Вторинний сифіліс: можливі причини, симптоми, методи діагностики та терапія. Де краще здавати аналіз на сифіліс?

Сьогодні діагностування сифілісу стає повсякденним заходом у практиці лікарів усіх спеціальностей. Щороку кількість людей, які мають вторинний сифіліс, збільшується. За численними прогнозами в найближчі роки очікується збільшення числа пізніх форм захворювання, які провокують порушення нервової системи і внутрішніх органів. Вторинна патологія починає розвиватися через три місяці після інфікування людини. Вона проявляється у вигляді висипу з великою кількістю везикул, папул і пустув по всьому організму. Пов’язано це з тим, що інфекція починає поширюватися по організму з потоком крові, вражаючи внутрішні органи і системи організму.

Опис і характеристика захворювання

Сифіліс виступає одним із ЗПВП, яке має хронічний перебіг. Збудником хвороби є бліда трепонема. Дане захворювання проходить три стадії розвитку: первинну, вторинну і третинну. Вторинний сифіліс — друга стадія розвитку патології, яка починає проявлятися на третій місяць після інфікування людини. У цей період збудник інфекції стрімко поширюється по організму, вражаючи всі органи і тканини, а також ЦНС. Головною ознакою патології виступає поширення по всьому кожному покрову і слизових оболонках висипань у вигляді папул, везикул та інших утворень.

При наявності здорового імунітету бліда трепонема утворює цисти, в яких знаходиться в пасивному стані, що характеризує латентний період розвитку патології. При порушенні імунної системи збудник активізується і набуває патогенної форми, у людини спостерігається вторинний рецидивний сифіліс. Ця стадія сифілісу може протікати кілька років, періоди ремісії чергуються з рецидивами. При цьому шкірні висипання спостерігаються у людини кілька місяців, після чого самостійно зникають на деякий час, а потім знову з’являються. Багато лікарів теоретично допускають мимовільне лікування від захворювання, яке залежить від функціональності імунної системи людини.

Причини появи захворювання

Збудником венеричної хвороби виступає Treponema pallidum. Інфікування людини відбувається при проникненні трепонеми через шкіру (цілісність якої порушена), під час статевого акту або контактно-побутовим шляхом. Деякі медики говорять про можливе проникнення патогенних мікроорганізмів через неушкоджені слизові оболонки.

Вторинний сифіліс у чоловіків і жінок може протікати в прихованій формі і випадково виявитися тільки при плановій діагностиці. У деяких випадках захворювання на першій стадії не проявляє симптомів, тому у людини діагностується відразу вторинна патологія.

Збудник інфекції здатний вижити тільки в людському організмі, за його межами він чутливий до впливу умов зовнішнього середовища, тому гине при впливі ультрафіолету і хімічних речовин, високих температур, але низькі температури не роблять на нього ніякого впливу.

Класифікація вторинного сифілісу

Захворювання проходить три періоди розвитку:

1. Свіже захворювання (спостерігається після первинного сифілісу) протікає близько чотирьох місяців. Воно характеризується появою дрібного висипу.
2. Прихована недуга обумовлюється зникненням ознак і протікає близько трьох місяців.
3. Рецидивний вторинний сифіліс, при якому період ремісії змінюється рецидивом. Висип знову з’являється, але вона менше виражена і має більш великі розміри. На даному етапі розвитку патології у людини починає випадати волосся. Кількість рецидивів у період хвороби вторинним сифілісом досягає чотирьох.

Симптоми та ознаки хвороби

Зазвичай вторинне захворювання починає проявляти ознаки, які схожі з симптомами ГРВІ: збільшення температури тіла, нездужання, розвиток міалгії. Через сім днів після цього спостерігаються доброякісні висипання на шкірному покриві, які мають круглу форму, чіткі межі, іноді можуть чесатися. Хвороба містить велику кількість збудників інфекції, тому людина становить небезпеку для оточуючих, оскільки може їх легко інфікувати.

Ураження шкіри

Ознаки вторинного сифілісу проявляються висипом, який може бути декількох видів:

1. Розеоли (плямистий сифіліс) — круглі плями рожевого відтінку розміром до десяти міліметрів. Освіти розташовуються найчастіше на кінцівках і тулубі, вони з’являються групами по дванадцять штук на день протягом одного тижня. Іноді розеоли можуть лушкуватися, покриватися чешуйками або височіти над шкірним покривом, нагадуючи волдирі. Також можуть спостерігатися дрібні вузлики червоного кольору на волосяних фолікулах, великі еритематозні плями через злиття елементів висипу.
2. Папули рожевого або червоного відтінку, що досягають розмірів до п’яти міліметрів. Центральна частина папул починає через певний час лушкуватися, потім лушпіння поширюється на її краї. Після зникнень папул на їхньому місці з’являється гіперпігментація.
3. Пустули виникають нечасто. Зазвичай такі утворення спостерігаються у алкоголіків і наркоманів, а також хворих на туберкульоз. Висипання характеризуються нагноєннями, які з часом висихають, утворюючи кірку жовтого кольору.
4. Пігменти (лейкодерма) розвиваються на шиї у вигляді білих плям круглої форми. Вони утворюються в результаті впливу збудника інфекції на нервові сплетіння в області шиї, які несуть відповідальність за продукування меланіну.

Нерідко при цій хворобі відбувається порушення будови нігтьових пластин. У їхній ложі утворюються папули або пустули, які викликають біль і запальний процес. Нігті при цьому тьмяніють, втовщуються і тріскаються.

Симптоми вторинного сифілісу також проявляються у збільшенні лімфатичних вузлів, які не викликають больових відчуттів, випаданні волосся, ураженні епітелію ротової порожнини і гортані. З боку внутрішніх органів відбувається збільшення печінки, розвивається гастрит, порушується діяльність органів ЖКТ. У хворого розвивається нефроз, менінгіт, периостить, порушується сон. Іноді у людини спостерігається розвиток отиту, ретиніту, плевриту. Коли виникає підозра на сифіліс, необхідно в терміновому порядку звернутися до медичного закладу, оскільки людина є носієм інфекції.

Облисіння при сифілісі

Випадання волосся при даній патології буває декількох видів:

1. Дрібноочагова алопеція з’являється в результаті впливу токсинів на фолікули волосся. У даному випадку волосся випадає на голові і бровах невеликими пучками. Також часто випадають і ресниці.
2. Дифузна алопеція з’являється через вплив збудника на гіпоталамус, ендокринну і вегетативну нервову системи, які несуть відповідальність за харчування волосся. У даному випадку у людини повністю випадає все волосся по всьому тілу.

При ефективному лікуванні волосяний покрив повністю відновлюється протягом двох місяців.

Поразка епітелія і внутрішніх органів

Висипання на слизовій оболонці ротової порожнини часто стають причиною передачі інфекції при поцілунку, користуванні засобами гігієни та столовими приладами. Збудник інфекції вражає мигдалини, небо, гортань, мову і поверхню щік. Через це у людини часто виникає осиплість голосу, набряк мигдалин без розвитку больового синдрому при ковтанні.

Ураження внутрішніх органів відбувається без прояву симптоматики, тому їх патології виявляють тільки під час проведення діагностики. Вторинний сифіліс вражає всі внутрішні органи, провокуючи розвиток безлічі інших захворювань.

Проведення обстеження

Захворювання має різноманітну симптоматику. У медицині рекомендується всім людям, які мають дифузний висип у поєднанні з множиною поразкою залоз організму, здати аналіз на сифіліс. Для цього на дослідження береться відокремлюване утворень на шкірному покриві і проводиться RPR-тест. Також можливе проведення біопсії лімфатичних вузлів, пункції цереброспинальної рідини в період рецидиву. Ці методи діагностики дозволяють виявити збудника інфекції.

При симптомах ураження внутрішніх органів потрібна додаткова консультація уролога, невролога, отоларинголога, гастроентеролога та інших. В якості додаткової діагностики призначається УЗД, рентгенографія, гастроскопія, фариндержкопія, КТ.

Тест на збудника інфекції

Лікар також призначає аналіз на сифіліс, який показує серологічні реакції, наприклад РПГА або РИФ. Здавати його можна як у спеціалізованих клініках, так і в державних медичних установах. В останньому випадку аналіз проводиться безкоштовно, але час отримання результатів може бути довгим, до того ж не у всіх лікарнях є відповідне обладнання. При виникненні необхідності швидкого отримання результату рекомендується звернутися в приватну лабораторію.

Таке дослідження є обов’язковим для вагітних жінок, а також для працівників деяких професій, наприклад, кухарів медиків або військовослужбовців. Також тест проходять перед проведенням хірургічного втручання. Для дослідження на наявність інфекції беруть венозну кров.

Диференційна діагностика

Оскільки висипання при сифілісі схожі на висип, характерний для інших шкірних патологій, то для постановки точного діагнозу необхідно проведення диференційної діагностики. Лікар диференціює вторинний сифіліс з такими захворюваннями, як тиф, віспа, токсикодермія, псоріаз, туберкульоз, плоский лишай, ектима, імпетиго, дотепні кондиломи, ВПЛ, стоматит, глоссіт, а також ангіна, молочниця, лейкоплакія та інші. За результатами комплексної діагностики розробляється тактика лікування патології.

Терапія

Лікування вторинного сифілісу передбачає використання таких же медикаментів, як і при первинному захворюванні. Найчастіше це антибіотик пеніцилінового ряду, який виписується у вигляді ін’єкцій. Лікування проводиться в стаціонарі, ліки вводять протягом 24 днів. При непереносимості пеніциліну можливе використання тетрациклінів. Терапія вторинного сифілісу включає також використання таких медикаментів:

1. Імуномодуляторів.
2. Антигістамінних засобів.
3. Вітамінних комплексів.
4. Пробіотиків.

Висипання на шкірному покриві обробляють антисептичними розчинами або йодом. При ураженні внутрішніх органів застосовують симптоматичне лікування. Недотримання призначень лікаря або передчасне закінчення вживання ліків стає причиною переходу патології в наступну стадію, в даному випадку розвивається третинний сифіліс.

Прогноз

Вторинний сифіліс добре лікується, тому терапія дає позитивні прогнози і результати. За відсутності лікування починають з’являтися ускладнення, а за ними і третя стадія патології, яка призводить до летального результату. Сучасна медицина має достатньо коштів для успішного лікування захворювання.

Профілактика

Профілактика вторинного сифілісу повинна проводитися за такими напрямками:

• профілактична медикаментозна терапія;
• використання засобів контрацепції;
• термінове лікування первинного сифілісу.

З метою профілактики необхідно стежити за особистою гігієною, користуватися власними столовими приладами. Також рекомендується періодично здавати аналізи на наявність інфекції і проходити огляд у лікаря один раз на півроку.

З метою профілактики медики рекомендують:

• мати одного статевого партнера;
• не вступати у випадкові інтимні зв’язки;
• не контактувати з носієм інфекції;
• не користуватися чужими засобами гігієни, побутовими та столовими приладами;
• не вживати наркотики;
• періодично проходити обстеження у лікаря;
• не робити пірсинг, тату без використання антисептиків.

При появі симптоматики захворювання категорично заборонено займатися самолікуванням. У спеціалізованих медичних закладах проводять профілактичні заходи для попередження передачі інфекції побутовим шляхом. Для цього статеві органи повинні оброблятися за допомогою спеціальних дезінфікуючих засобів, потім в уретру вводять спеціальний розчин.