Тиреотоксикоз — симптоми, терапія, профілактика та види

Стан, при якому здійснюється надлишковий синтез гормонів щитоподібної залози, називається тиреотоксикозом або гіпертиреозом. В результаті всі процеси, за які несе відповідальність щитовидна залоза, прискорюються, а це істотно посилює навантаження на організм Севастополя. У статті будуть розглянуті причини, симптоми, лікування та профілактика тиреотоксикозу у чоловіків, жінок, дітей.

Загальна інформація

У представників обох статей розвиток тиреотоксикозу можливий на тлі патології гіпофізу або самої ендокринної залози, яка впливає на обмінні процеси, впливає на кісткові та м’язові тканини, на серцеві функції, регулює вміст холестерину в кров’яному руслі та багато іншого. У зв’язку з форсуванням процесів, що відбуваються в організмі, людина починає швидко втрачати вагу, серцебиття частішає, з’являється посилений потовиділ, дратівливість.

Ефективність терапії залежить від своєчасного виявлення патології. Вчасно розпочате лікування дозволить швидше нормалізувати функції щитовидної залози і знизити ризик важких наслідків і ускладнень. В іншому випадку розвиваються порушення серцево-судинної системи, вражається кісткова система, що в підсумку призводить до тиреотоксичного кризу.

Класифікація

Від причин, які призвели до захворювання, залежать симптоми і лікування тиреотоксикозу щитовидної залози. Розрізняють гіпертиреоз:

1. Первинний. Провокуючим фактором у цьому випадку є патологічні зміни в самій залізі. Розвиток хвороби відбувається на тлі токсичної аденоми, вузлового зобу, прийому йовмісних ліків у великій кількості.
2. Вторинний. Попередній фактор — це патологія гіпофізу, в результаті якої збільшується синтез тиреотропного гормону.
3. Третинний. Розвивається при збої в роботі гіпоталамуса, якому передують неврози.

Діагностують кілька форм тиреотоксикозу:

• Субклінічний. Симптоми відсутні або ледь виражені. Тому його досить складно виявити. Рівень ТТГ знижений, а трийодтиронин і тироксин в нормі.
• Ускладнений. Супроводжується супутніми патологіями: нирковою і серцевою недостатністю, мерехтливою аритмією, психозом, сильною втратою ваги.
• Маніфестний або явний. У цьому випадку клініка класична. Спостерігається значне зниження рівня ТТГ, а концентрація трийодтиронина і тироксину завищена.

Ознаки захворювання

Надлишковий вміст трийодтиронина (T3) і тироксину (T4) впливає на багато систем і органів, викликаючи в організмі Севастополя різні зміни. До основних симптомів тиреотоксикозу відносять такі:

• посилене потовиділення;
• тепла і волога на дотик дерма;
• відшаровування нігтів, яке супроводжується болем;
• волосся і шкіра витончуються;
• тиск підвищується;
• серце починає битися неритмічно;
• частішають серцеві скорочення;
• набряклість повік;
• очне яблуко випинається;
• з’являється задишка;
• дихання ускладнюється;
• фізична активність знижується;
• вага зменшується;
• спостерігається блювота, пронос, нудота, діарея;
• висновок урини збільшується;
• з’являється страх, занепокоєння, нервозність;
• поганий сон;
• стає дуже швидкою мова;
• спостерігається збудливість;
• у жінок порушується менструальний цикл, можливі непритомності, підвищення температури.

Зовнішні симптоми тиреотоксикозу щитоподібної залози мають велике значення при діагностуванні хвороби, однак, в обов’язковому порядку призначаються інструментальні та лабораторні методи дослідження.

Стадії тиреотоксикозу

Залежно від тяжкості патології виділяють такі стадії:

• Легка. Симптоми не виражені. Пацієнта турбує безсоння, головний біль, дратівливість і нервозність.
• Середня. Хворий починає досить швидко втрачати вагу, серцебиття посилюється, з’являється сильна задишка.
• Важка. Спостерігається інтоксикація і сильне виснаження організму іда, робота життєво-важливих органів і систем порушена.

Очні симптоми при тиреотоксикозі

Окремо виділяють очні ознаки, характерні для цієї патології:

• виникає тремор століття, коли трохи прикриті очі;
• моргання рідкісне;
• очні яблука сильно випинені;
• верхні повіки опухають;
• очні щілини досить широко розкриті;
• при русі очима зовнішнє віко запізнюється;
• очне яблуко пересувається разом із зіницею;
• шкіра в області століття темніє;
• схили оголюються внаслідок зміщення повік до верхнього або нижнього краю орбіти;
• спостерігається сльозотеча і світлобоязнь.

При правильному лікуванні перераховані вище симптоми проходять.

Причини

Фактори, що провокують захворювання, можуть бути різні, але основна причина — це гіперфункція щитовидної залози. Патологічні стани, які сприяють розвитку тиреотоксикозу:

1. Базедова хвороба.
2. Токсична аденома.
3. Захворювання, травми, оперативні втручання на щитовидній залозі.
4. Аденома гіпофіза.
5. Передозування лікарськими засобами (тиреоїдними гормональними речовинами).
6. Лікування препаратами, до складу яких входить йод.
7. Підострий тиреоїдит.

Тиреотоксикоз у дорослих

Згідно з даними медичної статистики, цієї патології найбільше схильні чоловіки і жінки у віковій категорії від 20 до 50 років. Однак останні хворіють у п’ять разів частіше. Розвиток захворювання залежить від гормонального статусу, наявності супутніх хвороб, спадковості та деяких інших факторів. До перших симптомів тиреотоксикозу у дорослих відносять:

• припухлість і збільшення обсягу шиї;
• відчуття грудки в області ковтки;
• труднощі з ковтанням і диханням.

Небезпека криється в тому, що людина не надає значення цим симптомам і відкладає візит до лікаря. Вияв гіпертиреозу і його вираженість залежать від першопричини. Крім зовнішніх симптомів, відбувається збій і в роботі внутрішніх органів і систем. При правильному лікуванні та харчуванні симптоми тиреотоксикозу у жінок, чоловіків і дітей проходять. Однак, ознаки патології мають деякі відмінності. Розгляньмо їх докладніше.

Тиреотоксикоз у жінок

Схильність до розвитку цієї захворювання у прекрасної статі пов’язана з постійними змінами гормонального фону, які відбуваються протягом усього життя. Менструації, вагітність, пологи, менопауза — все це робить жіночий організм більш вразливим і сприяє збою нормальної роботи щитовидної залози. Ступінь вираженості патології, її прояв, а також ознаки (зовнішні і внутрішні) залежать від причини, яка спровокувала захворювання. У жінок симптоми тиреотоксикозу такі:

• посилена робота серця веде до гіпертонії, тахікардії;
• очна щілина збільшується, спостерігається випинання очних яблук і набряк тканин орбіти;
• менструальний цикл дає збій;
• місячні стають нерегулярними, мізерними і супроводжуються больовими відчуттями і погіршенням загального самопочуття;
• волосся тьмяніє і робиться ламким, тонким.

З метою профілактики можливих ендокринних порушень рекомендується відвідування ендокринолога, проходження різних видів обстежень, що включають УЗД, аналізи крові на тиреоїдні гормональні речовини. Жінкам віком до 30 років — з періодичністю раз на п’ять років, з 30 до 40 років — раз на три роки, після 45 років — щорічно. Лікування тиреотоксикозу у жінок симптоми, якого описані вище, залежить від причини, що спровокувала розвиток захворювання.

Тиреотоксикоз при вагітності

Жінкам у положенні, які мають таку патологію, обов’язково треба стежити за станом щитоподібної залози і регулярно спостерігатися у лікаря ендокринолога. В іншому випадку гіпертиреоз несе загрозу не тільки для її здоров’я, але і для життя майбутнього малюка. Для розвитку і повноцінного формування плоду дуже важливі гормони, що синтезуються ендокринною залозою. Нормальний рівень цих речовин — це одна з умов, щоб виносити здорову дитину, а збільшений виробіток робить негативний вплив на плід і самопочуття жінки. Прояв симптомів тиреотоксикозу щитовидної залози у жінок в період вагітності є провокаційним фактором розвитку у плода і майбутнього малюка наступних порушень:

• ураження нервової системи;
• освіта зобу;
• збої у формуванні ендокринних органів;
• та інші стани, які загрожують здоров’ю і життю.

Наявність цього захворювання суттєво збільшує ризик завмирання розвитку плоду, викиднів і народження мертвої дитини. Для зниження тяжких наслідків слід дотримуватися рекомендацій фахівців як на етапі планування народження малюка, так і на всіх інших.

Для лікування застосовують антитіреоїдні засоби, а також препарати, що містять у своєму складі йод. Якщо ефект відсутній, буде показано оперативне втручання.

Тиреотоксикоз у чоловіків

Представники цієї статі менше страждають від гіпертиреозу і найчастіше у них діагностують субклінічну форму. Виявляється патологія у чоловіків досить пізно, лікування в таких випадках не дає результату. Наслідки захворювання в першу чергу позначаються на статевій системі: знижуються сексуальні можливості і змінюється якісний склад сперми в результаті гормонального дисбалансу. Симптоми тиреотоксикозу у чоловіків такі:

• м’язова слабкість, яка особливо відчувається при підйомі сходами або при вставанні;
• мускулатура втрачає свій обсяг;
• спостерігається тремтіння в руках;
• порушується сон;
• посилюється пітливість;
• апетит підвищується;
• пульс частішає;
• з’являється нервозність, дратівливість;
• можлива діарея.

Дуже важливо, як можна раніше виявити симптоми тиреотоксикозу у чоловіків. Лікування починають з підбору лікарських засобів в адекватній дозі. На жаль, після консервативної терапії досить часто зустрічаються рецидиви.

Тиреотоксикоз у дітей

Захворювання зустрічається рідко. В основному, схильним фактором є дифузно-токсичний зоб. Крім того, надлишкове вироблення гормональних речовин може бути визначене:

• тривалим прийомом гормональних і йодовмісних препаратів;
• підвищеною активністю щитовидної залози;
• пошкодженням клітин ендокринного органу, яке супроводжується надходженням у кров надлишок гормонів;
• патологією гіпофізу і щитовидної залози.

Найчастіше гіпертиреоз розвивається в підлітковому віці, і розвиток відбувається повільно. Явні ознаки хвороби можуть проявитися через рік від початку її розвитку. Примхливість, швидке збудження, неуважність, занепокоєння під час сну; дратівливість, зниження успішності в школі — це прояв перших симптомів тиреотоксикозу у дітей. Крім того, зазначається:

• тремтіння в пальцях у дитини при витягнутих прямих руках;
• втрата ваги;
• підвищений апетит;
• збільшення щитоподібної залози;
• екзофтальм;
• вологість шкірних покривів;
• посилене потовиділення;
• зміна і незграбність ходи внаслідок м’язової слабкості.

При запущеній стадії хвороби можливий прояв фібриляції передсердь, підвищення артеріального тиску, а також прослуховується систоличний шум.

Тиреотоксикоз новонароджених

Патології щитовидної залози, наявні у майбутньої матусі, здатні спровокувати аномалії серцевого м’яза, як у плоду, так і майбутнього малюка. Родорозв’язок протікає передчасно. Симптоми тиреотоксикозу щитоподібної залози виглядають наступним чином:

• біля плоду відзначається збільшення рухової активності і тахікардія;
• у новонародженого спостерігається тахіаритмія, акцентуйовані тони, передсердні екстрасистоли, розширення меж відносної серцевої тупості;
• тремор;
• гіпервозбудність;
• судоми;
• збільшення щитоподібної залози;
• напади асфіксії;
• іноді зустрічається екзофтальм.

Крім того, додатково до симптомів тиреотоксикозу може приєднатися гостра надниркова і серцева недостатність, тиреотоксичний криз, які можуть призвести до летального результату.

Діагностика та лікування тиреотоксикозу новонароджених

Основою діагностики є збір анамнезу. При розшифровці аналізу на гормональні речовини спостерігається зниження ТТГ підвищення концентрації T3, T4. За результатами ЕКГ зазначають такі зміни: дотепний зубець P, прискорення атріовентрикулярної провідності, синусова тахікардія, високий вольтаж, порушення процесів реполяризації міокарда. Відлуння КГ показує порушення діастолічної функції лівого шлуночка і далі, розширення серцевих порожнин — ці ознаки є провісниками серцевої недостатності.

У лікуванні застосовують адреноблокатори, седативні, гормональні, антитіреоїдні засоби, а також інфузійну терапію. Прогноз захворювання несприятливий.

Лікування тиреотоксикозу

Після підтвердження діагнозу підбирають ефективну терапію, яка безпосередньо залежить від причин і симптомів тиреотоксикозу. Лікування проводять наступними методами:

1. Консервативним. Включає в себе використання лікарських засобів: антитіреоїдні препарати, глюкокортикоїди, йодиди, бета-блокатори.
2. Хірургічним. Залежно від медичних показань у цьому випадку частково видаляється запалений вузол, збільшена частина ендокринного органу або проводять резекцію залози.
3. Використовують обидва способи в особливо важких випадках прояву захворювання.
4. Радіойодтерапія. Полягає в застосуванні радіоактивного йоду. Показано цей вид терапії при неефективності першого методу або рецидиві після оперативного втручання

Лікування субклінічного тиреотоксикозу

Симптоми цієї патології ледь помітні або їх зовсім немає. Для того щоб визначитися з терапією слід з’ясувати причину появи захворювання. У такій ситуації багато залежить від пацієнта, наскільки детально він розповість лікарю про зміну самопочуття протягом останніх трьох або навіть шести місяців. Фактори, від яких залежатиме тактика лікування:

• вік хворого;
• причина, яка викликала розвиток захворювання;
• стан ступеня тяжкості. Їх всього дві і залежать вони від рівня ТТГ (мМЕ/мл): від 0,1 до 0,39 — перша, менше 0,1 — друга;
• наявність супутніх хвороб.

А також розрізняють стійкий субклінічний тиреотоксикоз. Обов’язкове лікування рекомендовано для таких громадян:

• віком до 65 років, що мають симптоми гіпертиреозу;
• більш старшої вікової категорії, ніж у першому випадку, з ознаками і без ознак тиреотоксикозу, з наявними захворюваннями: ІБС, мерехтлива аритмія, стенокардія, після інсульту, важкий остеопороз;
• з доведеною причиною хвороби.

Хірургічне лікування проводять за наявності таких симптомів тиреотоксикозу: здавлення, величезного зобу і підозри на злоякісну пухлину щитовидної залози. При консервативному способі лікування лікарські засоби підбирають індивідуально.

Ускладнення

При відсутності адекватної терапії або при стресових ситуаціях, а також приєднанні захворювань інфекційної природи або після оперативних втручань розвивається криз тиреотоксичний. Цей стан вважається найбільш небезпечним, вимагає термінової медичної допомоги, супроводжується наступними ознаками:

• підвищенням температури до критичних значень;
• гострою серцевою недостатністю;
• тахікардією;
• нудотою;
• блювотою;
• поносом;
• підвищенням артеріального тиску.

Дієта при тиреотоксикозі

У зв’язку з прискореними обмінними процесами, що протікають на тлі симптомів тиреотоксикозу, харчування у жінок і у чоловіків має бути дробове і певного раціону. При цьому захворюванні досить активно в організмі здійснюється розщеплення вуглеводів, білків і жирів. Енергетична потреба збільшується, запас глікогену в м’язовій тканині і печінки скорочується, прошарок жирів витончується. Хворий стрімко втрачає масу тіла, тому необхідно повноцінне надходження поживних речовин, рідини, а також вітамінів і мінералів. У меню обов’язково повинні бути присутні такі продукти:

• молоко, кефір, натуральні йогурти, простокваша, сметана;
• сир нежирних і несолених сортів;
• несолодка випічка, бісквіти;
• вівсяний, пшеничний і житній хліб;
• всі види круп; рис у невеликій кількості, щоб уникнути запору;
• капуста, гарбуз, кабачки, листові салати;
• нежирне відварене, тушковане або приготовлене на пару м’ясо;
• компоти, морси, чай з ромашки, відвар шипшини;
• прісноводні нежирні сорти риби.

Сіль слід обмежити до 10 грамів на добу. Обсяг рекомендованої рідини близько двох літрів.

Лікування народними засобами

Використання методів нетрадиційної медицини слід обов’язково погоджувати з доктором. Рекомендовані кошти:

• Плоди глоду. Готують настій, який приймають по три столових ложки тричі на день. Курс становить щонайменше три тижні. Далі перерва на 14 днів.
• Тисячолістник. Спиртову настоянку приймають у ранковий і вечірній час за тридцять хвилин до їжі по 10 крапель.
• Трав’яний збір з пустирника, м’яти, валеріани, глоду. Перші три види лікарської сировини беруть в однакових пропорціях, а останнього — в два рази більше і готують відвар. Приймають по півсклянки двічі на день до їжі.
• Буряк. Щодня з’їдати по шматочку сирого коренеплоду.

Профілактичні заходи

Для того щоб уникнути серйозних патологій з боку ендокринної системи, рекомендується: не вживати алкоголь, відмовитися від куріння, дотримуватися режиму харчування, займатися фізкультурою, регулярно відвідувати лікаря-ендокринолога і проходити необхідні обстеження. Крім того, при наявних проблемах зі щитоподібною залозою, проходити щорічне диспансерне спостереження та УЗД органу.