Сильні знеболюючі при раку: список, специфічні особливості застосування

Здоров’я 22 липня 2022 Перегляди: 60

Відповідні знеболюючі при раку допомагають зберегти психоемоційний і фізіологічний стан, який здатний зруйнувати больовий синдром. Адже це захворювання щороку вбиває мільйони людей, і в більшій частині з них на пізніх стадіях недуги починаються сильні болі.

Сильні знеболюючі при раку: список препаратів

Онкохворі в більшості випадків страждають від болю через зростання ракових пухлин, рідше — від протипухлинного лікування. Іноді больовий синдром ніяк не пов’язаний із захворюванням і його лікарюванням.

Нерідко досить важко оцінити ступінь больового синдрому і постає питання, які знеболюючі засоби при раку здатні допомогти, щоб досягти позитивного ефекту. Найбільш ефективно проявив себе прийом таких медикаментів, як:

• «Аспірин».
• «Седалгін».
• «Пенталгін».
• «Диклофенак».
• «Інтебан».
• «Метіндол».
• «Метамізол».
• «Фенілбутазона».

На більш пізніх етапах біль можливо вгамувати тільки більш дієвими засобами. Часто хворому здатні полегшити стан лише сильні знеболювальні при раку на останній стадії. Тут найбільш ефективний прийом:

• «Оксикодона».
• «Трамадолу».
• «Діоніна».
• «Трамала».
• «Дюрогезіка».
• MST-Continus.
• «Морфія».
• «Морфіну» і його похідних.

Особливості застосування знеболюючих препаратів

При різних стадіях больового синдрому застосовуються різні групи засобів. Медикаменти можуть бути ненаркотичними і наркотичними. До першої групи відносять анальгетики (деякі з них відпускають тільки за рецептом). До другої групи відносять опіати, які також мають різний ступінь впливу. Однак, щоб лікування дало результат, знеболюючі препарати при раку потрібно приймати за затвердженою схемою:

• Ненаркотичні препарати в поєднанні з ад’ювантними, підтримуючими засобами.
• Слабкі опіати в тандемі з ненаркотичними і підтримуючими препаратами.
• Сильні опіати (морфін і його аналоги) в поєднанні з ненаркотичними і ад’ювантними засобами.

Використання такої схеми сприяє правильному підбору дозувань, завдяки чому досягається позитивний ефект, що полегшує страждання пацієнта.

Часто знеболюючі при раку вводять внутрішньовенно або внутрішньомишково, оскільки при такому способі ефект досягається швидше, ніж при прийомі таблетованих засобів.

Болі, які супроводжують хворого на онкологічні патології, прийнято розділяти на слабкі, середні та сильні. Тому і знеболюючі при раку підрозділюються на дві групи: ненаркотичні та наркотичні препарати. Причому останні можуть бути слабкими і сильними. Абсолютно всі знеболюючі при раку комбінують з ад’ювантами, які включають в себе стабілізуючі компоненти, що підтримують організм онкологічного хворого і здатні посилити ефект основних ліків.

Ненаркотична група знеболюючих засобів

Знеболюючі препарати при раку на початковій стадії позбавляють пацієнтів від больового синдрому без виражених побічних ефектів. Ненаркотичні препарати здатні пригнічувати фактори, що впливають на появу болів. Однак вони мають межі знеболювання і збільшення дози не призведе до позитивного результату, а також посилить вплив побічних ефектів на організм. Тому знеболюючі препарати при раку може призначати тільки лікар. Всі медикаменти цієї групи підрозділюються на легкі і сильні.

Легкі ненаркотичні препарати застосовні на початковій стадії розвитку захворювання, коли у хворого ще немає яскраво вираженого больового синдрому. Зазвичай спочатку призначають знеболюючі таблетки при раку, що знижують ступінь больового синдрому. Рекомендують прийом:

• «Парацетамола».
• «Аспірина».
• «Седалгіна».
• «Пенталгіна».
• «Феназона».
• «Панадола»
• «Нурофена», «Міга» та інших.

На сьогоднішній день розроблені знеболюючі препарати при раку, здатні полегшити страждання пацієнтів. Але вони можуть викликати побічні ефекти, тому слід дотримуватися певних дозувань.

Побічні ефекти

«Анальгін» призначається в кількості до тисячі міліграм кожні три-чотири години. Дозування інших анальгетичних препаратів і «Парацетамолу» може бути наполовину нижче, а інтервал між прийомами збільшується до п’яти-шести годин.

Побічні ефекти від прийому «Аспірину» виражаються в алергічних реакціях, шлунково-кишкових аномаліях, порушеннях роботи системи гемостазу, яка відповідальна за рівень згортання крові.

Під час передозування «Парацетамолу» і його аналогів може спостерігатися токсичне ураження печінки.

Які знеболюючі допомагають при раку: середній ступінь інтенсивності

Сильні ненаркотичні засоби лікар призначає, коли стан пацієнта погіршується і болі стають сильнішими. На цьому етапі починається прийом:

• «Мелоксикама».
• «Теноксикама».
• «Піроксикама».
• «Індометацина».
• «Диклофенака».
• «Метіндола».
• «Інтебана».
• «Метамізолу».
• «Фенілбутазона».
• «Напросина»
• «Бруфена».
• «Вольтарена».

Найбільшої ефективності ці препарати досягають у поєднанні з анальгетиками, особливо коли біль викликаний поширенням метастазів на кістки. Однак дія ненаркотичних препаратів обмежена, і вони не здатні зняти сильний біль. Тому, коли неприємні відчуття посилюються, в бій вступають більш сильні знеболювальні при раку.

Наркотична група знеболюючих засобів

Наркотичні препарати відносять до важкої артилерії при боротьбі з болем. Їх призначають тільки в крайньому випадку, оскільки вони не тільки знімають біль, але і завдають непоправної шкоди організму хворого на фізіологічному і психологічному рівні. При призначенні наркотичних препаратів необхідно дотримуватися суворої послідовності, починаючи з найлегших. А коли такі вже не здатні допомогти, переходять на більш сильні знеболювальні. При раку прийом опіатів повинен контролювати лікар, який стежить за змінами в стані пацієнта, і, в разі виявлення непереносимості або передозування, надавати необхідну допомогу.

Опіати — це спеціальна група засобів, які можна застосовувати на різних стадіях раку. За допомогою опіатів купуються сильні і помірні больові відчуття. Нерідко прийом таких препаратів заборонено вдома без нагляду відповідального медпрацівника.

Коли приходить черга опіатів, лікування проходить за принципом: від легенів до сильних. Під першою групою наркотичних препаратів мається на увазі призначення:

• «Оксикодона».
• «Трамадолу».
• «Діоніна».
• «Трамала».
• «Кодеїна».
• «Дигідрокодеїну».
• «Гідрокодона».

Фармакологічна форма таких препаратів може бути таблетована, капсульована, ін’єкційна. Зустрічаються краплі та свічки. Найшвидшого ефекту досягають за допомогою ін’єкцій. Середнє дозування опіатів становить від 50 до 100 мг з інтервалом о 4-6 годині.

При особливо вираженому больовому синдромі, коли легкі опіати вже не здатні впоратися, на допомогу приходять сильні наркотичні препарати. Поширене застосування:

• «Фентаніла»
• «Бупренорфіна»
• «Просидола»
• «Норфіна»
• «Дюрогезіка»
• MST-Continus
• «Морфія»
• «Морфіну» і його похідних.

Застосування таких препаратів неминуче веде до залежності, і пацієнту доводиться постійно збільшувати дозування для підтримки ефекту.

Усі наркотиковмісні засоби відпускаються виключно за рецептом лікаря, їх використання суворо контролюється і враховується. Для звітності представники пацієнта заповнюють відповідні папери та надають використані ампули. Для полегшення контролю такі препарати видаються в обмеженій кількості, розрахованій на певний проміжок часу.

Якщо ненаркотичні знеболюючі призначаються при будь-якій онкологічній патології, то сильні наркотичні препарати застосовують виходячи з виду раку, щоб не погіршити ситуацію і не нашкодити пацієнту.

Ад «ювантні засоби

До групи ад’ювантних (допоміжних) препаратів, які мають велике значення при застосуванні знеболюючих засобів, входить безліч медикаментів різної спрямованості. Для комплексного лікування ефективне призначення:

• кортикостероїдних препаратів;
• антидепресантних або заспокійливих;
• протисудомних;
• антигістамінних;
• протизапальних;
• жарознижуючих.

Вони покликані посилити ефективність і одночасно знизити ризик виникнення побічних ефектів від застосування сильних знеболюючих засобів при онкології.

Рак легенів: чим зняти біль

Рак легенів — один з найчастіших проявів онкології, який часто діагностується вже на пізніх стадіях, коли позбавити від больового синдрому допомагають тільки сильні знеболюючі препарати. Особливою популярністю користується призначення таких засобів, як:

• «Фентаніл».
• «Морфій».
• «Омнопон».
• «Бупренорфін».

Сильні знеболюючі при раку легенів приймають під суворим контролем лікаря.

Рак шлунка: як полегшити страждання

Сильні знеболюючі при раку шлунка також призначає і контролює лікар. Досить часто рекомендують прийом:

• «Морфія».
• «Фентаніла» або «Альфантаніла»
• «Оксикодона» при болях в кісткових тканинах.
• «Метадону» при болях в нервових тканинах.

Сильні знеболюючі підбираються виходячи з індивідуальної ситуації та локалізації больового синдрому.

Знеболювання при раку грудей

Досить широкого поширення набув рак молочної залози. Знеболювальне при раку грудей також призначає лікар, виходячи із загального стану пацієнтки. Кращий ефект з найменш вираженими побічними діями спостерігався при прийомі:

• «Метадону».
• «Фентаніла».
• «Оксикодона».
• «Меперидина».
• «Кодеїна».

Також було зазначено, що правильні дозування цих препаратів при такій пухлині у деяких жінок не викликали залежності і потреби в підвищенні дози.

Основні правила знеболювання

Для досягнення максимального ефекту від прийому знеболюючих засобів слід дотримуватися деяких правил:

• Знеболюючі препарати при раку потрібно приймати, дотримуючись суворого графіка і дозувань. Це дозволяє досягти максимального ефекту при мінімальній добовій кількості.
• Прийом медикаментів слід починати з легенів і поступово переходити на сильні.
• Обов’язково застосування допоміжних засобів, які здатні посилити ефект і послабити прояв побічних явищ.
• Проведення профілактики побічної дії препаратів.

Знеболювальний пластир в онкології

Іноді онкохворим слід застосовувати швидкодіючі анальгетики. При хронічному больовому синдромі найбільш ефективним є «Фентаніл». І якщо з якихось причин пацієнту неможливо зробити укол, то на допомогу приходить пластир з цими ліками.

З пластиря знеболюючі компоненти виділяються протягом трьох діб. Найбільша ефективність досягається через 12 годин після накладення. Дозування препарату розраховується індивідуально, а важливим фактором при цьому є вік.

Знеболювальний пластир виручає в тих випадках, коли хворому складно ковтати або є через пошкодження вен. Деяким пацієнтам такий вид знеболювання просто зручний.

Злоякісні новоутворення і метастази викликають незворотні зміни і деградацію здорових тканин. При цьому пошкоджуються нервові закінчення і виникають запальні процеси, які супроводжуються сильними болями. Щоб якось допомогти пацієнту підтримати його психологічний і фізичний стан, під час лікування призначаються анестетики. Які знеболювальні можна при раку, лікар визначає індивідуально залежно від стадії захворювання і сприйнятливості до діючих речовин.