З якою метою проводиться проба Кумбса?

Проба Кумбса — це специфічний лабораторний тест, який дозволяє визначити антитіла, що знаходяться в плазмі крові або на поверхні еритроциту. Дана процедура дозволяє діагностувати імунну гемолітичну анемію, в тому числі у новонароджених, а також виявити гемолітичні трансфузійні реакції. Проба Кумбса активно застосовується в судовій медицині та науковій генетиці з метою визначення еритроцитарних антигенів. Дотримання всіх правил здійснення такого аналізу дозволяє отримати максимально достовірний результат.

Мета антиглобулінового тесту

Проба Кумбса пряма дозволяє виявити антиеритроцитарні антитіла, які фіксуються на еритроцитах. Позитивна реакція при подібному дослідженні вказує на розвиток аутоімунної гемолітичної анемії. Слід зазначити, що негативний результат не виключає наявності аутоімунного захворювання, оскільки антитіла нерідко знаходяться у вільному вигляді, тобто не мають зв’язку з еритроцитами. У таких випадках доцільно провести непряму пробу Кумбса, яка дозволить визначити автономні речовини в сироватці крові.

Як проводиться аналіз?

Забір венозної крові у пацієнта здійснюють вранці натощак, незважаючи на те, що будь-яких істотних факторів, що впливають на кінцевий результат подібного тесту, не виявлено. Зберігати взятий матеріал дозволяється при температурі від 2 до 8 ° С не довше семи днів. Для того щоб показники даного дослідження були максимально точні, цільну кров протягом перших двох годин необхідно доставити в лабораторію. В ідеалі проба Кумбса повинна показувати негативний результат, що вказує на відсутність гемолітичних змін в організмі.

Розшифровка підсумкових показників

Проба Кумбса є досить трудомістким методом дослідження, який вимагає ретельного і точного виконання. При використанні такого тесту можуть зустрічатися деякі складнощі, які пов’язані з неправильною інтерпретацією остаточних результатів через слабкий прояв позитивних реакцій. Слід зазначити, що недостовірність аналізу — а саме позитивна проба Кумбса — може стати наслідком неефективного відмивання еритроцитів, контакту з жирною поверхністю

, а також нейтралізації антиглобулінових реагентів компонентами сироватки. Ще одним недоліком такого методу дослідження є нестійкість взятого матеріалу, зберігання якого має певні особливості.

Причиною неправдивого результату може стати надмірне струсування зважі еритроцитів при ресуспендуванні. Помилкові результати можуть бути також обумовлені присутністю домішок антикомплементарних антитіл, які адсорбуються при інкубації на поверхні тестованих еритроцитів, в результаті чого створюється видимість позитивного результату. Якщо ретельно відмивати досліджувані зразки і контролювати умови проведення реакції, зазначені недоліки можуть бути легко усунені, що підвищить шанси на отримання максимально достовірних показників проби Кумбса.