Проблеми з жовчним міхуром: ознаки, симптоми, причини, діагностичні дослідження, терапія та консультація гастроентеролога

Жовчний міхур бере участь у продукуванні, накопиченні та доставці жовчі в 12-перстну кишку при попаданні їжі в ЖКТ. Хвороби цього органу вважаються досить поширеними патологіями. Симптоми і лікування у них дещо схожі, однак існують певні відмінності, які обов’язково потрібно враховувати.

При неправильній або несвоєчасній терапії можуть виникнути різного роду ускладнення, саме тому до лікаря потрібно звернутися відразу ж, при найменших підозрах на наявність патології.

Поняття і функції органу

Жовчна бульбашка належить до органів травлення. Він знаходиться поруч з печінкою, знизу з правого боку. У цьому органі накопичується жовч, яка потрібна для нормального процесу травлення.

Він бере безпосередню участь у функціонуванні виділеної системи. Токсичні речовини не фільтруються нирками, тому виводяться з організму через жовч. Подібно до інших органів, жовчевивідна система має тенденцію до зношування, саме тому потрібно знати, які бувають проблеми з жовчним міхуром і чим саме вони характеризуються.

Основні причини

Жовч розчиняє і розщеплює жири, що надходять разом з їжею, щоб вони засвоювалися організмом. Проблеми з жовчним міхуром можуть виникати з таких причин, як:

• зміна хімічного складу жовчі;
• інфекційне запалення слизової органу;
• неправильне харчування та зловживання спиртними напоями.

Це тільки основні причини, через які виникають подібні порушення. Дуже важливо своєчасно розпізнати протікання патології і провести комплексне лікування.

Основні захворювання

Проблеми з жовчним міхуром і його протоками відносяться до досить поширених хвороб і знаходяться на 3-му місці після захворювань серця і діабету. Нерідко вони провокують порушення печінки. Найчастіше від такої проблеми страждають жінки старше 40 років, хоча останнім часом подібні патології зустрічаються навіть у дітей. Найпоширенішими проблемами з жовчним міхуром є такі, як:

• холестаз;
• холецистит;
• жовчнокам’яна хвороба;
• холангіт;
• поліпи в жовчному міхурі.

Ці патології складно піддаються діагностиці. При розвитку жовчнокам’яної хвороби спостерігаються серйозні проблеми з печінкою і жовчним міхуром. Вона характеризується утворенням піску в жовчевиводних шляхах. Періодичний або постійний застій жовчі в цьому органі або зміна її складу призводять до утворення каменів. Протікання хвороби досить займає досить тривалий період і проходить майже безсимптомно. Дізнатися про наявність каменів і проблем з жовчним міхуром можна абсолютно випадково, при проведенні обстеження у доктора.

Хвороба може проявлятися при русі каменів, що містяться, викликати яке може вживання їжі, удар, незручний рух. Серед основних симптомів подібного порушення потрібно виділити такі, як:

• хворобливість в області попереку;
• нудота;
• озноб;
• блювота.

Ще одним досить часто зустрічуваним захворюванням є холецистит. Він виникає на тлі порушення відтоку жовчі. При гострому протіканні хвороби можуть утворюватися камені в жовчному міхурі. Якщо конкременти мають розмір до 3 мм, то здатні самостійно через протоки. Більш великі камені закупорюють їх, провокуючи сильні болі і коліки. Подібна ситуація обов’язково вимагає термінового проведення операції. Серед основних ознак холециститу потрібно виділити такі, як:

• приступоподібний біль під ребрами;
• підвищення температури;
• побажання шкіри.

При порушенні моторики органів травлення виникає дискінезія. Хвороба характеризується тим, що відбувається різке погіршення тонусу стінок і клапанів жовчетоків. Серед основних ознак потрібно виділити:

• відсутність апетиту;
• загальну слабкість;
• тяжкість у правому боці.

Серед проблем з жовчним міхуром потрібно виділити холангіт. Це захворювання характеризується виникненням запалення жовчних шляхів. В основному виникає він в якості ускладнення основної хвороби, травматизації, проникнення інфекції. Хвороба небезпечна тим, що розвивається вона стрімко, і при несвоєчасному наданні медичної допомоги хворий може померти.

Рак органу виникає як ускладнення запальних хронічних процесів, які вражають оболонки та його протоки. Злоякісне новоутворення характеризується швидким прогресуванням і метастазуванням.

Багато з перерахованих патологій досить добре лікуються консервативними методиками, проте потрібно проводити холецистектомію. Після вичерпування жовчного міхура людині обов’язково потрібно дотримуватися суворої дієти і обмежити фізичні навантаження.

Основна симптоматика

При проблемах з жовчним міхуром симптоми хвороб багато в чому схожі один на одного, проте кожна патологія має деякі особливості. Тому, тільки лікар на підставі даних проведеного обстеження, зможе поставити точний діагноз і призначити правильне лікування. Варто зазначити, що можуть бути певні проблеми після видалення жовчного міхура, тому, необхідно продовжувати призначену терапію. Також за відсутності цього органу потрібно дотримуватися спеціального дієтичного харчування.

Серед основних симптомів проблем з жовчним міхуром потрібно виділити такі, як:

• втрата апетиту;
• метеоризм;
• нудота;
• відрижка;
• розлад стільця.

Хворобливі відчуття можуть мати різну ступінь інтенсивності, яка в основному зростає після споживання смаженої, жирної або гострої їжі, а також спиртних напоїв. Крім цього, болі можуть бути викликані інтенсивним фізичним навантаженням, голодуванням з метою схуднення, стресами. Це перша ознака проблем з жовчним міхуром і його протоками. При наявності каменів виникає раптовий, гострий, пекучий біль, який називають печінковою колікою.

У разі протікання запального процесу може підвищитися температура. Переважно виникнення больового синдрому вказує на запущені випадки, оскільки на початковій стадії більшість хвороб цього органу протікають безсимптомно. Крім того, можуть виникати певні симптоми проблем з жовчним міхуром на обличчі, які проявляються у вигляді появи жовтуватого відтінку шкірних покривів і склер очей. Однак варто зазначити, що ця ознака характерна також і для патологій печінки.

Досить часто з’являється мовою жовтуватий наліт, що відбувається через те, що жовч закидається в стравохід, а звідти потрапляє в ротову порожнину. Характерною ознакою для хвороб жовчного міхура вважається неприємний гіркуватий присмак у роті.

При протіканні багатьох патологій жовчевиводних шляхів спостерігається знецінення калових мас і потемнення сечі. Всі ці ознаки свідчать про наявність проблем з жовчним міхуром, саме тому при їх виникненні, обов’язково потрібно відвідати доктора для проведення діагностики та лікування.

До якого лікаря звернутися

Багато людей при виникненні болючості цікавляться, до якого лікаря звертатися при проблемах з жовчним міхуром для проведення діагностики та призначення лікування. Перш за все, потрібно відвідати терапевта, який проводить первинний огляд і збір анамнезу. На підставі отриманих даних він направляє хворого до гастроентеролога або призначає УЗД. Якщо буде підтверджено спочатку поставлений діагноз, то лікування проводить гастроентеролог.

Саме цей фахівець призначає додаткові види дослідження. Крім того, може знадобитися консультація хірурга, інфекціоніста, онколога. Ні в якому разі не можна проводити лікування самостійно, так як не знаючи діагнозу, можна тільки значно погіршити ситуацію і спровокувати виникнення серйозних ускладнень.

До лікаря потрібно звернутися при виникненні перших ознак освіти хвороби, так як вона може призвести до розвитку ускладнень, в результаті чого, може навіть знадобитися видалення органу.

Проведення діагностики

При виникненні найперших ознак наявності проблем з жовчним міхуром у дитини або дорослого, потрібно відвідати доктора і провести діагностику. Для постановки правильного діагнозу просто опису наявної симптоматики недостатньо, оскільки в деяких випадках вона змащена або людина просто може не надавати їй значення, до тих пір, поки не трапиться напад.

Поза загостренням хвороби загальні та біохімічні аналізи крові і сечі можуть бути абсолютно нормальними. У період гострого нападу спостерігається підвищення кількості лейкоцитів. При біохімічному дослідженні приблизно через 1-2 дні після гострого нападу можуть виявлятися жовчні кислоти, а також дещо підвищується показник білірубіну.

Більш детальну інформацію можна отримати при проведенні лабораторного та інструментального обстеження функціонування жовчевивідних шляхів. Ультразвукова діагностика дозволяє виявити каміння в ураженому органі, а також патології, які призводять до їх утворення.

Крім цього, застосовуються ангіографічні методики, що дозволяють точно простежити динаміку відтоку жовчі. Дуоденальне зондування дають можливість визначити, чи надходить жовч в 12-перстну кишку. При протіканні хвороби у дитини подібну методику застосовують досить рідко.

Особливості лікування

При проблемах з жовчним міхуром лікування обов’язково має бути комплексним, і воно включає в себе застосування медикаментозних препаратів, призначених доктором, а також дотримання дієти. Кожна патологія має своє певне протікання і для лікування застосовуються різні засоби і методики.

При жовчнокам’яній хворобі показано суворе дотримання постільного режиму, дієта, нормалізація ваги, а також показано прийом певних медикаментозних препаратів. Зокрема, доктор призначає антибіотики, спазмолітики, гепатопротектори, анальгетики. Якщо напад гострої печінкової коліки повторюється часто, то потрібна операція, тобто, вичерпання жовчного міхура.

При хронічному холециститі показано дотримання постільного режиму 7-10 днів, приймати антибіотики, ферментні препарати і спазмолітики. При дискінезії обов’язково потрібно усунути стресову ситуацію. Для цього потрібно приймати седативні засоби і антидепресанти. Також потрібні препарати для усунення спазму м’язів ураженого органу, жовчогонні та рослинні засоби. При дискінезії показано проведення фізіопроцедур, зокрема УВЧ, індуктотермії.

У разі протікання гострого холангіту лікар в основному призначає антибактеріальні засоби, ферменти, спазмолітики, жарознижуючі, анальгетики. Лікування злоякісної новоутворення багато в чому залежить від поширення пухлинного процесу. В основному проводиться вичерпування органу, часткове вичерпування печінки і поруч розташованих лімфатичних вузлів. Потрібна комбінована терапія, тобто, вона повинна поєднувати в собі хірургічне лікування, променеву терапію і хіміотерапію.

Медикаментозна терапія

Для запобігання приступів захворювання обов’язковою умовою проведення терапії є прийом медикаментозних препаратів. Ліки підбирає лікар, і залежить це від особливостей протікання, можливостей людини регулярно приймати призначені кошти. Види препаратів, що призначаються при хворобах жовчного міхура:

• спазмолітики («» Но-шпа «», «» Дротаверин «», «» Мебеверин «»);
• жовчогінні засоби («» Фламін «», «» Аллохол «», «» Холосас «»);
• тонізуючі («Цереброн» «», «Елькар» «);
• протизапальні («» Діклофенак «», «» Налгезін «»);
• гепатопротектори («» Гепабене «», «» Карсил «», «» Ессенціале «», «» Хофітол «»).

Знеболюючі препарати для проведення лікування патологій жовчного застосовувати небажано, оскільки їх результативність досить низька, однак, існує ризик виникнення виразкової хвороби. Для усунення болю набагато результативніше застосовувати спазмолітичні засоби.

Жовчогінні препарати застосовують поза загостренням, оскільки їх застосування під час жовчної коліки може спровокувати погіршення самопочуття пацієнта. Гепатопротектори потрібні при всіх патологіях цього жовчного, а також печінки для підтримки її нормальної функції. Їх п’ють в основному курсами в період протікання ремісії. Також потрібні тонізуючі засоби, що нормалізують функції ураженого органу.

Хірургічне втручання

Оперативне лікування хвороби — вичерпання хворого органу. Найчастіше до нього вдаються при протіканні жовчнокам’яної хвороби. Операція може проводитися ендоскопічно або лапаротомічно. Застосування ендоскопічних методик вважається більш прогресивним методом.

Серед свідчень до лапаротомії є неможливість виконання ендоскопічної операції, а також при підозрі на ускладнення холециститу. Ця операція набагато більш травматична і призначається тільки строго за показаннями.

Втручання з вичерпування хворого органу виконується планово або екстрено. Показанням для екстреної операції є гострий напад жовчнокам’яної хвороби, який неможливо усунути медикаментозними засобами. Під час виношування дитини втручання не проводиться.

Після операції обов’язково потрібно дотримуватися суворої дієти і приймати медикаментозні препарати. Особливо важливо контролювати інтервали між споживанням їжі.

Дотримання дієти

Дієта при проблемах з жовчним міхуром має дуже важливе значення. Саме різні похибки в ній можуть викликати загострення. У період ремісії обов’язково потрібно обмежити споживання гострої, копченої і жирної їжі. Рідину можна споживати без обмеження.

Харчування при проблемах з жовчним міхуром має бути збалансованим і потрібно суворо дотримуватися деяких інтервалів між споживанням їжі. Їсти потрібно невеликими порціями, але часто. Проміжок між споживанням їжі повинен бути не більше 4 годин. Особливо це важливо після операції. Повністю потрібно виключити споживання спиртних напоїв.

Якщо спостерігаються серйозні проблеми з печінкою і жовчним міхуром, дієта повинна бути дуже жорстка. Заборонено вживати їжу до усунення нападу жовчної коліки. Рідину також не рекомендується пити. Можна тільки періодично змочувати губи теплою водою або несолодким чаєм. Після нормалізації самопочуття або усунення больового синдрому можна зкушати буквально кілька ложок ретельно протертого овочевого супу, випити розбавленого соку або несолодкого чаю.

Дієта при проблемах з жовчним міхуром передбачає під собою відмову від солодкого, консервів, здоби і свіжого хліба. Рекомендується їсти в основному свіжі або варені овочі.

Проведення профілактики

У розвитку хвороб жовчного міхура важливу роль відіграє безліч різних факторів, кожен з яких запобігти цілком можливо. Важливу роль для проведення профілактики відіграє здоровий спосіб життя, відмова від тютюнопаління, споживання спиртних напоїв, обмеження споживання гострої та жирної їжі, помірна фізична активність. Все це дозволяє запобігти розвитку хвороби, навіть у разі, якщо є анатомічні аномалії розвитку органу.

Важливо пам’ятати, що всі наявні хронічні хвороби потрібно обов’язково лікувати у лікаря, а терапія народними засобами допустимо тільки після попередньої консультації з доктором, щоб не нашкодити здоров’ю.

Жовчний міхур виконує дуже важливу функцію і будь-які порушення в цьому органі негативно відображаються на загальному стані органів травлення, тому, потрібна своєчасна діагностика та лікування.