Стеноз кишечника: симптоми і терапія у дорослих і дітей

Стеноз кишечника — це зменшення нормального просвіту в будь-якому з відділів травного тракту. Просвіт може звужуватися через різні несприятливі умови, а також через органічні поразки. Патологія зустрічається у дорослих і дітей. Дитячий стеноз найчастіше проявляється як вроджене захворювання.

Симптоматика

Досвідченому лікарю не доставить труднощів встановити діагноз «» стеноз кишечника «». Симптоми у дорослих досить специфічні, проте підтвердити захворювання можна тільки після проходження УЗД.

Отже, до ознак, які сигналізують про наявність даної патології, можна віднести:

• часте здуття;
• гострі болі у верхній частині живота;
• блювота, в якій відзначається наявність жовчі;
• блідість шкіри, іноді присутність сірого відтінку;
• схуднення;
• підвищене газоутворення;
• неможливість набрати вагу;
• погана робота кишечника;
• порушення виведення сечі;
• сухість і лушпіння шкіри.

Як видно, симптоматика даної патології дійсно специфічна і її переплутати вкрай важко, проте іноді так само себе проявляє і атрезія, яка часто приймається за стеноз кишечника. Симптоми двох захворювань дуже схожі, але при атрезії відбувається повне перекривання кишечника людини. Щоб точно встановити діагноз, лікарі вдаються до сучасних видів діагностики.

Причини появи

Розвиток захворювання може відбуватися абсолютно в будь-якому віці. У дорослих патологія, як правило, носить набутий характер, а у дитини стеноз кишечника частіше зустрічається придбаний.

Найчастіше захворювання розвивається з наступних причин:

• порушення нормального метаболізму;
• часті спазми гладких м’язів;
• заворот кишківника;
• запалення в органах травлення;
• інвагінація;
• спайки, які виникають після хірургічного втручання;
• пухлинні процеси в кишечнику;
• травми та ін.

Якщо пацієнту був поставлений такий діагноз, то варто готуватися до тривалого і складного лікування, оскільки стеноз — непроста патологія.

Також не варто займатися самолікуванням. Багато пацієнтів починають саме з самостійної терапії, списуючи симптоматику на отруєння. З часом стан хворого погіршується, а вилікувати стеноз стає складніше.

Існуюча діагностика

Діагностування починається з візуального огляду. Вже на початковому етапі доктор може запідозрити стеноз кишечника. Симптоми і лікування патології індивідуальні.

Найпоширенішим методом діагностики стенозу є УЗД. При процедурі бажане використання контрастної речовини. Однак УЗД є не єдиним методом. Для остаточної постановки діагнозу також рекомендується проходження рентгену і здачі крові на біохімічний аналіз.

Варто пам’ятати, що стеноз може вражати абсолютно будь-яку ділянку кишечника. Це може бути товста кишка, тонка кишка або дванадцятипертна. Під час ультразвукового дослідження лікар може точно визначити, яка ділянка була вражена, а також іноді зрозуміти і причину виникнення даного захворювання.

Типи стенозу

У медицині існують кілька типів цієї патології. Вони поділяються залежно від ділянки ураження, а також з урахуванням розвитку захворювання.

Всього виділяють три різновиди стенозу:

1. Пилоричний. При даному різновиду звуження присутнє в районі шлунка і тонкого кишечника.
2. Дуоденальний. Цей різновид означає наявність звуження в районі дванадцятипалої кишки.
3. Атрезія. Цей різновид означає практично повне перекривання просвіту в будь-якій ділянці кишківника. Просвіт зменшено настільки, що їжа просто не може пересуватися нормально по хворій ділянці.

Також у лікарській практиці дану патологію поділяють і по локалізації ураження. Це може бути стеноз товстого кишечника, тонкого кишечника або ділянки в районі дванадцятипалої кишки.

Під час постановки діагнозу обов’язково має бути зазначено, який саме відділ травного тракту був звужений. Без цього діагноз не можна вважати остаточним.

Специфічні ознаки захворювання

Навіть на початковій стадії хвороби людина відразу ж відчуває себе погано. При такому стані характерне зневоднення, слабкість, біль у животі. Септичний шок при стінозі кишечника також зустрічається дуже часто через швидкий розвиток патології.

Варто відзначити, що в перші години розвитку патології у людини може відзначатися нормальний стілець, а також знижена температура тіла, проте в подальшому стеноз буде проявляти себе з точністю до навпаки.

Крім загальної симптоматики, існує ще й специфічна, яка найбільш характерна даному захворюванню:

• здуття однієї половини живота, при цьому в іншій половині утворюється характерна западина;
• живіт при пальпації дуже м’який, а його ліва частина дуже болюча при будь-яких маніпуляціях;
• коли пацієнт стрясає черевну стінку, можна почути характерне булькання;
• через те, що травний тракт частково паралізований, при огляді можна почути різні сторонні звуки, наприклад, видихи, вдихи і серцебиття, це обумовлено великим скупченням газів;
• якщо захворювання вже розвинулося до стадії некрозу, пацієнт може скаржитися на кров’янисті виділення із заднього проходу.

У найскладніших випадках можливий розвиток некрозу тканин через пережаття кровоносних судин. Некроз практично не зустрічається в сигмідній кишці. Відмирання тканин більш характерне для тонкого кишечника.

Освіта вузлів

Іноді на УЗД можна помітити вузловидні освіти, що також є ознакою стенозу кишечника. Симптоми при цьому виражені особливо яскраво, а біль стає болісним.

Застій газів, продуктів життєдіяльності людини, пережаття м’яких тканин призводять до паніки і занепокоєння пацієнтів. Хворі скаржаться на вкрай неприємні відчуття в області черевики, постійно стогнуть і не можуть зайняти комфортне для себе становище. Цілком можлива часта блювота і виражена слабкість. Якщо людина погано переносить больові відчуття, тоді можлива навіть короткочасна втрата свідомості.

Варто зазначити, що при вузлоутворенні зовнішні симптоми виражені не так сильно, як при звичайному стінозі кишківника. Наприклад, лікар не може зафіксувати сильне здуття живота, і асиметрія також виражена слабко.

Інвагінація

Інвагінація ще один важкий симптом стеноза кишечника. Лікування при цьому необхідно починати негайно, оскільки велика ймовірність розвитку некрозу тканин і великої втрати крові.

Інвагінація — це нашарування одного відділу кишківника на інший. Як правило, відділ, де відбулося звуження, впроваджується у відділ з нормальним просвітом. Зазвичай зустрічається інвагінація з двох шарів, однак при важких станах кількість шарів може доходити і до семи.

Варто зазначити, що інвагінація може розвинутися абсолютно в будь-якому віці, але найчастіше такий стан характерний для дітей у віці до 5 років.

Стеноз на тлі розвитку пухлини

Якщо у хворого існує новоутворення в кишковому тракті, то стеноз кишечника утворюється саме в тому відділі, де розвивається пухлина. При цьому дуже часто хвороба довгий час протікає мляво і ніяким чином не проявляється. Симптоми або відсутні взагалі, або дуже слабкі.

Найчастіше злоякісний процес починають підозрювати при неспецифічних симптомах, у тому числі:

• тривале підвищення температури до невеликих показників;
• анемія;
• схуднення.

Найнебезпечнішою вважається пухлина, яка розташовується в правому відділі кишечника. Вона погано діагностується, але швидко проростає в інші тканини. Пухлина в лівій частині дає виражену симптоматику і сильні больові відчуття.

Стеноз на тлі розвитку пухлини характеризується:

• частими болями в животі;
• сильними болями після прийому їжі;
• вздуттям через скупчення газів;
• запорами;
• частими поносами через роздратований кишківник, який вражений запаленням.

Копростаз

Копростаз — один із симптомів стенозу кишечника, який характерний для людей похилого віку. Як правило, він розвивається на тлі хронічних запорів, старечої атонії, слабких м’язів черевної області тощо. Також копростаз часто зустрічається у пацієнтів, які зловживають слабкими препаратами.

Коли копростаз і стеноз кишечника об’єднуються, то у хворого розвивається наступна симптоматика:

• тривала затримка випорожнення кишківника;
• виражені болі в черевній області;
• розпирання в області живота;
• частий здуття і метеоризм;
• кал у вигляді тонкої стрічки;
• дефекація можлива тільки при сильному натужуванні.

Лікарі особливо обережно ставляться до подібного діагнозу, проте сучасна медицина і висока кваліфікація персоналу клініки можуть допомогти хворому вилікувати копростаз і без хірургічного втручання.

Камені жовчного міхура і стеноз

Стеноз кишечника, який викликаний камінням жовчного міхура, — дуже рідкісна патологія. Справа в тому, що просвіт кишківника можуть перекрити лише дуже великі камені з діаметром не менше 5 см.

Якщо це і сталося, то, як правило, стеноз відзначається в тонкому кишечнику. Виявити цю патологію відносно важко. Її видає підвищене газоутворення в жовчному міхурі та його протоках.

Якщо все-таки лікарі діагностували стеноз на тлі пересування каменів з жовчного міхура, то необхідно якомога швидше приступати до лікування. Справа в тому, що чужорідне тіло дуже сильно травмує поверхню кишечника. У результаті можуть розвинутися гангренозні зміни, які вкрай важко піддаються лікуванню.

Лікування захворювання

Коли людина стикається з подібним захворюванням, найчастіше її цікавить питання, чи обов’язкова при стінозі кишечника операція? На жаль, консервативне лікування при такій патології, як правило, не приносить позитивних результатів.

Проведення операції залежить від декількох факторів:

• де розташовується звуження;
• причини, через які і утворився стеноз;
• чи існують ускладнення, які виникли на тлі стенозу.

Варто пам’ятати, що призначення операції можливе тільки після повного обстеження пацієнта. Якщо стеноз виник на тлі розвитку злоякісної пухлини, то призначається резекція відділу кишкового тракту. Крім цього, видалення частини кишечника показано і в тому випадку, якщо вже почалися незворотні процеси в м’яких тканинах, наприклад, їх некроз.

На жаль, у будь-якого оперативного втручання є і свої недоліки. Наприклад, при операції, яка спрямована на лікування стенозу, можуть у відновлювальному періоді утворюватися спайки в кишечнику. Для того щоб звести ризики до мінімуму, лікарі активно використовують ендоскопічний метод лікування, проте використовувати його не завжди можна. Ендоскопічне лікування стеноза не можна проводити при злоякісних поразках або при великих осередках ураження.

У підсумку потрібно відзначити, що вилікувати стеноз можливо, проте результат багато в чому залежить від якісної діагностики, кваліфікації фахівця і хірурга. Також важливо дотримуватися всіх рекомендацій у відновлювальний період, оскільки саме в цей час можливий розвиток різних ускладнень.