Терапія гонореї: ефективні методи, рекомендації та особливості

Гонорея — це інфекційне венеричне захворювання, що передається статевим шляхом. Якщо людина їм заражається, то збудник атакує його слизові оболонки і починає послаблювати імунну систему.

Що робити, якщо це сталося? На чому ґрунтується лікування гонореї? Які препарати є дієвими? Скільки часу піде на лікування? Питань, що стосуються цієї теми, дуже багато. І зараз на деякі з них слід дати відповіді.

Симптоми

Їх необхідно розглянути перед тим, як перейти до вивчення процесу лікування гонореї. Ознаки даного захворювання можна виділити в наступний перелік:

• Болюче і часте сечовипускання.
• Погіршення загального стану.
• Підвищення температури тіла до 39 ° С.
• Діарея, блювота і нудота.
• Порушення менструального циклу у жінок.
• Поразка простати і яєчок у чоловіків.
• Болі в нижній частині живота.
• Вилучення, набряк та гіперемія слизових оболонок.
• Свербіння і печіння статевих органів. Також цими відчуттями супроводжується і процес сечовипускання.
• Спостерігаються серозно-гнійні виділення з вологолища та уретри.

Якщо мова йде про симптоми та лікування гонореї, то справедливо зазначити, що нерідко захворювання протікає взагалі без ознак, особливо у жінок. Або проявляються лише деякі з них.

Але це лише спочатку. Потім, коли інфекція поширюється по організму, стан людини погіршується. І симптоми дають про себе знати. Тому необхідно відвідати лікаря відразу ж при перших підозрілих проявах.

Антибактеріальні та антимікробні препарати

Зрозуміло, для лікування гонореї препарати прописує лікар-венеролог після проведення огляду пацієнта і вивчення зданих ним аналізів. Але це і так всім зрозуміло.

Є один факт, який необхідно звернути увагою перед тим, як перейти до вивчення використовуваних препаратів і методів у лікуванні гонореї. У жінок і чоловіків це захворювання лікується однаково. Важливо це запам’ятати!

Багато фармацевтичних компаній і приватних клінік пропонують пацієнтам «особливі» ліки, призначені спеціально для жінок або чоловіків. Однак це — маркетинговий хід, не більше. Оскільки інфекція однаково виявляє себе в будь-якому організмі, незалежно від статі, і впливати на неї потрібно певними речовинами.

Так от, з медикаментів зазначеної групи зазвичай призначають:

• Капсули «Бассадо». Приймають орально, щодня, по 1 таблетці кожні 12 годин після їжі. Тривалість курсу визначається індивідуально.
• «Доксал». Двічі на день по 100 мг.
• «Доксілан». Приймати протягом 5 діб, максимум по 200 мг.
• «Зінпат». Цей цефалоспорин II покоління виявляється дієвим, якщо інфекція опинилася в сечостатевій системі. Зазвичай це ті випадки, коли при гонореї у жінки розвивається цервіцит або уретрит.
• «Котримоксазол». Призначають для лікування хронічної гонореї. Приймають по 1 таблетки 2 рази на добу.
• «Левоміцетин» у капсулах. Ефективний засіб проти ділення мікробних клітин. Курс триває до 10 днів.
• «Мірамістин» в розчині. Може нейтралізувати збудника, якщо виконати їм спринцювання та обробку статевих органів протягом 2 годин після незахищеного сексу. Після цього ще 1,5 години не можна ходити в туалет.
• «Раксара». Таблетку приймають один раз. Допомагає при початковій формі захворювання.
• «Ренор». Прописують за наявності гонококового цервіциту або уретриту.
• «Ріфамор». Препарат допомагає при захворюванні в гострій формі. Його приймають один раз натощак.
• «Роваміцин». Дозволена добова доза — 6-9 млн. МЕ, розділити потрібно на 2-3 прийому.

У деяких випадках потрібно поєднання декількох препаратів. До слова кажучи, ціна у них немаленька. Пачка капсул «Бассадо», наприклад, коштує близько 1200-1300 руб. А там їх всього 10 штук.

Ін’єкції

Рідко в лікуванні гонореї обходиться без уколів. Ін’єкційно вводять такі препарати:

• «Зінацеф». Цей потужний антибіотик II покоління вводять один раз внутрішньомишково в кількості 1,5 г.
• «Лендацин» і «Лонгацеф». Роблять внутрішньомишково в область сідниць.
• «Кетоцеф». Показаний у тому випадку, якщо прийом пеніциліну неможливий.
• «Модевід». Препарат допоможе, якщо немає ускладнень.
• «Нетроміцин». Ін’єкцію роблять один раз внутрішньомишечно, по 0,5 дози в кожну сідницю.
• «Новосеф». Допоможе в лікуванні гонореї неускладненої форми. Порошок розводять таким місцевоанестезуючим засобом, як «Новокаїн».
• «Піпракс». Вводиться один раз внутрішньомишково. Засіб показано лише при захворюванні в гострій формі. Дозування визначає фахівець.
• «Піпрацил». Внутрішньомишкові щоденні уколи. Курс триває 10 діб.
• «Рифогол». Вводять внутрішньомишково з інтервалом о 8-12 годині.
• «Роцефін» у розчині. Порошок розводять «Лідокаїном».

Як правило, ін’єкції багатьох препаратів роблять у венерологічному кабінеті. Іноді навіть відразу, в день приходу за результатами аналізів і діагнозом.

Антибіотики

Їх прийомом обов’язково супроводжується лікування препаратами гонореї у чоловіків і жінок. Однак антибіотики треба правильно приймати. Інакше може розвинутися резистентність (нечутливість) гонококів до їх складових.

Тому прийнято розділяти антибіотики на три групи.

• Основні. Такими є антибіотики, що мають високу активність щодо збудника. Лікування ними починають відразу ж, як тільки було отримано лабораторне підтвердження гонореї. Найдієвіші препарати цієї групи — це «Цефтріаксон» і «Цефіксим». Їх дія спрямована на інгібування синтезу клітинних стінок паразитуючих бактерій.
• Альтернативні. До цієї групи належать антибіотики, що має середню активність до гонококів. Їх застосовують у тому випадку, якщо людина не переносить препарати основної групи, або ж вони не надають належної ефективності. Найбільш популярні антибіотики цієї групи — «Спектиноміцин» і «Ципрофлоксацин».
• Резервні. Ці антибіотики призначають при лікуванні гонореї у чоловіків і жінок лише в тому випадку, якщо ні основні, ні альтернативні не виявилися ефективними. У них дуже висока активність до гонококів. Лікар їх може призначити лише після вже пройденого курсу антибіотиків (внаслідок чого і з’ясовується його недієвість).

Якщо людина сама вирішить собі їх прописати, то з’явиться ймовірність розвитку штаму (мікроорганізмів), взагалі не чутливого до жодних сучасних препаратів.

До цієї категорії можна зарахувати препарат «Офлоксацин». Ця речовина відноситься до фторхінолонів, і вона має дуже широкий спектр дії. Після його прийому починається блокування ферменту ДНК-гірази в гонококових клітинах з повним їх руйнуванням.

Часто призначені препарати

Продовжуючи розповідати про те, як здійснюється лікування гонореї у чоловіків і жінок, потрібно перерахувати деякі антибіотики, які при даному захворюванні лікарі призначають найчастіше. Перелік такий:

• «Ципринол». Його діючою речовиною є ципрофлоксацин. Антибіотик являє собою протимікробний засіб, що гнітить синтез бактеріальної ДНК і переважна ДНК-гиразу. Дозування визначається індивідуально. При гострій течії призначають прийом вранці і ввечері по 125 мг. Популярні аналоги: «Екоцифол», «Цифран», «Ципролет», «Ципробай».
• «Зофлокс». Діє аналогічно попередньому препарату. Призначається при не ускладненій гонореї на початковій стадії. Добова доза становить 800 мг, цю кількість препарату треба розділити на кілька прийомів. Аналогами є «Заноцин» і «Тарвідь».
• «Азаран». Вводиться лікарем парентерально. Надає бактерицидну дію, пригнічує клітинний синтез, а також ацетилює мембранозв’язані транспептидази. Показаний при не ускладненій формі. З популярних аналогів можна виділити «Цефсон», «Лонгацеф» і «Роцефін».
• «Кирин». Діє бактеріостатично, знищує гонококові штами. Це трициклічний антибіотик, що відноситься до аміноциклотолів. Показаний для лікування гонореї будь-яких стадій. Але у важких випадках дозування сягає 10 мл. Аналог всього один — «Тробіцин».
• «Супракс». Це напівсинтетичний антибіотик, основу якого становить цефіксим. Його вводять одноразово в індивідуальному дозуванні при легких стадіях гонореї, а при важких продовжують курс до 7-14 діб. З популярних аналогів можна відзначити «Панцеф», «Іксім Люпін», «Цемідексор», «Цеспан» і «Цефорал Солютаб».
• «Азицид». Антибіотик, що відноситься до азалідів (підгрупа макролідів). Його головною діючою речовиною є азитроміцин. Він ефективний не тільки при гонореї, але ще й при хламідіозі. Дозування визначається лікарем залежно від тяжкості гонореї. До аналогів належать препарати «Екомед», «Азіміцин», «Зімакс» і «Азитрокс».

Зрозуміло, у кожного медикаменту з перерахованих є протипоказання і перелік можливих побічних ефектів. Тому те, який саме препарат підійде пацієнту, вирішить лікар, зробивши відповідні висновки за результатами аналізів, огляду та вивчення анамнезу людини.

Інші препарати

Продовжуючи розповідати про симптоми і лікування гонореї у чоловіків і жінок, необхідно перерахувати ще деякі медикаменти, які раніше не були згадані. До них належать:

• «Сульфадиметонік». Антибактеріальний препарат, який є похідним сульфаніламіду. При прийомі всередину надає тривалий ефект.
• «Сумамед». Антибіотик, що відноситься до групи макролідів-азалідів. Дія спрямована на придушення синтезу білка мікробної клітини.
• «Зуметролім». Комбінований препарат, що надає антибактеріальну і протипротозійну дію. Також блокує метаболізм паразитуючих клітин.
• «Таривід». Відноситься до фторхінолонів. Надає бактерицидну дію.
• «Тримосула». Високоефективний антибактеріальний засіб, здатний вилікувати як холеру і тиф, так і простатит з гонореєю.
• Капсули «Хіконцила». Антибіотик, що відноситься до групи напівсинтетичних пеніцилінів. Капсули п’ють на порожній шлунок з інтервалом о 8-12 годині, як і один з раніше згаданих препаратів.

Як можна бачити, ліків, здатних впоратися з гонореєю, існує безліч. Це не може не радувати. Втім, як і те, що при своєчасно розпочатому лікуванні прогноз завжди виявляється сприятливим.

Лікування не медикаментозного характеру

Воно зазвичай призначається пацієнтам, які страждають від гонореї протягом довгих місяців. У такому випадку гонорею називають хронічною. І грамотне лікування антибіотиками в даній ситуації не допоможе. Реабілітація буде набагато складнішою.

Чоловікам, наприклад, обов’язково призначається промивання сечовипускального каналу. Це вкрай неприємна процедура, що передбачає багаторазове введення через шприц в уретру спеціального розчину в кількості 15 мл (якого саме — скаже лікар). Проводити її треба регулярно. Частота визначається в індивідуальному порядку.

Також при хронічній гонореї потрібно приймати імуномодулюючі медикаменти. Вони необхідні для того, щоб підтримувати захисні сили організму. Адже такі серйозні захворювання виснажують імунітет, і він перестає працювати належним чином.

З цієї ж причини рекомендується переглянути свій раціон. Необхідно відмовитися від шкідливої їжі та алкоголю, почати пити більше чистої води і їсти продукти, збагачені вітамінами, макро- і мікроелементами.

Крім перерахованого, можуть бути призначені курси фізіотерапії. Як правило, пацієнта направляють на проходження електрофорезу, ультразвуку і фонофорезу. Якщо є ускладнення, доведеться лікувати ще й їх.

Досягти ремісії вдається, нехай це і нелегко. Але навіть потім, по завершенні терапії, пацієнту доводиться раз на кілька місяців приходити на огляд і здачу аналізів, щоб лікар затвердив, що з ним все в порядку.

Народні кошти

До їх використання лікарі ставляться скептично. Але, все ж, багато людей вирішують почати лікування гонореї в домашніх умовах, і використовують вони для цього народні кошти. Ось деякі рецепти:

• Корінь лопуха (1 ст. л.) залити склянкою окропу і відправити на вогонь. Варити протягом 20 хвилин. Потім остудити і процедити. Приймати тричі на добу за 1 ст. л.
• Корінь аїру (30 г) залити літром окропу. Залишити на годину. Отриману настоянку додавати в гарячі ванни 2-3 рази на тиждень. Нею ж можна робити і спринцювання перед сном. Але не частіше 3-4 разів на тиждень.
• Ярутку польову (1,5 ст. л.) залити склянкою окропу. Щільно закрити ємність і залишити на 4 години. Отриманий настій приймати 4-5 разів на добу по 1 ч. л.
• У 1 кілограм меду втрутити мелене насіння кропу (50 г), подрібнені волоські горіхи (300 г), відварений на пару і добряче розім’ятий часник (100 г). Все викласти в блендер і перетворити на однорідну масу. Кожен день тричі з’їдати по 1 ст. л. цю суміш. Щоразу — через 2 години після їжі.
• У рівних пропорціях змішати коріння одуванчика, ялівцеві плоди і березове листя. Залити склянкою окропу, дати 30 хвилин настоятися. Потім процедити, пити по 1 ч. л. тричі на день до їжі.

Це лише деякі кошти з існуючих. Однак ними (як і прийомом препаратів) захоплюватися не слід. І в натуральних інгредієнтах є речовини, надлишок яких може негативно позначитися на здоров’ї.

Оперативне втручання

Хірургічне лікування гонореї — це крайній захід. Ймовірність зіткнутися з нею є лише при наявності серйозних, не піддаються медикаментозному лікуванню ускладнень. І тільки у жінок.

Без оперативного втручання не обійтися, якщо пацієнтка хвора на гострий сальпінгіт (запалення маточних труб) і пельвіоперитоніт (інфекційно-запальне ураження черевики малого тазу).

Якщо протягом 1-2 діб протизапальна терапія не дає результату, а клінічні симптоми наростають, проводять операцію — лапароскопію. Вона передбачає розтин, санацію і дренування гнійного вогнища.

Також хірургічне втручання необхідно при розлитому або дифузному перитоніті. У цих випадках проводять лапаротомію (розріз черевної стінки) і виконання подальших необхідних маніпуляцій.

Все це — наслідки. Саме тому, щоб уникнути таких страшних ускладнень, потрібно не думати про те, чим лікувати гонорею в домашніх умовах, а відразу записуватися на прийом до венеролога, щоб отримати кваліфіковану консультацію та адекватні рекомендації щодо лікування.

Наслідки і профілактика

Не потрібно зайвий раз пояснювати, чому саме гонорея є небезпечним захворюванням. Це венеричне ЗППП, при зараженні їм необхідно відразу звертатися до лікаря.

Захворювання особливо небезпечне для жінок. Якщо його запустити, то інфекція добереться до маточних труб, внаслідок чого викличе їх непрохідність. А наслідком цього стає безпліддя, яке для багатьох жінок є справжньою трагедією.

Що робити після лікування гонореї? Зрозуміло, треба відмовитися від випадкових статевих зв’язків. А якщо вони відбуваються, то користуватися презервативами. Але краще, звичайно, займатися сексом лише з одним партнером, у вірності якого сумніватися не доводиться.

Однак про всяк випадок рекомендується іноді відвідувати кабінет венеролога заради проходження профілактичної діагностики. І тим більше не затягувати з цим при появі тривожних симптомів.