Симптоми прояву гіперпаратиреозу, методи діагностики та терапія

Досить часто у пацієнтів після діагностики виявляються порушення в роботі паращитовидних залоз. Симптоми гіперпаратиреозу часто можуть не викликати ніякого занепокоєння. Млявість, слабкість, зниження працездатності, запори — всі ці порушення люди нерідко списують на загальну втому і неправильне харчування. Тому і до лікаря звертаються вже на пізніх стадіях розвитку недуги.

У зв’язку з цим багато людей сьогодні цікавляться питанням про те, що таке гіперпаратиреоз. Симптоми і лікування, причини і загострення — це важливі моменти, з якими варто розібратися. Тож чим загрожує пацієнтові ця недуга і яке лікування може запропонувати сучасна медицина?

Короткі відомості про паращитовидні залози та їх функції

Гіперпаратиреоз, симптоми і лікування у жінок, вторинний гіперпаратиреоз, гіперкальціємічний криз — це терміни, з якими часто стикаються пацієнти. Але перш ніж розбиратися з причинами і симптомами захворювання, варто розглянути деякі анатомічні особливості людського організму.

У більшості людей є дві пари паращитовидних залоз, які, як правило, розташовуються на задній поверхні щитовидки (іноді вони навіть занурені в її тканини). До слова, у 15-20% населення є від 3 до 12 залоз. Їх кількість і локація можуть варіювати. Залози невеликі, розміром в кілька міліметрів, вагою від 20 до 70 мг.

Паращитоподібні залози секретують активну біологічну речовину, а саме паратгормон, який регулює процеси обміну фосфору і кальцію в організмі. При недостатній кількості кальцію в крові гормон запускає процес його вивільнення з кісток, покращує всмоктування цього мінералу тканинами кишечника, а також знижує кількість, яка, як правило, виділяється з сечею. Паратгормон також підвищує виділення фосфору з організму.

Що таке гіперпаратиреоз? Епідеміологія

Гіперпаратиреозом називають захворювання, при якому спостерігається підвищення секреції паратгормону паращитовидними залозами. Це хронічна хвороба ендокринної системи, яка часто пов’язана з гіперплазією самих залоз або ж утворенням в їх тканинах пухлин.

Варто сказати, що симптоми гіперпаратиреозу у жінок реєструються в три рази частіше, ніж у представників сильної статі. На сьогоднішній день патологія вважається дуже поширеною. Якщо говорити про ендокринні захворювання, то гіперпаратиреоз за поширеністю займає третє місце (після гіпертиреозу і цукрового діабету).

Патологічні зміни на тлі хвороби

Як вже згадувалося, при підвищенні рівня паратгормону в крові відбувається порушення кальцієвого обміну в організмі — цей мінерал починає вимиватися з кісток. Одночасно підвищується і рівень кальцію в крові. Кісткові тканини скелета заміщуються фіброзними, що, природно, призводить до деформації опорного апарату.

Симптоми гіперпаратиреозу пов’язані не тільки з порушенням структури кісток. Підвищення рівня кальцію в крові часто веде до утворення кальцинатів у тканинах внутрішніх органів. Насамперед від появи подібних новоутворень страждають судинні стінки і нирки. Крім того, на тлі кальціємії спостерігається підвищення артеріального тиску, посилення секреції в шлунку (нерідко призводить до утворення язв) і порушення провідності в нервових тканинах, що супроводжується порушенням пам’яті, м’язовою слабкістю і депресивними станами.

Гіперпаратиреоз: симптоми і причини первинної форми

У сучасній класифікації виділяють кілька груп даної патології. Часто у пацієнтів діагностується первинний гіперпаратиреоз. Симптоми його пов’язані з первинним ураженням залоз, причому в 85% випадків причиною розвитку недуги є аденома (доброякісна пухлина).

Набагато рідше при діагностиці виявляються множинні пухлини. Зрідка причиною порушення секреції є рак, який у більшості випадків розвивається після опромінення області шиї та голови. Початкові стадії захворювання супроводжуються неспецифічними ознаками — слабкість, втома, сонливість, дратівливість. Саме тому пацієнти рідко звертаються за допомогою. Хвороба може розвиватися роками. Згідно зі статистичними даними, первинна форма недуги в більшості випадків розвивається у жінок на тлі менопаузи, а також у літніх людей.

Вторинна форма захворювання та його особливості

Вторинний гіперпаратиреоз — захворювання, яке розвивається при первинно здорових залозах. Посилення секреції паратгормону відбувається на тлі зниження рівня кальцію в крові, що, як правило, пов’язано з іншими патологіями.

У більшості випадків гіпокальціємія пов’язана або з важкими хронічними захворюваннями нирок, або з порушенням всмоктування поживних речовин (в тому числі і кальцію) стінками кишечника. Рівень паратгормону підвищується після резекції шлунка, а також на тлі гемодіалізу. До причин відносять рахіт і важкі ураження печінки, які супроводжуються порушенням обміну вітаміну Д.

Третинна форма хвороби

Третинний гіперпаратиреоз зустрічається у пацієнтів, які перенести пересадку нирки, причому трансплантація пройшла успішно.

Як вже згадувалося, захворювання нирок часто супроводжуються підвищенням рівня паратгормону. Справа в тому, що подібні патології супроводжуються посиленим виведенням кальцію з організму. Тривала гіпокальціємій може призвести до необоротних змін у паращитовидних залозах. Навіть після повного відновлення ниркових показників у пацієнтів все одно спостерігається порушення роботи залоз і посилена секреція паратгормону.

Клінічна картина при гіперпаратиреозі

Симптоми гіперпаратиреозу різноманітні, адже він вражає багато систем органів. Більш того, клінічна картина залежить від різновиду недуги, стадії її розвитку, наявності супутніх патологій, віку і навіть статі пацієнта.

Перші симптоми, як правило, неспецифічні. Пацієнти відзначають появу млявості і слабкості, зниження апетиту, періодичну появу нудоти. Присутня і хворобливість у суглобах. Оскільки підвищення рівня кальцію змінює передачу нервово-м’язового імпульсу, у пацієнтів з’являються і болі в м’язах — саме так розвивається гіперпаратиреоз. Симптоми літніх пацієнтів, як правило, включають в себе і м’язову слабкість. Пацієнтам важко встати зі стільця, вони спотикаються під час ходьби, часто падають.

Через слабкість м’язів стопи нерідко розвивається плоскостопість, з’являються болі в ногах при ходьбі. Через пошкодження ниркових канальців можливі й інші порушення, зокрема, збільшення кількості сечі. При важкому перебігу пацієнти різко втрачають вагу через поганий апетит і зневоднення. Брак рідини в організмі позначається на стані шкіри — вона стає сухою, набуває землистого кольору. Втрата кальцію часто призводить до розхитування і випадання здорових зубів.

Кістки постійно втрачають кальцій і фосфор. Більш того, на тлі даної недуги спостерігається активація остеокластів, клітин, які здатні розчиняти кістки. Наслідком підвищення рівня паратгормону є прогресуючий остеопороз.

Через зниження щільності кісток переломи для пацієнтів не є рідкістю. Причому навіть невеликі фізичні навантаження або удари здатні травмувати кістку. Кістки часто не зростаються повністю, формуючи так звані «помилкові суглоби». Спостерігаються і деформації скелета, зокрема, хребта (кіфози, сколіози), грудної клітини і тазу. Це, зрозуміло, позначається на самопочутті і рухливості людини. Гіперпаратиреоз нерідко супроводжується відкладенням кристалів сечової кислоти в суглобах (подагра).

Надлишок кальцію впливає на роботу нирок. Нерідко всередині чашково-лоханкової системи відбувається формування кораловидного каміння. При відсутності лікування часто розвивається ниркова недостатність, яка, на жаль, незворотна — нерідко пацієнту потрібна пересадка нирки.

Хвороба вражає і травний тракт. Пацієнти скаржаться на зниження апетиту, метеоризм, запори, нудоту, болі в животі. При надлишку кальцію в крові не виключено формування каменів у жовчному міхурі і протоках підшлункової залози, що веде до розвитку холециститу і панкреатиту. До речі, симптоми гіперпаратиреозу у жінок нерідко загострюються під час вагітності, що дуже небезпечно не тільки для матері, а й для дитини.

Підвищення рівня кальцію позначається на роботі нервової системи і нерідко викликає зміни психіки. У пацієнтів можна помітити апатію, тривожність, а іноді і депресію різного ступеня вираженості. З’являється сонливість, порушення пам’яті і пізнавальних здібностей. У найбільш важких випадках недуга супроводжується сплутаністю свідомості і гострими психозами.

Часто батьки цікавляться питаннями про те, як виглядає гіперпаратиреоз у дітей. Симптоми, лікування та ускладнення в цьому випадку ті самі. Але якщо мова йде про первинну форму захворювання, то вона, як правило, пов’язана з генетичною спадковістю. Якщо хвороба з’явилася в перші місяці або роки життя, спостерігається затримка фізичного і психічного розвитку дитини.

Гіперпаратиреоз: діагностика

В даному випадку вкрай важливою є саме діагностика. Симптоми гіперпаратиреозу наростають повільно, а іноді і зовсім відсутні. Саме тому для початку проводяться лабораторні аналізи крові та сечі. Під час досліджень у зразках крові можна помітити підвищення рівня кальцію і зниження кількості фосфатів. При аналізі сечі виявляється підвищена кількість обох елементів. Дане дослідження проводять двічі — якщо вони дають ті ж результати, проводиться аналіз крові на паратгормон.

Підвищення рівня гормону свідчить про наявність гіперпаратиреозу, але ж важливо не тільки встановити наявність захворювання, а й визначити його причину. Для початку проводитися ультразвукове дослідження, яке допомагає фахівцеві побачити збільшення розмірів паращитовидної залози або наявність новоутворень. Додатково проводитися магнітно-резонансна та комп’ютерна томографія — ці процедури дають більш точну інформацію.

Обов’язково потрібно обстежити нирки і кісткову систему щоб з’ясувати, чи є у пацієнта ускладнення.

Гіперкальціємічний криз і його лікування

Гіперкальціємічний криз — гострий стан, який розвивається при різкому підвищенні рівня кальцію в крові. Подібна патологія веде до небезпечних уражень організму і в 50-60% випадків веде до летального результату.

На щастя, криз вважається рідкісним ускладненням гіперпаратиреозу. Спровокувати його можуть різні фактори, включаючи інфекції, масивні переломи кісток, інфекції, інтоксикації. До факторів ризику відносять період вагітності, дегідратацію організму, а також прийом деяких лікарських препаратів, включаючи засоби, що містять кальцій і вітамін Д, тиазидні діуретики. Пацієнтам з гіперпаратиреозом потрібно ретельно стежити за харчуванням, виключаючи продукти з високим вмістом кальцію і вітаміну Д. Не останню роль у розвитку кризу відіграє відсутність адекватної терапії і помилкова діагностика.

Гіперкаліємічний криз розвивається швидко. Спочатку у пацієнтів з’являються порушення з боку травної системи, включаючи гострі різкі болі в животі, інтенсивну блювоту. Відзначається підвищення температури тіла. Пацієнти скаржаться на болі в кістках і слабкість м’язів. З’являються і розлади з боку нервової системи, починаючи від пригніченості і депресії, закінчуючи психозами. Шкіра хворої людини стає сухою, з’являється свербіж.

Через порушення згортання крові можливо розвитку ДВС-синдрому. Можливий розвиток шокового стану. Смерть пацієнта настає в результаті зупинки серця або паралічу дихальних м’язів.

Методи лікування гіперпаратиреозу

Ми вже розглянули питання про те, що являє собою гіперпаратиреоз. Симптоми і лікування в даному випадку тісно пов’язані. Якщо мова йде про первинну форму захворювання, пов’язану з утворенням пухлини, то можливе хірургічне видалення новоутворення. Операція проводиться не завжди. Справа в тому, що недуга може розвиватися протягом десятиліть, не завдаючи пацієнту особливих незручностей. Та й страждають від нього переважно літні люди, що створює додаткові труднощі.

Рішення про необхідність хірургічного втручання приймає лікар. Вважається, що операція необхідна при сильному підвищенні рівня кальцію в крові (більше 3 ммоль/л) і виражених порушень у роботі нирок. Показаннями до проведення процедури є каміння у виділювальній системі, значна втрата кальцію разом з сечею, наявність гіперкальціємічних криз в анамнезі, а також виражений остеопороз.

Якщо лікар вирішив не проводити видалення пухлини або залози (при її гіпертрофії), то пацієнтам все одно потрібно регулярно проводити огляди — важливо хоча б 1-2 рази на рік проводити дослідження нирок і кісткового апарату. Важливим є постійний моніторинг рівня кальцію в крові та артеріального тиску.

Що стосується вторинної форми, то лікування гіперпаратиреозу зводиться до усунення первинних захворювань. Дефіцит кальцію в крові можна усунути медикаментозно — пацієнтам призначають лікарські засоби, що містять даний мінерал, а також вітамін Д. У тому випадку, якщо прийом препаратів не дає очікуваного ефекту, може бути проведено хірургічне вичерпування частин залози.

Псевдогіперпаратиреоз і його особливості

Сучасній медицині відомий і так званий псевдогіперпаратиреоз. Це досить рідкісне захворювання, яке супроводжується тими ж симптомами. Проте з роботою найбільш паращитовидних залоз патологія не пов’язана.

У пацієнта виявляються злоякісні новоутворення, які можуть бути локалізовані в нирках, легенях, молочних залозах та інших органах. Ці пухлини містять клітини, які здатні продукувати активні речовини, за механізмом впливу схожі з паратгормоном. При подібному захворюванні спостерігається підвищення рівня кальцію в крові за рахунок розчинення кісткової тканини. Це вкрай небезпечна недуга, яка може призвести до летального результату.

Прогнози для пацієнтів

Тепер ви знаєте про те, як розвивається гіперпаратиреоз. Симптоми і лікування у жінок, особливості перебігу недуги у дітей — це важливі питання. Але на які прогнози можна розраховувати? Результати залежать від того, на якій саме стадії розвитку була виявлена хвороба.

Якщо мова йде про ранній первинний гіперпаратиреоз, то при своєчасному лікуванні прогнози сприятливі. Симптоми внутрішніх органів і нервової системи зникають через кілька тижнів. Кісткову структуру вдається відновити за кілька років. У запущених випадках у пацієнтів можуть зберегтися скелетні деформації, які позначаються на якості життя, але небезпечними не є.

Якщо має місце поразка нирок, що навіть після проведення операції ниркова недостатність може прогресувати. У будь-якому випадку варто уважно стежити за самопочуттям і проходити профілактичні медогляди.