Терапія пародонтиту: сучасні методи та народні засоби

Пародонтит є одним з найпоширеніших захворювань стоматологічного характеру. Запуск патологічного процесу відбувається під впливом різних несприятливих факторів. Захворювання характеризується наявністю запального процесу в деснах, що оточують зуб, на тлі чого відбувається руйнування тканин. Більшість пацієнтів ігнорують перші тривожні симптоми і звертаються за медичною допомогою тоді, коли наявні ознаки значно погіршують якість життя. Між тим, запущений пародонтит може призвести до повної втрати зубів.

Механізм розвитку

Патологія проявляється поступово, починаючись із запального процесу в деснах, які кровоточать при будь-якому механічному впливі на них. З плином часу відбувається оголення шийки зубів. Одночасно з цим змінюється кут їх нахилу, у зв’язку з чим вони стають вкрай рухливими. В результаті патологічного процесу між десною і зубом формується кишеня, що служить сприятливим середовищем для розмноження хвороботворних мікроорганізмів.

Існує 3 види пародонтиту:

1. Гострий.
2. Хронічний.
3. Некротизуючий.

Перший вид характеризується стрімкою течією, тобто швидким руйнуванням зубів і десен. При хронічному пародонтиті патологічний процес розвивається дуже повільно, при цьому у пацієнтів відзначаються епізоди загострення, які змінюються тривалими періодами ремісії. Некротизуюча форма вважається найбільш важкою, вона характеризується відмиранням м’яких і зубних тканин. Зустрічається вона, як правило, у осіб з вираженим імунодефіцитом.

Патогенез

Пародонтит — це захворювання, основною причиною виникнення якого є зубний наліт, який з плином часу ствердіває і утворює камінь.

Розвиток патологічного процесу може відбутися під впливом таких провокуючих факторів:

• Куріння. Тютюн сприяє уповільненню швидкості реакції захисних сил організму, у зв’язку з чим підвищується ризик приєднання до пародонту (тканин, оточуючих і надійно фіксують зуб) бактеріальної флори. Також у курців процеси регенерації відбуваються довше, що погіршує перебіг захворювання. Крім того, речовини, що містяться в тютюні, вступаючи в реакцію зі слиною, сприяють створенню сприятливого для життєдіяльності патогенів середовища.
• Недотримання правил гігієни. Недостатньо високий ступінь очищення ротової порожнини найбільш часто стає причиною виникнення пародонтиту. Зубний наліт з плином часу затвердіває і перетворюється на камінь.
• Спадкова схильність. Вкрай рідко, але все ж стає причиною розвитку недуги. У групу ризику потрапляють особи, у яких близькі родичі страждають від пародонтиту.
• Порушення вироблення слини. На тлі зниження продукції секрету погіршується процес очищення ротової порожнини природним шляхом. В результаті починає формуватися наліт і зубний камінь. У більшості випадків вироблення слини порушується на тлі прийому протизапальних засобів і антидепресантів.
• Цукровий діабет. У пацієнтів з подібним діагнозом захворювання виявляється набагато частіше. Складність полягає в тому, що при цукровому діабеті лікування пародонтиту рідко призводить до позитивного результату.
• Гормональний дисбаланс. Найбільш часто подібне порушення виникає в період вагітності, лактації, менопаузи, а також на тлі перебігу деяких захворювань. Гормональний дисбаланс сприяє ослабленню захисних сил організму, що підвищує ризик виникнення патології. Наприклад, якщо до вагітності жінка страждала від запального процесу в деснах, то в період виношування дитини може розвинутися пародонтит.
• Незбалансоване харчування, що призводить до дефіциту вітамінів групи В і С, а також кальцію. Останній важливий для кісток, без нього не тільки руйнуються зуби, але і страждає весь опорно-руховий апарат. При нестачі вітамінів В і С знижується міцність сполучної тканини, що підвищує ризик розвитку пародонтиту.
• Регулярне вживання м’якої їжі. Зубам постійно необхідно забезпечувати навантаження, в іншому випадку процес їх самоочищення порушується. Крім того, провокуючим фактором є звичка жувати їжу на одній стороні. У цьому випадку навантаження розподіляється нераціонально.

До групи ризику також входять особи, які мають неправильний прикус та/або форму зубів.

Причини розвитку захворювання у дітей

Недуг вперше може діагностуватися при прорізуванні молочних зубів. У цьому випадку прийнято говорити про препубертатний пародонтит. У дітей основною причиною захворювання є недостатня гігієна ротової порожнини.

Крім того, важливе значення має стан захисних сил організму. На тлі їх ослаблення збільшується ймовірність розвитку запального процесу, поступово переходить у захворювання.

Симптоми

Пародонтит — це патологія, перебіг якої вкрай рідко супроводжується виникненням болючих відчуттів.

На початковій стадії розвитку захворювання з’являються ознаки гінгівіту:

• почервоніння десен;
• набряклість;
• кровоточивість;
• локальне підвищення температури тіла.

Якщо на даному етапі не звернутися до лікаря, в патологічний процес залучаються і м’які, і кісткові тканини. В результаті починається відділення десен від зубів, за рахунок чого останні виглядають довшими, а між ними утворюються виражені проміжки. Прогресування недуги призводить до скупчення гною і неприємного запаху з рота. Хворі на даному етапі скаржаться на постійний металевий присмак, крім того, запускається процес випадання зубів.

Оскільки пародонтит не супроводжується болісними відчуттями, першою тривожною ознакою є кровоточивість десен. При її появі необхідно негайно звернутися до стоматолога. Терміновість обумовлена тим, що на даному етапі процес є зворотним, оскільки пародонтальна зв’язка ще не залучена в запальний процес.

Стадії розвитку

Патологія може носити як локалізований, так і генералізований характер. У першому випадку запальний процес протікає в зоні одного або декількох зубів, у другому — практично у всіх.

Крім того, існує кілька ступенів тяжкості пародонтиту:

1. Легка. Характеризується незначним оголенням зуба. Глибина пародонтальної кишені може становити до 3,5 мм, вона легко візуалізується в процесі огляду лікарем. Зуби при цьому зберігають нерухомість.
2. Середня. Пародонтальна кишеня має глибину 3,5-5 мм. Коріння зубів на даній стадії оголюються наполовину. Крім того, відзначається невелика їх рухливість.
3. Важка. Глибина пародонтальної кишені становить понад 5 мм. При цьому коріння оголюється більше ніж наполовину. Відзначається виражена рухливість зубів.

Ігнорування захворювання може призвести до появи абсцесу.

Консервативні методи лікування

Патологія вимагає комплексного підходу. На ранній стадії розвитку від захворювання можливо позбутися за допомогою нехірургічних способів. Доцільність їх призначення оцінює лікар на підставі результатів діагностики, що полягає в огляді пацієнта та аналізі рентгенограми зубів.

Схема консервативного лікування пародонтиту складається з таких пунктів:

1. Місцеві процедури.
2. Фізіотерапія.

Як правило, пацієнти звертаються за кваліфікованою медичною допомогою на етапі вираженого патологічного процесу. У подібних випадках лікування пародонтиту спрямоване на те, щоб запобігти процесу поглиблення наявних десневих кишень і зупинити руйнування м’яких і кісткових тканин. Тривалість терапії затягується при приєднанні хвороботворних мікроорганізмів.

До місцевих методів лікування пародонтиту належать такі:

• Гігієна порожнини рота. Дана процедура є однією з найважливіших. Процес зняття нальоту може здійснювати тільки лікар-стоматолог за допомогою спеціальних інструментів. Результатом професійної гігієни порожнини рота є очищення зубів від патогенів, що скупчилися на них. Крім того, значно сповільнюється прогресування захворювання.
• Лікування пародонтиту лазером. Його метою є дезінфекція ротової порожнини, зняття зубного каменю та усунення патологічного вмісту пародонтальних кишень. Під час лікування пародонтиту лазером пацієнт не відчуває вираженого дискомфорту. Процедура проводиться без анестезії, відразу після її завершення хворий може приступити до своєї повсякденної діяльності.
• Підбір підходящої зубної щітки і пасти. Стоматолог, ґрунтуючись на індивідуальних особливостях здоров’я пацієнта, розповідає про правила очищення ротової порожнини. Після цього лікар допомагає з вибором зубної пасти і щітки оптимальної жорсткості. Важливо розуміти, що правильно підібрані засоби особистої гігієни надають лише симптоматичну дію. За допомогою лікувальних паст можливо усунути набряклість десен та їх кровоточивість, але саме захворювання не зникає.
• Обробка протизапальними засобами. Після ретельного очищення пародонтальних кишень необхідно зупинити прогресування захворювання і зростання чисельності патогенних мікроорганізмів. Зараз існує кілька лікарських форм, що розрізняються за механізмом впливу та ступенем ефективності. До них належать: мазі, креми і гелі. Останні є найбільш сучасною лікарською формою. Перевага використання гелів полягає в тому, що вони відмінно фіксуються на слизовій оболонці, а їхні діючі речовини легко через неї проникають в осередок патології. На фармацевтичному ринку реалізується безліч препаратів, найефективнішими визнані наступні: «Камістад», «Холісал», «Асепта», «Метрогіл Дента». Лікування пародонтиту мазями і кремами допускається, але тривалість терапії в цьому випадку збільшується. Це обумовлено тим, що дані лікарські форми мають жирову основу, через яку діючим речовинам складніше проникнути в десни.
• Використання пародонтальних пов’язок. Їх завданням є забезпечення більш тривалого впливу ліків, введених в осередки запалення. Без застосування десневих пов’язок ефект від нанесення гелів, мазей і кремів зводиться до мінімуму, оскільки вони дуже швидко вимиваються слиною.
• Прийом антибіотиків. При пародонтиті дана група медикаментів призначається дуже часто. Перш ніж рекомендувати пацієнту той чи інший засіб, лікар повинен точно встановити збудника і направити хворого на аналіз, в результаті якого буде встановлена чутливість його організму до різних діючих речовин препаратів. Антибіотики при пародонтиті допомагають зупинити прогресування захворювання і усунути запальний процес.
• Ін’єкції. Для зменшення набряклості в деснах лікар може призначити уколи. При пародонтиті використовується глюкоза або перекис водню. Для зняття запалення здійснюються ін’єкції гормоновмісних препаратів. У більшості випадків до даної міри вдаються при загостренні пародонтиту.
• Прийом вітамінів. Необхідний для зміцнення захисних сил організму.
• Прийом ферментів. Як правило, вони призначаються, якщо пацієнт страждає від важкої форми патології. Ферменти сприяють розщепленню ділянок некрозу, за рахунок чого процес одужання прискорюється.

Крім того, фахівець призначає препарати, що сприяють усуненню першопричини, що викликала захворювання.

Після проведення основного лікування показано комплекс процедур відновної терапії. Їхнім завданням є поліпшення процесу кровообігу в уражених м’яких тканинах.

Найбільш ефективними методами є такі:

• Гідротерапія. Суть методу: лікар зрошує порожнину рота водою, що містить вуглекислий газ і лікарські засоби.
• Електротерапія. Спеціальні прокладки змочуються цілющим розчином і прикладаються до десн. Потім за допомогою електродів до них надходить струм.
• Вакуум-масаж. Проводиться за допомогою спеціального обладнання. Масаж сприяє нормалізації кровообігу та очищенню зубів від нальоту.
• Грязьолікування. Особливо ефективні аплікації в поєднанні з гідро- та електротерапією.
• Фонофорез. У патологічне вогнище за допомогою ультразвукових хвиль забезпечується надходження аскорбінової кислоти, що позитивно впливає на стан десен.

Якщо прийом ліків від пародонтиту не призвів до позитивного результату, лікар вирішує питання щодо доцільності застосування інвазивних методик.

Хірургічне втручання

Показаннями до операційних маніпуляцій є такі стани:

• неефективність консервативних способів;
• велика глибина пародонтальних кишень;
• рухливість зубів;
• неправильний прикус;
• виражене пошкодження десен;
• залучення в патологічний процес альвеолярних відростків.

Існує кілька методів оперативного лікування пародонтиту:

1. Кюретаж. Після попереднього знеболювання лікар усуває наліт, що сформувався під десною, також очищає від нього корінь зуба і вискаблює патологічно розрослася м’яку тканину. Завершальним етапом є накладення швів.
2. Гінгівектомія проста. Хірург розсікає десну і видаляє розрослу тканину і зубний камінь, після чого накладає стерильну пов’язку на рану. Через 2 доби вона знімається.
3. Гінгівектомія радикальна. Після розсічення десни лікар видаляє патологічно змінені тканини (і зубні, і м’які). Потім фахівець обробляє рану лікарськими засобами і накладає пародонтальну пов’язку.
4. Клаптикова операція. Показана при великій кількості уражених зубів. Лікар робить у деснах глибокі розрізи (аж до кістки), після чого відділяє і обробляє слизово-надкістковий лоскут. Оголена частина десни вискабливається. Після цього відокремлена тканина повертається і фіксується швами.
5. Гемісекція зуба. За допомогою сепараційного диска лікар розділяє його на 2 частини і видаляє частину ураженого кореня. За таким же принципом відбувається його ампутація.
6. Пластика десни. Здійснюється різними способами.
7. Ортопедичне лікування.

При наявності ускладнень (наприклад, абсцесу) пацієнту призначають проведення екстреної операції. У процесі хірургічного втручання здійснюється розтин вогнища запалення і його дренування.

Народні методи

Інформацію щодо того, як лікувати пародонтит в домашніх умовах, повинен надавати тільки лікар. Використання альтернативних способів не виключає необхідності звернення за кваліфікованою медичною допомогою.

Найбільш ефективні рецепти для поліпшення перебігу захворювання:

• Підготувати пихтове і обліпихове масла. Змішати компоненти в рівній пропорції. Намотати бинт на вказівний палець, змочити в отриманій суміші. Масувати уражені ділянки протягом 10 хвилин двічі на день.
• Подрібнити кольори календули та липи. Змішати компоненти в рівних пропорціях, залити окропом. Наполягати 20 хвилин. Процедити і отриманим засобом полоскати ротову порожнину не менше 4 разів на день.
• Подрібнити корінь дуба. Взяти 1 ч. л. кошти і залити 250 мл холодної води. Поставити ємність на вогонь. Кип’ятити протягом 20 хвилин. Після охолодження процедити і отриманим відваром полоскати ротову порожнину якомога частіше.

Перед застосуванням того чи іншого рецепта необхідно проконсультуватися зі стоматологом. Це обумовлено тим, що деякі рослини знижують ефективність медикаментів.

Профілактика

Після проведення ефективного лікування пародонтиту необхідно регулярно слідувати певним рекомендаціям, внаслідок чого значно знижується ризик повторного розвитку захворювання.

Комплекс профілактичних заходів складається з таких пунктів:

• Обтяжувати ротову порожнину відварами, приготованими з лікарських рослин.
• Періодично накладати на десни аплікації зі стоматологічним гелем протизапальної дії.
• Регулярно проходити курс фізіотерапевтичних процедур.
• Користуватися тільки підходящими людині зубною щіткою, пастою і ниткою.
• Раз на півроку відвідувати стоматолога з метою профілактичного огляду.

Для запобігання виникнення пародонтиту необхідно належну увагу приділяти правилам гігієни. Очищення зубів не повинно займати менше 2 хвилин.

Насамкінець

Пародонтит — це найбільш часто зустрічається захворювання стоматологічного характеру. Воно характеризується розвитком запального процесу в м’яких тканинах, які з плином часу відокремлюються від зуба, який також може руйнуватися. В утворених пародонтальних кишенях відбувається скупчення і розмноження хвороботворних мікроорганізмів.

Зараз від недуги можна позбутися як консервативних, так і хірургічних методів. Перші застосовуються на ранній стадії розвитку патології. Оперативне втручання неминуче при великій глибині пародонтальних кишень і наявності ускладнень. Крім того, для поліпшення перебігу захворювання можливе застосування народних методів. Як лікувати пародонтит в домашніх умовах, краще уточнити у лікаря.