктора і провести комплексну діагностику.

Проведення діагностики

Симптоми і лікування захворювань сечового міхура можуть бути різними, тому попередньо потрібно провести комплексну діагностику для визначення характеру протікання патології. Діагноз встановлює фахівець-онколог і для цього проводяться специфічні дослідження:

• аналізи сечі та крові;
• ультразвукова діагностика органів тазу;
• цитологічне дослідження;
• цистоскопія;
• аналізи на онкомаркери;
• томографія.

Все це дозволить визначити протікання патологічного процесу і призначити комплексне лікування, яке дасть можливість усунути наявні порушення швидко і якісно.

Проведення лікування

Призначати лікування захворювань сечового міхура повинен тільки кваліфікований доктор, який попередньо проводить діагностику для визначення протікання патології. Терапія полягає в прийомі протизапальних, антибактеріальних препаратів, а також засобів рослинної терапії.

Під час перетікання запальних процесів додатково показано дотримання дієти. При пошкодженні слизової оболонки сечового міхура виконується його інстиляція. Її принцип полягає у введенні лікарських препаратів у порожнину цього органу для протизапальної і загоюючої дії.

Медикаментозні препарати

Медикаментозне лікування захворювань сечового міхура у жінок і чоловіків підбирається суто індивідуально, залежно від особливості протікання патології. В основному призначаються препарати, що допомагають усунути запалення, нормалізуючі відтік сечі.

При протіканні лейкоплакії призначають антибактеріальні і протизапальні засоби, а також вітамінні комплекси. Для лікування туберкульозу та виразкового ураження потрібні антибіотики. При наявності циститу доктора призначають знеболюючі засоби, протизапальні препарати та імуностимулятори.

Народна терапія

Лікування первинних стадій протікання хвороб передбачає під собою застосування народних засобів і методик. Однак перед їх застосуванням потрібна консультація лікаря, щоб уникнути виникнення побічних проявів.

Для усунення неприємної симптоматики можна застосовувати трав’яний збір, приготований на основі звіробою, толокнянки, споришу, ромашки. Щоб прибрати запалення, готують цілюще відвар на основі кукурудзяних рилець і польового хвоща. Для посилення заспокійливого ефекту потрібно в готовий засіб додавати ялівець і фіалку.

Хірургічне втручання

Операція на сечовому міхурі і нирках потрібна при протіканні злоякісних процесів, ускладненнях і розривах органу. Проводиться вона і при утворенні каменів великого розміру, які не піддаються медикаментозному лікуванню.

Операція здійснюється кількома способами, залежно від складності протікання патології. У деяких випадках може бути показано повне видалення органу. Після проведення хірургічного втручання хворий повинен дотримуватися дієти.

Особливості профілактики

Обов’язково потрібно проводити профілактичні заходи, що передбачають під собою:

• дотримання гігієни;
• уникати переохолодження;
• приймати ліки тільки за призначенням доктора.

Якщо у людини спостерігаються сильні болі внизу живота, то це може говорити про протікання хвороб сечостатевої системи. Обов’язково потрібно відвідати лікаря для проведення обстеження і подальшого лікування. Своєчасно проведена терапія гарантує швидкий процес одужання без наслідків.