Важкий комбінований імунодефіцит у дітей: можливі причини, симптоми і методи терапії

Важким комбінованим імунодефіцитом (SCID) є патологія, яка відома як синдром хлопчика в бульбашці, оскільки хворі люди сильно вразливі перед інфекційними хворобами і повинні перебувати в стерильному середовищі. Ця недуга — результат сильного пошкодження в імунній системі, тому остання вважається практично відсутньою.

Це захворювання, яке відноситься до категорії первинних імунодефіцитів і обумовлене множинними молекулярними дефектами, що призводять до того, що порушуються функції Т-клітин і В-клітин. Іноді порушуються функції клітин-кілерів. У більшості випадків діагноз захворювання ставиться у віці до 3 місяців від народження. І без допомоги лікарів така дитина дуже рідко зможе прожити більше двох років.

Про хворобу

Кожні два роки експертами Всесвітньої організації охорони здоров’я дуже уважно переглядається класифікація цього захворювання і узгоджується з сучасними методами боротьби, що стосуються порушень імунної системи та імунодефіцитних станів. За останні кілька десятків років ними було виділено вісім класифікацій хвороби.

Важкий комбінований імунодефіцит досить-таки добре вивчений у світі, і все ж виживаність хворих дітей не дуже висока. Тут важлива точна і специфічна діагностика, яка буде враховувати неоднорідність патогенезу імунних порушень. Однак вона часто проводиться або в неповному обсязі, або несвоєчасно, з великим запізненням.

Типові інфекції та хвороби шкіри — найбільш поширені ознаки важкого комбінованого імунодефіциту. Причини розглянемо нижче. Якраз саме вони допомагають у постановці діагнозу у дітей.

Враховуючи, що в останні роки досягнення в генній терапії і можливості пересадки кісткового мозку зробили крок далеко вперед, пацієнти з SCID мають хорошу можливість розвитку здорової імунної системи і, як наслідок, надію на виживання. Але все ж, якщо стрімко розвивається серйозна інфекція, то прогноз часто буває несприятливим.

Причини захворювання

Головна причина важкого комбінованого імунодефіциту — це мутації на генетичному рівні, а також синдром «голих» лімфоцитів, недостатність молекул тирозінкінази.

До цих причин належать такі інфекції, як гепатит, пневмонія, парагрип, цитомегаловірус, респіраторно-синцитіальний вірус, ротавірус, ентеровірус, аденовірус, вірус простого герпесу, вітряної віспи, золотистий стафілокок, ентерококи і стрептококи, синегнойна паличка. Також схильність викликають грибкові інфекції: жовчний і нирковий кандидоз, Candida Albicans, легіонела, моракселла, лістерія.

Багато з цих патогенних факторів присутні і в організмі абсолютно здорової людини, але при формуванні несприятливих умов може статися така ситуація, коли захисні властивості організму знизяться, що, в свою чергу, спровокує розвиток імунодефіцитних станів.

Обтяжуючі фактори

Що може спровокувати важкий комбінований імунодефіцит? Присутність у хворих дітей материнських Т-клітин. Ця обставина здатна викликати почервоніння шкіри з Т-клітинною інфільтрацією, підвищення кількості печінкового ферменту. Неадекватно організм може відреагувати і на невідповідний трансплантат кісткового мозку, переливання крові, що відрізняється за параметрами. До ознак відторгнення можна віднести: руйнування біліарного епітелію, некротичну еритродермію на слизовій кишечника.

У минулі роки новонароджених дітей вакцинували вірусом коров’ячої віспи. У зв’язку з цим дітки з важкими імунодефіцитними станами помирали. На сьогоднішній день вакцину БЦЖ, яка містить у своєму складі бацилу Кальметта-Герена, застосовують у всьому світі, але і вона нерідко є причиною смерті дітей з цим захворюванням. Тому дуже важливо пам’ятати, що хворим SCID категорично заборонені живі вакцини (БЦЖ, вітряної віспи).

Основні форми

Важкий комбінований імунодефіцит у дітей — захворювання, що характеризується розбалансуванням Т- і В-клітин, внаслідок чого виникає ретикулярний дисгенез.

Це досить рідкісна патологія кісткового мозку, яка характеризується зменшенням кількості лімфоцитів і повною відсутність гранулоцитів. На виробництво еритроцитів і мегакаріоцитів воно ніяк не впливає. Це захворювання характеризується недорозвиненістю вторинних лімфоїдних органів, а також є дуже важкою формою SCID.

Причиною цього дисгенезу є неможливість попередників гранулоцитів формувати здорові стовбурові клітини. Тому спотворюються функції кроветворіння і кісткового мозку, клітини крові не справляються зі своєю функцією, відповідно імунна система не може захистити організм від інфекцій.

Інші форми

До інших форм SCID належать:

• Дефіцит альфа-1 антитрипсину. Брак Т-клітин, і, як наслідок, відсутність активності в В-клітинах.
• Дефіцит аденозіндезамінази. Брак цього ферменту може призвести до надлишкового скупчення токсичних продуктів метаболізму всередині лімфоцитів, що викликає відмирання клітин.
• Дефіцит гамма-ланцюгів Т-клітинного рецептора. Він обумовлений мутацією гена на Х-хромосомі.
• Дефіцит янус-кінази-3, дефіцит CD45, дефіцити CD3-ланцюга (комбінований імунодефіцит, при якому виникають мутації в генах).

Серед медиків існує думка, що існує якась група нерозпізнаних імунодефіцитних станів.

Причини і симптоми важкого комбінованого імунодефіциту часто взаємопов’язані.

Однак має місце ще ряд рідкісних генетичних захворювань імунної системи. Це комбіновані імунодефіцити. Вони мають менш важкі клінічні прояви.

Хворим з такою формою дефіциту допомагає пересадка кісткового мозку і від родичів, і від сторонніх донорів.

Прояви недуги

Ці стани характеризуються такими проявами:

• Важкі інфекції (менінгіт, пневмонія, сепсис). При цьому для дитини зі здоровим імунітетом вони можуть не становити серйозної загрози, тоді як дитині з важким комбінованим ШД (ТКІД) несуть смертельну небезпеку.
• Прояви запалень слизових оболонок, збільшення лімфовузлів, респіраторні симптоми, кашель, хрипи.
• Порушення функції нирок і печінки, ураження шкіри (почервоніння, висип, виразки).
• Молочниця (грибкові інфекції статевих органів та ротової порожнини); прояви алергічних реакцій; ферментні порушення; блювота, діарея; погані результати аналізів крові.

Діагностувати важкий імунодефіцит в даний час стає все складніше, так як дуже широко поширено застосування антибіотиків, які в свою чергу в якості побічного ефекту мають властивість змінювати характер перебігу захворювань.

Лікування важких комбінованих імунодефіцитів представлено нижче.

Методи терапії

Оскільки, в основі методу лікування таких важких імунодефіцитів лежить пересадка кісткового мозку, то інші методи лікування, практично неефективні. Тут необхідно враховувати вік хворих (від моменту народження і до двох років). Дітям обов’язково потрібно надавати увагу, проявляти до них любов, ласку і турботу, створювати затишок і позитивний психологічний клімат.

Члени сім’ї і всі родичі повинні не тільки підтримувати таку дитину, а й зберігати всередині сім’ї доброзичливі, щирі і теплі стосунки. Ізолювання хворих діток неприпустимо. Вони повинні перебувати вдома, всередині сім’ї, отримуючи при цьому необхідне підтримуюче лікування.

Госпіталізація

Госпіталізація в стаціонар потрібна за наявності важких інфекцій, або якщо стан дитини нестабільний. При цьому потрібно обов’язково виключити контакт з рідними, які перенесли в недавньому часі вітряну віспу або будь-які інші вірусні захворювання.

Також необхідно дотримуватися в строгості правил особистої гігієни всіх членів сім’ї, які перебувають поруч з дитиною.

Стовбурові клітини для трансплантації отримують в основному з кісткового мозку, але в деяких випадках для цієї мети може підійти пуповинна кров і навіть периферична від споріднених донорів.

Ідеальним варіантом є рідний брат або сестра хворої дитини. Але можуть бути успішними пересадки і від «пов’язаних» донорів, тобто матері або батька.

Що говорить статистика

За статистикою (за останні 30 років) загальний відсоток виживання пацієнтів після операцій становить 60-70. Більше шансів на успіх у тому випадку, якщо пересадка проведена на ранніх етапах розвитку захворювання.

Операції такого роду повинні проводитися в спеціалізованих медичних установах.

Отже, у статті було розглянуто важкий комбінований імунодефіцит у дитини.