Тромбоз підключичної вени: симптоми, причини, методи терапії

Кровоносна система верхніх кінцівок — це складна «конструкція», яка займається перекладом крові з інших судин. Тому тромбоз підключичної вени кардинально змінює рух крові вздовж всієї руки.

Суть і причини виникнення

Причинами тромбозу підключичної вени є такі фактори:

• хаотичний рух крові або суттєве її уповільнення;
• порушена згортність крові (під дією будь-яких факторів, внаслідок захворювань генетичного і спадкового характеру);
• підключична вена може бути затиснута великим і ненормально утвореним кістковим наростом, який може виникнути внаслідок ключового перелому або появи нехарактерного шийного ребра.

Тромбоз підключичної вени лише в рідкісних випадках може бути результатом тромбу, утвореного в інших ділянках тіла. Це явище пов’язане з організацією кровоносної системи людини. Тромбоз верхніх кінцівок виникає як наслідок відриву тромбу в м’язі серця. У більшості випадків тромбоз підключичної вени практично ніяк себе не проявляє, якщо процес відбувається повільно.

Симптоматика

Тромбоз підключичної вени виникає як наслідок непосильних фізичних активностей і навантажень. Цей фактор відіграє основну роль у формуванні тромбу. У деяких випадках тромб може відірватися незалежно від ступеня фізичного навантаження, але це буває в дуже рідкісних випадках. Закупорювання підключичної вени має то наростаючу, то зникаючу симптоматику, що проявляється напливами. Серйозних наслідків від тромбозу немає, тому що кровообіг заміщується іншими судинами. Тим не менш, цієї крові недостатньо для повноцінного забезпечення тканин верхніх кінцівок. У MKB-10 тромбоз підключичної вени має шифр I82.8.

Основна клінічна картина

Основні симптоми тромбозу підключичної вени виглядають наступним чином:

• болючі відчуття в області руки;
• через шкірний покрив просвічується досить яскравий малюнок вен;
• серйозна набряклість руки, на якій з’являється глянцевий блиск;
• ознаки неврологічного розладу: оніміння кінцівки, посмикування тощо.

Інші симптоми патології

Виникнення на руці венозного малюнка складно не помітити, особливо білошкірим людям. Діаметр вен залежатиме від розміру тромбу та збільшення гіпертензії тромбу.

Больовий процес зазвичай спостерігається при фізичних навантаженнях. Біль може бути постійно, пульсувати, «розпирати», але у всіх випадках він досить інтенсивний. В основному біль відчувається по всій руці, в області плеча і ключиці, а в деяких випадках ще й зверху грудей і спини.

Набряклість виникає на всій руці повністю. Якщо натиснути на набряк, ямка на цьому місці не залишається. Рука набуває незвичної тяжкості і твердості. Якщо процес набрякування триває вже досить довго, кровообіг порушується і стає реактивним, внаслідок цього тромбоз підключичної вени лише посилюється.

Неврологічний розлад у всіх проявляється по-різному. У багатьох пальці кінцівки смикаються, в них відчувається покалювання, почуття печіння. Уражена кінцівка може бути обмежена в рухах.

Якщо гострий тромбоз підключичної вени переходить у хронічну форму, клінічна картина захворювання стає змащеною і не такою яскраво вираженою. Набряк і малюнок вен практично зникають. Найчастіше залишається низька реакція пошкодженої кінцівки на зовнішні подразники, обмеження в руховій активності, м’язова атрофія і хворобливість при серйозних фізичних навантаженнях. У деяких випадках призначається інвалідність при тромбозі підключичної вени.

Діагностичні заходи

Діагностичні дії починаються зі збору анамнезу — тобто лікар повинен детально опитати пацієнта про тривожні його симптоми і про те, коли і які види фізичної активності могли призвести до таких наслідків. Це потрібно для того, щоб з’ясувати, як давно протікає процес тромбозу.

Щоб діагностувати хронічний або гострий тромбоз підключичної вени, вдаються до таких методів діагностики:

• рентгенографія та магнітно-резонансна томографія для встановлення причини патології та виявлення місця розташування тромбу;
• дуплексне сканування підключичної вени;
• оцінка кровообігу в травмованій відні — доплерографія;
• контрастний рентген;
• ультразвукове дослідження (УЗД) глибоких вен;
• венографія;
• комп’ютерна томографія (КТ) плечового поясу.

Лікування

Якщо захворювання є наслідком дії катетера, то його необхідно видалити. Якщо судини забиті незначно, то вдаються до місцевої терапії. Кінцівка повинна знаходитися в так званому функціональному спокої, притому тут не потрібні ніякі еластичні бинти і повний постільний режим. У горизонтальному положенні руку необхідно підняти трохи вище серця, а у вертикальному слід підвісити її, зігнувши в лікті, за допомогою бинта або косинки. При місцевому лікуванні використовують такі препарати:

• компреси на основі спирту (близько 50%);
• «Гепатромбін», «Ліотонгель» — мазі, у складі яких присутній гепарин;
• гелрідні мазі з троксевазином і рутозидом у складі;
• протизапальні препарати нестероїдного типу, наприклад, «Індометацинова мазь», «Індовазин», «Діклофенак».

Ще трохи про медикаментозне лікування

Якщо патологія набуває гострого характеру і супроводжується вкрай болючими симптомами, то хворого поміщають у стаціонар. Там лікування складається з таких медикаментів:

• фібринолітичні препарати — «Фібрінолізин», «Стрептокіназа», «Урокіназа» тощо;
• засоби-антиагреганти;
• ангіопротектори;
• медикаменти проти згортання крові (перші кілька днів це може бути «Гепарін» і «Фібрінолізін», а потім застосовують «Фенілін», «Синкумар», «Фраксіпарін»);
• препарати протизапальної властивості нестероїдного типу.

Головне завдання лікування тромбозу підключичної вени за допомогою медикаментів — це відновлення порушеного кровообігу в підключичній відні,

Якщо узагальнити, то медикаментозне лікування зводиться до препаратів двох видів:

• ліки антитромбозної властивості, які допомагають зруйнувати тромб і запобігти появі нових (до таких можна віднести «Гепарін»);
• препарати, що сприяють поліпшенню метаболізму стінок вен, знеболювальні засоби і протизапальні ліки.

Коли призначається операція

Зазвичай медикаментозна терапія триває від одного до декількох місяців. Якщо за цей період тромб не розсмоктався, то доводиться вдаватися до хірургічного втручання. Якщо тромбоз з’єднаної вени (лівої або правої) триває занадто довго, може виникнути некроз тканин верхньої кінцівки. При такій ситуації також призначається операція, під час якої необхідно видалити тканини, які відмерли.

Для видалення тромбу використовують спеціальний апарат, який називається лапароскопом. Він проходить у вену, захоплює тромб і витягує його назовні. З цією метою в області підмишки робиться маленький надріз, який дозволяє підібратися до підключичної відні, в ній також робиться прокол — в нього-то і проходить лапароскоп. При незначному травмуванні судинних стінок туди вводиться особливий катетер. У деяких випадках в уражену ділянку вени вставляється спеціальний шунт.

Важливо також зауважити, що якщо у хворого виникає відчуття тепла, різкого болю, присутня пухлина і процес почервоніння або посиніння плеча, то необхідно терміново підключати новий курс лікування. Всі ці симптоми можуть свідчити про легеневу емболію. Якщо у хворого діагностована виразка шлунка або гастрит, йому виписують суппозиторії. Також звичний «Аспірин» виключають з курсу лікування, замість нього необхідно підібрати препарати такої ж властивості, але розчинні в кишечнику. Щоб уникнути рецидивів і повторних загострень, як профілактичний засіб застосовують засоби антигістамінного характеру.

На те, наскільки серйозно порушений венозний відтік і як інтенсивно проявляються характерні симптоми і ознаки захворювання, впливає вираженість патології магістральних вен, особливості формування тромбів і утворення обхідних шляхів кровообігу. Якщо у хворого виявлений ідіопатичний тромбоз, то тоді в більшості випадків йому знадобиться особливий курс лікування на все життя.

Хірургічне втручання

Якщо циркуляція крові за венами серйозно порушена, а тромбоз підключичної вени перейшов у хронічну форму, то вдаються до наступних двох видів хірургічного втручання.

Для відновлення відтоку венозної крові. Ця операція включає в себе кілька етапів:

• видалення самого тромбу, тобто тромбоектомія або реканалізація;
• венозна пластика: пересадка ділянки вени або шунтування;
• флеболіз, тобто виділення судини з найближчої рубцевої тканини, і скаленотомія, тобто абсолютний перетин м’язів, які оточують пучок судин і нервів, або навіть видалення ділянок окремих зв’язок і м’язів.

Для поліпшення відтоку венозної крові. Сюди також входить кілька етапів:

• видалення механічних перешкод, зокрема кісткових наростів;
• вплив на симпатичну нервову систему, наприклад, перивенозна симпатектомія.

Якщо клінічна картина яскраво виражена і хворий відчуває вкрай болючі симптоми, то хірургічне втручання може бути призначено приблизно через 3-4 дні після того, як трохи зменшиться хворобливість і набряк, але до того, як виникнуть тромби і прикріпляться до стінки вени. Зазвичай кровообіг відновлюється після тробектомії. Але результат цієї процедури далеко не завжди можна передбачити. Досить часто тромбоз відбувається повторно, а відень у тій ділянці, де відбулося хірургічне втручання, стає вже належним. Як тільки тромб був видалений, необхідно ліквідувати ті фактори, які можуть стати причиною травматизму підключичної вени. З цією метою видаляють центральну ділянку підключичного м’яза, ключиці або відросток першого ребра, вичерпуються реберно-дзьобовий зв’язок і передній сходовий м’яз.

Шунтування та ампутація руки

Якщо зробити тромбектомію неможливо, і в разі переходу захворювання в хронічну форму, після усунення деформованої ділянки магістральної вени, роблять її пластику або вдаються до шунтування. Шунтом, тобто обхідним шляхом, може стати ділянка яремної вени або великої підшкірної. Якщо захворювання абсолютно не піддається лікуванню, то руку доводиться ампутувати.

Профілактичні заходи проти тромбозу

Тромбоз підключичної вени — це проблема, від якої ніхто не застрахований, вона може виникнути в житті кожної людини. Однак можна виключити фактори, які можуть вплинути на розвиток цього захворювання. Присутній ризик появи тромбозу підключичної вени через абсцесу, який має бути своєчасно усунутий. У багатьох інших випадках уникнути захворювання практично неможливо. Але є деякі рекомендації, які можуть істотно скоротити ризик виникнення тромбів. До таких заходів належать щоденні заняття спортом і рухова активність, регулярні прогулянки на свіжому повітрі, повноцінне збалансоване харчування та лікування всіх захворювань своєчасно.

Профілактика народними засобами

Щоб зміцнити судинні стінки і підтримувати нормальне функціонування кровообігу, радять регулярно пити настоянки з звіробою, журавлини або шипшини. І головне, в якості профілактики варто відвідувати лікаря при перших же болючих проявах в області верхніх кінцівок, оскільки тромбоз на початкових етапах лікується набагато швидше і простіше, ніж у запущеній стадії. Краще вчасно запобігти розвитку захворювання, ніж потім боротися з його наслідками. Якщо ви бажаєте дізнатися про тромбоз підключичної вени в МКБ, то це захворювання має шифр I82.8.