Причини, симптоми та терапія хронічного гломерулонефриту

Випадки хронічного гломерулонефриту досить часто зустрічаються в сучасній медичній практиці. І хоча симптоми такого захворювання можуть бути слабо виражені, тут потрібна кваліфікована допомога фахівця, оскільки відсутність лікування нерідко веде до важких ушкоджень виділеної системи аж до розвитку ниркової недостатності.

Основні причини хронічного гломерулонефриту

Дане захворювання, як правило, є вторинним. Хронічна форма розвивається в результаті неправильного лікування гострого гломерулонефриту або ж відсутності терапії. Набагато рідше хвороба розвивається самостійно, без попереднього гострого запалення. До факторів ризику можна також віднести зниження імунного захисту, наявність хронічних осередків активності патогенних мікроорганізмів, що нерідко спостерігається при хронічному тонзиліті, карієсі, гайморитах тощо.

Знову ж таки варто зазначити, що подібне захворювання вкрай небезпечне, оскільки з роками воно веде до незворотних змін ниркових тканин і, як наслідок, до розвитку ниркової недостатності.

Симптоми хронічного гломерулонефриту

Основні ознаки хвороби залежать насамперед від її форми, а ниркові пошкодження можуть впливати на роботу різних систем органів. Проте гострий і хронічний гломерулонефрит відрізняються за клінічною картиною.

Наприклад, нерідко зустрічається так звана латентна форма хвороби, яка ніяк не проявляється протягом багатьох років. У деяких випадках запальний процес протікає разом з сильною набряком. Нерідко хвороба супроводжується гіпертонією, причому постійно підвищений артеріальний тиск може призвести до патологічних змін очного дна і гіпертрофії лівого шлуночка серця. А для змішаної форми характерні відразу обидва симптоми: пацієнти страждають від підвищеного тиску і постійних набряків. Лише зрідка запалення супроводжується виділенням невеликої кількості крові разом з сечею.

Лікування хронічного гломерулонефриту

Насправді підбір схеми лікування індивідуальний і залежить від форми хвороби і тяжкості її симптомів. Як правило, пацієнтам призначають протизапальні засоби. Крім того, при підвищеному тиску використовуються препарати, які нормалізують цей показник, в той час як при набряках нерідко застосовують діуретики. Одночасно пацієнти приймають вітамінні комплекси, а також ліки, що покращують надходження крові до нирок. Невід «ємною частиною лікування є правильне харчування.

Хронічний гломерулонефрит: дієта

Раціон пацієнта залежить в першу чергу від форми захворювання. Але в будь-якому випадку хворим рекомендують зменшити кількість кухонної солі до 2,5 г на добу, відмовитися від вживання алкогольних напоїв. Забороненими також є соління, копченості і прянощі. Якщо хвороба не супроводжується набряками, то пацієнтам дозволено вживання тваринного білка (у вигляді відвареного м’яса). У тих випадках, якщо гломерулонефрит викликає сильні набряки, необхідно обмежити кількість білків і поряд з цим збільшити рівень вуглеводів. Питний режим також залежить від основних симптомів. При набряклості потрібно обмежити кількість вживаної рідини.