Терапія хребетної грижі: основні методики

Міжхребцева грижа є зміщенням пульпозного ядра, яке супроводжується розривом в області фіброзного кільця. Частіше діагностують міжхребцеву грижу в попереку, значно рідше розвивається грижа в області шиї і грудей.

Ця патологія розвивається внаслідок травм хребта, інфекцій, при порушенні обміну речовин і остеохондрозі. Значення також має генетична схильність. Провокуючими факторами також є тривала сидяча робота, носіння тяжкостей, дія постійної вібрації, неправильна постава, тому ефективне лікування хребетної грижі можливе лише за умови усунення всіх факторів, які несприятливо діють на хребетних стовпах. Важливою умовою якісної терапії є комбінування різних методик. Прийом ліків повинен проходити на тлі мануальної терапії та застосування фізіотерапевтичних процедур, серед яких досить широке поширення на сьогоднішній день набуває лікування хребетної грижі лазером.

Основним симптомом міжхребцевих гриж є біль, локалізація якого залежить від уражених сегментів. Так, при грижі в шийному відділі біль може віддавати в руку, в грудному відділі — мати опоясуючий характер. При пошкодженні міжхребцевих дисків попереку больові відчуття зосереджуються в нижніх кінцівках.

До важливих проявів міжхребцевих гриж відноситься порушення чутливості. Хворі скаржаться на «повзання мурашок», а також оніміння кінцівок. Спостерігаються рухові порушення — слабкість м’язів, в окремих випадках розвиваються паралічі ніг і порушення сечовипускання (синдром кінського хвоста).

Треба сказати, що лікування хребетної грижі має бути своєчасним і правильним, оскільки це захворювання може призвести до інвалідності хворих.

Як же проводиться лікування хребетної грижі?

Терапія цієї патології включає консервативну та оперативну методику (видаляють зруйнований диск).

На початковому етапі намагаються зняти больовий синдром. З цією метою призначають постільний режим і знеболюючі препарати. Вибір медикаментів залежить від стадії розвитку хвороби і вираженості клінічної картини. У комплексне лікування часто включають протизапальні, противідечні засоби, сечогінні (для зняття набряку при утиску нервових корінців), препарати, які покращують трофіку тканин.

Консервативне лікування хребетної грижі включає:

• рухову методику — спрямовується на максимальний розвиток м’язового корсету;
• мануальну терапію — проводиться з метою зменшення напруги м’язів спини і зниження навантаження на патологічно змінений диск. Варто зазначити, що мануальна методика здатна лише полегшити перебіг захворювання, але вона не впливає на патологічний процес, який обумовлює розвиток грижі;
• фізіотерапію, яка включає широкий спектр методик — масаж і рефлексотерапію, вплив електричним, магнітним і електромагнітним полем, а також ультразвуком і світлом. Широко використовують лазерне лікування хребетної грижі.