Сурепка: лікарська трава, а не тільки бур’ян

Здоров’я 13 січня 2023 Перегляди: 44

Сурепка звичайна в народі відома під різними назвами — песика, варварка, жовтоцвіт пахучий, люта. Це гола дволітня трава з сімейства хрестоцвітних. Вона досягає висоти 30-60 см. Сурепка — лікарська трава, що росте на полях і вологих лугах, на Кавказі і в Європейській частині РФ. У неї гілковий прямий стебель з черешковими, сидячими, зубчато-надрізаними верхніми і ліровидними нижніми листям. Квітки у неї чотириліпесні, жовті, зібрані у верхівки пензля. Плоди рослини — стручки, циліндричні, чотиригранні або зігнуті, з жилками. Крім того, що суріпка — лікарська трава, вона вважається хорошим медоносом.

Корисні властивості цієї рослини обумовлюються його хімічним складом. Суріпка (лікарська трава) містить вітаміни B і C, флавоноїди (глікозиди кверцетину і кемферолу). У її насінні є жирна олія, що містить олеїнову, ерукову, лінолеву, ліноленову, стеаринову, ейкозенову, ейкоза-дієнову і пальмітинову кислоти. Також у них присутній глюкобарбін (тіоглікозиди). Деякі з речовин, що містяться в цій рослині, мають токсичну дію, тому її використання в медичних цілях має відбуватися з дотриманням певних запобіжних заходів.

Сурепка — лікарська трава, в терапевтичних цілях використовувана практично повністю. Так, в хід йдуть корені, стеблі, молоді стручки та ін. Препарати з неї володіють сечогінним, тонізуючим, що активізує сечостатеву систему впливом, прискорюють загоєння ран. Свіжу зелень суріпки використовують у кулінарії.

З медичною метою знайшла широке суріпко застосування. Зокрема, вона допомагає при цингу і гіповітамінозах, паралічах, набряках, після інфаркту та інсульту, при епілепсії. Для цих цілей з неї роблять настій. Також на траві заварюють чай, який п’ють для профілактики загальної слабкості. Допомагає суріпка при еректильній дисфункції, паралічах, безплідді. Для цього на її основі готують відвар. Порошок і сік із суріпки застосовують для лікування епілепсії, недуг нирок, аденоме простати. Тибетські цілителі використовували її насіння в разі прокази. Крім того, в лікувальних цілях збирають її зелену поросль, яку кришать і додають в супи, борщі, нею посипають бутерброди і страви з м’яса.

Для медичного застосування заготовляють траву суріпки в період її цвітіння, а також коріння однорічних рослин, що збираються ранньої весни або восени. Сушку їх виробляють у приміщеннях (добре провітрюваних), розклавши тонким, не більше 5 см шаром. Якщо цей процес провести неправильно, то трава побажатиме і стане непридатною для використання.

Основною лікарською формою вважається настій сухої або свіжої трави. Для цього столову ложку подрібненої рослини заливають окропом (об’єм — склянка) і наполягають 3 години, після проціжування засіб можна застосовувати. Рекомендована доза — чверть склянки чотири рази на день, курс — два-три тижні.

Мають препарати з цієї трави і протипоказання. Зокрема, їх небажано вживати при запальних захворюваннях кишечника і при виразці шлунка.