Симптоми прояву, методи діагностики та терапія дисфагії стравоходу

Здоров’я 22 липня 2022 Перегляди: 66

Явище, при якому людина відчуває дискомфорт при акті ковтання або зовсім не може проковтнути що-небудь (їжу, воду, слину), називається дисфагією. Одноразовий прояв такого стану може насторожити людину, а вже якщо подібне явище спостерігалося багаторазово, то необхідно звертатися до лікаря і проводити лікування дисфагії.

Не слід плутати справжню дисфагію і псевдодисфагію. При останній в області стравоходу або за грудиною відчувається «грудка», а сам ковтальний процес залишається в нормі. Явище дисфагії найчастіше супроводжує звернені психічні порушення, що супроводжуються бурхливими емоційними реакціями (гучним сміхом, сльозами, криком), помутнінням свідомості, судомами, а також захворювання щитовидної залози і серця.

Симптоми дисфагії стравоходу

Лікування ми детально розглянемо нижче. А поки опишемо симптоми даного захворювання.

Порушення просування грудки їжі з ротової порожнини в стравохід або, як вже ми називали це явище, — справжня дисфагія, виникає внаслідок ураження нервових центрів, що керують процесом ковтання, що призводить до розбалансування цього складного процесу. В результаті при спробі проковтнути харчову грудку, його вміст потрапляє в дихальні шляхи (носоглотку, гортань, трахею) а не в стравохід. Це викликає спазм дихальних шляхів, задуху і сильний рефлекторний кашель.

Порушення нервової системи, такі як підвищена збудливість або неврози, можуть викликати функціональну дисфагію. Симптоми її проявляються епізодично, хворі пов’язують їх з прийомом якогось певного виду їжі (наприклад, тверда, гостра, рідка і так далі). У дихальні шляхи їжа не потрапляє, але процес ковтання ускладнений, а просування по стравоходу пов’язане з болісними і неприємними відчуттями. Лікування дисфагії має бути комплексним.

Причини дисфагії

Процес ковтання можна розділити на 3 фази:

• ротову (довільну), коли людина контролює ковток самостійно;
• глоточну (швидку мимовільну), коли відбувається неконтрольований людиною швидкий ковток;
• травничну (повільну мимовільну) при повільному безконтрольному просуванні по стравоходу їжі.

При нервовій дисфагії лікування спрямоване на корекцію психіки людини. Акт ковтання їжі при дисфагії стравоходу не порушується, але просування по ньому викликає біль вгорі живота, ізжогу, відрижку. Також спостерігається регургітація, коли вміст шлунка закидається в горлянку і ротову порожнину, викликаючи неприємний смак у роті. Посилення регургітації може відбутися при похилому положенні тіла, в тому числі під час сну, якщо вечеря була менше ніж за дві години до нічного відпочинку.

Дисфагія може супроводжуватися такими симптомами, як осиплість голосу, висока слиноутворення і задуха. Найчастіше дисфагію стравоходу провокує тверда їжа. Хворі зазначають, що при запиванні водою або прийомі кашицеобразної або рідкої їжі ковтати стає легше. Хоча бувають випадки, коли рідка їжа викликала дисфагію, симптоми і лікування є питанням першорядної важливості.

Форми захворювання

Залежно від місця протікання процесу виділяють такі форми дисфагії:

• ротоглоточну (ускладнено просування їжі в стравохід, порушена довільна фаза ковтання);
• глоточно-стравохідну (ускладнено надходження в стравохід їжі, порушена швидка мимовільна фаза ковтання);
• стравоходну (ускладнено проходження по стравоходу їжі, порушена повільна мимовільна фаза ковтання).

Дисфагія також підрозділюється на:

• органічну (причиною її виникнення є патології верхніх відділів ЖКТ);
• функціональну. Спостерігається в разі розладу ЦНС за умови, що ніяких механічних перешкод для проходження їжі немає.

Лікування функціональної дисфагії проводить лікар-психотерапевт або невропатолог разом з гастроентерологом.

Причини патологічного стану

Найчастіше розвиток дисфагії є симптомом захворювань стравоходу. Серед них можна назвати:

• Езофагіт — запалення слизової оболонки стравоходу.
• Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРБ). При цьому захворюванні вміст шлунка виплескується в стравохід, дратуючи його стінки.
• Випинання стінок стравоходу (дивертикули).
• Рубцеве звуження стравоходу, що виникло після загоєння хімічних опіків, викликаних прийомом всередину кислоти або лужі. Після подібного впливу еластична тканина стравоходу замінюється сполучною, погано розтягується і не сприяє просуванню їжі по стравоходу.
• Злоякісні пухлини стравоходу і шлунка. Як правило, це швидкозростаючі, що проростають в сусідні органи пухлини.
• Ахалазія кардії. Порушено прохід харчової грудки з стравоходу в шлунок, причина криється в хронічному нервово-м’язовому захворюванні стравоходу.

Також дисфагія може розвинутися на тлі:

• порушення відтоку венозної крові з печінки (портальної гіпертензії), розширення вен стравоходу та печінкової недостатності (печінка перестає виконувати свої функції внаслідок гострого або хронічного процесу руйнування її клітин);
• травми стравоходу (пошкодження зсередини стравоходу, наприклад при проковтуванні гострого предмета, ножового або кульового поранення грудної клітини та інше);
• зовнішнього звуження стравоходу, яке може бути викликане аневризмою аорти (розширенням аорти), збільшенням серця, пухлиною середостіння — відділу грудної клітини, ліворуч і праворуч обмеженого легенями, попереду грудиною, а позаду хребетним стовпом. У ньому проходять стравохід, трахея, знаходиться серце і вилочкова залоза (орган імунної системи).

Часто потрібно лікування дисфагії після інсульту.

Також дисфагію можуть викликати патологічні ураження ротоглотки:

• пухлина;
• набряк Квінке (алергічна реакція важкого характеру з розвитком великого набряку гортані та горлянки);
• ангіна (запалення мигдалин);
• чужорідні тіла (кісточки, шматки їжі та інше);
• параліч глоточних м’язів. Виникає, як правило, після порушень мозкового кровообігу (інсульту), що розвивається на тлі атеросклерозу (закупорювання судин головного мозку атеросклеротичними бляшками). Може бути наслідком пухлини головного мозку, а також травми шийного відділу хребта. Все це викликає дисфагію стравоходу. Лікування і його успішність залежать від правильної діагностики.

Методи діагностики

Діагностика захворювання включає проведення наступних заходів:

• Збір скарг та анамнез захворювання з такою інформацією: терміни появи симптомів, чи весь час порушено ковтання, чи боляче при ковтанні, чи є за грудиною відчуття дискомфорту під час їжі, з чим пацієнт пов’язує їх виникнення, чи виникали труднощі при ковтанні тільки твердої їжі, а тепер і рідкої або щось інше.
• Аналіз анамнезу життя: які захворювання пацієнт переніс, чи були операції, опіки стравоходу, запалення шлунка (гастрит), захворювання ЖКТ.
• Аналіз спадкового анамнезу (чи спостерігалися у найближчих родичів хвороби шлунково-кишкового тракту, зокрема захворювання стравоходу).
• Огляд хворого, ретельний огляд порожнини рота, ощупування (пальпація) лімфатичних вузлів шиї для виявлення синдрому дисфагії. Діагностика та лікування даного захворювання повинні бути своєчасними.
• Загальний і біохімічний аналізи крові — для визначення рівня гемоглобіну (білка, що переносить кисень), еритроцитів, лейкоцитів (їх збільшення свідчить про наявність запального процесу), а також контроль роботи нирок, підшлункової залози і печінки.
• Копрограма — мікроскопічний аналіз кала (при дослідженні виявляються непереварені фрагменти їжі, грубі харчові волокна, жир).
• Ларингоскопія: за допомогою ендоскопа проводиться візуальний огляд задньої частини горла.
• Езофагогастродуоденоскопія (ЕГДС) — обстеження за допомогою апарату гастроскопу дванадцятиперстної кишки, шлунка і стравоходу, при цьому дослідженні можливе взяття шматочка слизової на біопсію.
• Ультразвукове дослідження (УЗД). Дозволяє оцінити стан органів черевної порожнини (кишечника, жовчного міхура, нирок, жовчевиводних шляхів, шлунка, підшлункової залози) і з’ясувати можливі причини дисфагії.
• Рентгенологічне дослідження стравоходу. Також дає можливість виявити деякі захворювання або стани, які могли призвести до утруднення ковтання.
• Іррігоскопія — рентгенологічне дослідження стравоходу з введенням контрастної речовини, що чітко проявляється на знімку. Дозволяє виявити звуження або непрохідність речовин по стравоходу.
• МРТ (магнітно-резонансна томографія) мозку і електроенцефалографія головного мозку проводяться з метою виявлення патології нервової системи, якщо при обстеженні хворого з дисфагією не було виявлено ніякої механічної перешкоди, що заважає просуванню харчової грудки по стравоходу і ротоглотці.

Пацієнту з проблемами при ковтанні потрібно обов’язково отримати консультацію лікарів: отоларинголога, невролога, гастроентеролога.

Медикаментозне лікування дисфагії

Медикаментозна терапія (за допомогою лікарських препаратів) полягає в прийомі ліків. Найчастіше виписують інгібітори, що знижують кислотність вмісту шлунка, якщо це є причиною дисфагії. Також буде потрібна антибактеріальна терапія запальних процесів ковтки і стравоходу, що призвели до порушення ковтання. Препарати для лікування дисфагії повинен призначити лікар.

Хірургічне лікування

Необхідне видалення операційним шляхом наслідків опіків стравоходу, що викликали його звуження, запалень, пухлин. Інших способів усунути дані перешкоди, що порушують процес ковтання, не існує.

Якщо стан хворого в період відновлення після інсульту не дозволяє провести хірургічне лікування для усунення причини дисфагії (наприклад, при пухлині стравоходу), то проводять тимчасові заходи, що полегшують самопочуття пацієнта.

Чи можливо при дисфагії лікування народними засобами? Про це далі.

Народні методи лікування

Впоратися з неприємними симптомами при дисфагії допоможе фітотерапія. Перед прийомом їжі слід пити відвар з трав, який має заспокійливу дію:

• Шишки хмелю — 25 г.
• Листя м’яти перцевий — 25 г.
• Листя розмарину — 20 г.
• Корінь валеріани — 30 м.
• Трава звіробою — 20 г.
• Листя меліси — 25 г.

Збір слід ретельно перемішати, зачерпнути 1 столову ложку і залити 1 склянкою киплячої води, настояти дві години. Потім настій потрібно процедити. Приймати по чверті склянки тричі на день за півгодини до їжі.

Антиспазматичною властивістю володіє настоянка красуні (беладона). Потрібно приймати по 5 крапель тричі на день за 5 хвилин до їжі.

Є й інший цілющий засіб зі схожими властивостями:

• Корінь і кореневище хрестовника широколистого, 15 г.
• Трава ефедри, 20 г.
• Трава пустирника, 20 г.

Подрібнений збір заливають літром холодної води на чотири години, після чого кип’ятять на вогні дві хвилини, остужають, проціжують. По дві столові ложки отриманого складу потрібно приймати за десять хвилин до їжі.

При дисфагії народне лікування допомагає не завжди, тому обов’язкова консультація фахівця.

Що включає в себе дієта

Лікування дисфагії має комплексний характер, тому для полегшення фізичного стану потрібно дотримуватися певних правил харчування.

• Дробове споживання їжі маленькими порціями.
• Ретельне подрібнення або пережовування їжі.
• Збільшення обсягу споживаної рідини.
• Відмова від страв, що дратують слизову стравоходу (гострих, солоних, пряних, занадто холодних або гарячих), їжі вщент, міцної кави і чаю, шипучих напоїв та алкоголю.

Може знадобитися проведення бужування — багаторазового розширення просвіту стравоходу бужем, спеціальним розширювачем. Ось у чому полягає лікування дисфагії.

Наслідки й ускладнення

• Стійке порушення дихання іноді до повної його зупинки, викликане пухлиною стравоходу, що здавлюватиме трахею (орган, який проводить повітря в легені).
• Запалення стравоходу (езофагіт).
• Злоякісні пухлини (які швидко ростуть і поширюються по всьому організму) стравоходу або початкового відділу шлунка.
• Аспіраційна пневмонія, коли при порушеннях ковтальної функції вміст ротоглотки закидається через ніс в легені і трахею, а на виході виходить розвиток пневмонії, запалення легенів.
• Абсцеси легенів (оточені захисною капсулою гнійники), які виникають, коли вміст шлунка закидається в дихальні шляхи і сприяє розвитку запалення.
• Пневмосклероз, який є порушенням структури легеневої тканини через її пошкодження вмістом шлунка (воно є кислим), яке потрапило туди після закидання через порушене ковтання.
• Зниження маси тіла внаслідок малої кількості надходять поживних речовин.
• Втрата організмом хворого води або зневоднення.

Ми розглянули таке захворювання, як дисфагія. Діагностика, симптоми, лікування докладно описані в цій статті.