Таламус: функції і будова. Роль таламусу і гіпоталамусу в організмі

Таламус, який також називають зоровим бугром, знаходиться поруч з III шлуночком мозку. Шлуночки, в свою чергу, являють собою порожнини, в яких відбувається циркуляція спиномозкової рідини (ліквора). Він входить до складу проміжного мозку (діенцефалону). У переважної більшості людей таламус розділений на дві частини, поєднані між собою сірою речовиною. Навколо це утворення межує з внутрішньою капсулою, яка відокремлює його від базальних гангліїв. Ця капсула складається з нервових волокон, які забезпечують взаємодію кори головного мозку з нижчолежущими структурами.

Основні ядра

Будова даного утворення є досить складною, що пояснюється широким спектром виконуваних таламусом функцій. Основною складовою таламусу є ядро, утворене із сірої речовини мозку, тобто тіл нервових клітин. Всього в таламусі налічується близько 120 ядер. Залежно від місця розміщення ядра класифікуються на такі групи:

• Передні.
• Латеральні. Задня частина цієї групи, в свою чергу, підрозділюється на подушку, медіальне і латеральне колінчасті тіла.
• Медіальні.

Залежно від функцій ядра класифікуються на такі групи:

• специфічні;
• асоціативні;
• неспецифічні.

Специфічні ядра

Дана група ядер зорового бугра має ряд відмінних рис, що об’єднують їх. По-перше, вони отримують імпульси від довгих нервових шляхів, які забезпечують передачу інформації від соматосенсорних, зорових і слухових рецепторів до кори головного мозку. Через дані ядра імпульс передається далі на відповідні ділянки кори: соматосенсорну, слухову і зорову. Крім того, інформація від них надходить у премоторну та моторні ділянки кори.

Також специфічні ядра отримують зворотну інформацію від кори. В експериментах доведено, що при видаленні ділянки кори, що відповідає специфічному ядру, дане ядро також руйнується. А при стимуляції певних ядер активізуються нервові клітини відповідної їм кори.

Ця група отримує інформацію від кори, ретикулярної формації, стовбура мозку. Саме через наявність цих зв’язків у кори головного мозку є можливість серед всієї інформації відбирати найбільш важливу в даний момент.

Крім того, в будову таламусу входять ядра, які отримують інформацію від червоного і базальних ядер, лімбічної системи, зубчастого ядра (розташоване в мозочку). Далі сигнал надходить до моторних зон кори.

Асоціативні ядра

Особливістю даної групи ядер є те, що вони отримують вже оброблені сигнали від інших ділянок таламусу.

Завдяки їх роботі можливе здійснення інтегративних процесів, при яких утворюються узагальнені сигнали. Далі вони передаються в асоціативні ділянки кори головного мозку (лобну, теменну і скроневу частки). Саме завдяки наявності даної ділянки кори та асоціативних ядер можливі такі процеси, як впізнавання предметів, узгодженість мови з моторною активністю, розуміння тривимірності простору та усвідомлення себе в цьому просторі.

Неспецифічні ядра

Ці ядра складаються з нервових клітин невеликого розміру, що приймають інформацію від нейронів інших таламічних ядер, лімбічної системи, базальних гангліїв, гіпоталамуса, стовбура мозку. По висхідних шляхах ядра отримують сигнали від больових і температурних рецепторів, а через ретикулярну формацію — практично від усіх інших структур центральної нервової системи.

Основні функції

Таламус — ключове утворення при передачі нервових імпульсів в кору головного мозку. При пошкодженні кори саме завдяки роботі таламусу можливе часткове відновлення таких функцій, як дотик, відчуття болю і температури.

Ще одна важлива функція таламусу — інтеграція моторної і сенсорної діяльності. Це можливо завдяки надходженню в таламус інформації як від моторних, так і від сенсорних центрів нервової системи.

Крім того, таламус необхідний для забезпечення уваги і свідомості. Також він бере участь у формуванні поведінкових реакцій.

Завдяки зв’язку з гіпоталамусом, про який йтиметься далі в статті, функції таламусу також охоплюють запам’ятовування, емоційна поведінка.

Гіпоталамус

Ця структура є основним регулятором вегетативних і ендокринних функцій організму. Він знаходиться під зоровим бугром і III шлуночком. Основною структурною частиною гіпоталамуса також є ядра, однак їх тут набагато менша кількість.

Залежно від локалізації виділяють такі групи ядер:

• передня — паравентрикулярне, супрахіазмове;
• середня — інфундибулярне ядро;
• задня — ядра мамилярних тіл.

Функції гіпоталамуса

Нижче представлений перелік основних функцій даної структури:

• управління активністю вегетативної нервової системи;
• організація поведінки (харчова, статева, батьківська, емоційна поведінка та ін.);
• терморегуляція організму;
• секреція гормонів: окситоцину, що підвищує скоротну активність матки; вазопресина, що збільшує всмоктування води і натрію в ниркових канальцях.

Перелічені вище функції гіпоталамуса забезпечуються завдяки присутності в ньому різноманітних центрів, а також специфічних нервових клітин. Вони здатні реагувати на зміну стану організму (температуру крові, водно-електролітний склад, кількість у ній гормонів, концентрацію глюкози тощо).

Таким чином, проміжний мозок (таламус і гіпоталамус в основному) має безліч найважливіших функцій, завдяки яким можлива нормальна життєдіяльність.