Свищ заднього проходу: можливі причини, симптоми, терапія

Свищ заднього проходу (його ще називають фістулою) — це анус, що утворився в області. Найчастіше таке явище служить ускладненням парапроктиту, коли свищ формується в результаті оперативного або мимовільного розтину наявного гнійника. Збудниками такого патологічного процесу можуть бути різні інфекційні агенти, в ряді випадків є туберкульозна етіологія.

Коли відкривається хід і в просвіт кишки, і назовні через шкіру, діагностується повний свищ заднього проходу. У тому випадку, коли хід відкривається або в просвіт кишки, або через шкіру в зоні ануса, можна говорити про неповне свище. Залежно від того, як свищеві ходи відносяться до сфінктеру анального отвору, фістули ділять на ті, які знаходяться всередині його, проходять через нього або розташовуються зовні від сфінктера.

Свищ заднього проходу: симптоматика

Симптоми залежать від характеру свищів. Так, якщо має місце неповна зовнішня фістула, людина буде відчувати свербіння, роздратування, незначний біль, постійну вологість в області ануса. Хворобливість зростає при дефекації. Людина може відчувати, що у неї в задньому проході є якесь чужорідне тіло. При повному свищі в спорожненнях можуть спостерігатися домішки гноя.

Коли свищевий отвір закривається, стан хворого погіршується: болі посилюються, підвищується температура. Якщо патологічний процес протікає тривало, починається подразнення навколишніх покривів шкіри, у чоловіків запалюється мошонка, у жінок — статеві губи (великі). Шкіра в зоні ануса ущільнюється, що робить ще більш болючим процес дефекації через травмування шкірних покривів.

Свищ заднього проходу: діагностика

Якщо є зовнішній свищевий отвір, діагностика не буде представляти труднощів. Воно видно неозброєним поглядом — в задньому проході можна помітити маленьке вибухання грануляційної тканини. Якщо натиснути на навколишню область, з’явиться крапля гною. Щоб провести дослідження свищевого ходу (визначити його довжину, напрямок, число відгалужень тощо), використовують такі методи, як зондування, огляд ректальним дзеркалом, рентгенографію (перед її проведенням у свищовий хід вводять контрастні речовини).

Є деякі ознаки, що дозволяють диференціювати фістули туберкульозної етіології від параректальних свищів. Для перших характерні тонкі і підриті краї свищевого отвору, ціанотичний відтінок навколишньої шкіри, бліді грануляції.

Свищ заднього проходу: лікування

Залежно від того, як анатомічно розташована фістула, буде здійснюватися і вибір методу оперативного лікування. Але в будь-якому випадку позбутися недуги дозволить тільки операція. Свищ заднього проходу зазвичай розсікають по всій довжині ходу, вводять антибіотики, потім рану зашивають. Після цього в просвіт кишки ставлять спеціальну трубку, за допомогою якої в післяопераційному періоді буде проводитися відведення газів. Подальша терапія полягає в прийомі ліків, що підвищують сили організму. Також велику увагу після операції слід приділяти харчуванню — хворому призначається дієта, що включає тільки ті продукти, які практично цілком всмоктуються в тонкому кишечнику.