Японський гриб: короткий опис (фото)

Які японські гриби можуть бути використані в терапевтичних цілях? Які властивості вони мають? Як їх правильно застосовувати? Про все це говоритимемо в нашій статті.

Шиїтаки

Шиїтаці являє собою пластинчастий гриб, який росте на стовбурах дерев. Він має темно-коричневий капелюшок зі світлою окантовкою і кремовою бахромою. Всю площу гриба покривають білісі чешуйки. При здавленні м’якоті остання практично моментально темніє. Ніжка шиїтаці має циліндричну форму і кремовий відтінок. Структура у м’якоті волокниста, жорстка.

Такий гриб застосовується не тільки в народній медицині, але і в кулінарії. На смак шиїтаці вкрай схожий зі звичайним шампіньйоном. Проте в його білкових тканинах міститься ціла маса незамінних амінокислот. Жири тут не мають холестерину. З цієї причини шиїтаці виступає відмінним дієтичним продуктом і розглядається в якості делікатесу. Японці вживають гриб у необробленому вигляді, додаючи в салати, а також використовують як гарнір у других стравах.

Корисні властивості шиїтаці

Японський гриб представляє інтерес для фармацевтів і народних цілителів. Результати лабораторних досліджень показують, що шиїтаці містить активні речовини, які здатні протистояти вірусним інфекціям і уповільнювати зростання злоякісних пухлин. В першу чергу мова йде про полісахарид лентинана. Мікроелемент, що синтезується в тканинах шиїтаки, стимулює вплив на імунну систему людини.

Японський гриб, фото якого можна побачити в статті, продукує біологічно активні речовини, що активізують вироблення інтерферону в нашому організмі. Завдяки цьому виявляється протидія найрізноманітнішим вірусним інфекціям.

Вивчені також корисні якості гриба, які відображаються на зниженні рівня холестерину в крові. Таким чином, застосування шиїтаки вберігає від розвитку атеросклерозу, сприяє нормалізації тиску. Подібними властивостями японський гриб зобов’язаний наявності в складі активного ферменту еритаденіна.

Молочний гриб

Японський молочний гриб людство відкрило завдяки вдалому збігу обставин. Буддистські монахи століттями сквашували в глиняних ємностях молочні продукти. З часом вони підмітили, що продукт скисає в окремих горщиках по-різному. Судини, які мили в річках і озерах, а не в найчистішій джерельній воді, дозволяли отримати більш приємну на смак простоквашу. Ченці виявили в такому глиняному посуді сліди наявності білкових біологічних сполук, з яких формувалися своєрідні грозді. Завдяки послідовній культивації організму був виведений молочний гриб, вживання якого мало позитивний вплив на цілий ряд органів і систем людського організму. Засіб став іменуватися в народі не інакше як еліксир молодості. Люди, які регулярно вдавалися до прийому молочного гриба, повільніше старіли, щодня перебували в хорошому настрої.

Секрети приготування молочного гриба

Чудодійний засіб отримують наступним чином:

1. У скляну ємність поміщають суперечки молочного гриба і заливають склянкою свіжого не пастеризованого молока. Поверх пов’язують марлю і залишають напій дозрівати при кімнатній температурі на добу.
2. Після проходження 24 годин отриманий кефір зливають через дрібне сито. Склад завадять дерев’яною ложкою, адже при контакті з металом грозді гриба можуть загинути.
3. Відфільтровану масу промивають під струменем проточної води.
4. Потім готують нову закваску і повторюють процедуру заново, накопичуючи обсяг молочного гриба в іншій ємності, ретельно очищеній без застосування хімічних засобів.

Користуючись вищевказаним методом, можна щодня видобувати близько 200 грамів продукту. Вживати молочний гриб рекомендується по склянці в день на голодний шлунок. Цілителі радять випивати склад за годину перед відходом до сну. З метою поліпшення роботи підшлункової залози, печінки, органів шлунково-кишкового тракту приймати засіб слід протягом 20 діб. Потім потрібно обов’язково перервати курс на 10-15 днів, а після проходження цього часу, при необхідності, повторити лікування.

Японський гриб мацутаке

Мацутаке в народі називають рядівкою взутою. Відомий він також як японський трюфель-гриб. Продукт надзвичайно цінується східними кулінарами і народними поціновувачами. За смаковими якостями схожий з підосиновиком. Однак мацутаці набагато корисніше.

Це досить дорогий японський гриб. Вартість найбільш великих зразків може становити сотні доларів. Пояснюється подібне наявністю широкого ряду цілющих якостей продукту, а також відсутністю можливості для його культивації в штучних умовах. Зібрати такі гриби можна виключно в лісах і лише протягом осіннього періоду.

Японський гриб мацутаке, фото якого представлено в статті, має м’ясисту, товсту ніжку білого відтінку і невелику округлу коричневату капелюшку. Росте переважно в соснових і дубових лісах. У вітчизняних широтах представників виду можна зустріти в Іркутській і Амурській області, в Хабаровському і Приморському краї, на Уралі.

Цілющі якості мацутаке

Японські гриби мацутаке протягом довгих століть успішно застосовуються в терапевтичних цілях східними народними ліками. Вживання продукту благотворно позначається на підвищенні захисних властивостей організму. Активні речовини у складі гриба знижують показники холестерину в крові, сприяють профілактиці діабету.

Застосування мацутаке дозволяє боротися з розвитком ракових пухлин, причому на останніх стадіях онкологічних захворювань. За допомогою засобу усувають також доброякісні новоутворення, наприклад, поліпи, фіброаденоми, міоми.

Цілющий гриб виступає непоганим косметичним засобом. Екстракт мацутаці східні цілителі використовують з метою усунення небажаної пігментації на поверхні епідермісу. Корисні ферменти в складі гриба знижують активність речовин в організмі людини, які відповідають за синтез меланіну — природного пігменту шкіри.

Японський чайний гриб

Чайний гриб відомий також під назвами медузоміцет, морський квас, комбуча. Продукт — це поєднання оцнокислих бактерій і дріжджів. Зовні гриб нагадує своєрідне желе, яке вирощується на заквасці. Він володіє кисловато-солодким, дещо газованим смаком. Суперечки гриба збагачують чайні настої комплексом вітамінів і корисних для людського організму ферментів, а також спиртом, органічними кислотами.

Корисні властивості комбінації

Продукт виступає природним антибіотиком. Його вживання усуває запальні процеси в тканинах тіла, дозволяє боротися з бактеріальними ураженнями органів і систем. Чайний гриб приводить в норму процеси травлення. При підвищеній фізичній активності засіб тонізує організм завдяки наявності у складі кофеїну.

Комбуча знаходить широке застосування у сфері виготовлення косметичних засобів. З його допомогою усувають фурункули, ураження нігтів грибкового характеру, вугревий висип. Регулярне вживання напоїв на основі гриба відображається на поліпшенні загального стану шкіри.

Засіб може використовуватися з метою схуднення. Активні речовини у складі чайного гриба прискорюють перебіг метаболічних процесів в організмі людини, стимулюють утворення нових клітин, сприяють підвищеному обміну поживних речовин у тканинах.

Засіб виступає непоганим знеболювальним. Наполягами на основі комбучі полощуть ротову порожнину при погіршенні стану зубів і десен. Підходить таке рішення і для зняття дискомфорту в разі отримання сонячних опіків шкіри.

Чайний гриб має сечогінні властивості. Засіб сприяє виведенню каменів і піску з нирок. Напої, приготовані з використанням комбучі, чудово втамовують спрагу і виглядають ідеальною заміною фруктовим сокам, лимонадам, компотам.

Як правильно заварити чайний гриб

Для приготування напою на основі комбучі рекомендується використовувати містку скляну ємність. Оптимальним варіантом виглядає звичайна 3-літрова банку. Готують засіб наступним чином. Заздалегідь заварюють міцний чай. Скляну посудину заповнюють підсолодженою кип’яченою водою практично до країв. На літр рідини використовують близько 100 грамів цукру. Сюди ж вливають чайний настій. Наостанок заздалегідь заготовлений міцелій комбучі промивають під проточною водою і опускають у банку. Ємність не накривають кришкою. Адже для зростання гриб потребує надходження великої кількості кисню. Щоб уникнути забруднення складу, банку покривають відрізком марлі.

Чайний гриб зберігають у темному, сухому місці при кімнатній температурі. Зазвичай на приготування цілющого настою в таких умовах йде не більше 3 діб. З метою оздоровлення організму та профілактики захворювань засіб вживають щодня, використовуючи як заміну звичайному чаю. З часом склад напою стає більш насиченим, а його цілющі якості посилюються.