Перелом гомілковостопного суглоба: ознаки, перша допомога та особливості терапії

Гомілковостопний суглоб є складним, оскільки він складається з декількох кісток — великогомілкової, малогомілкової і таранної. Переломом гомілковостопного суглоба вважається пошкодження однієї або декількох кісток, а також зв’язок і суглобової капсули, яка їх з’єднує. Цей вид переломів є одним з найпоширеніших.

Причини травми

Перелом гомілковостопного суглоба виникає внаслідок різкого підвищення навантаження або надання йому неприродного положення. Найчастіше травма трапляється в наступних випадках:

1. При дорожньо-транспортній пригоді, коли на гомілковостопний суглоб чиниться великий тиск у наслідок удару або деформації транспортного засобу.
2. Підвертання стопи всередину або назовні. Таке може трапитися при падінні з великої висоти, невдалих стрибках, під час занять спортом.
3. Внаслідок тупого удару великої сили в область суглоба.
4. Падіння на стопу важкого предмета.

При підвертанні ноги всередину виникає перелом медіальної щиколотки, назовні — латеральної щиколотки. При скручуванні ноги внаслідок впливу зовнішніх сил пошкоджуються обидві щиколотки. У разі падіння з висоти і приземлення на п’яти виникає травма таранної кістки.

Різновиди переломів

Залежно від типу травми, призначається адекватне лікування. Відкриті переломи гомілковостопного суглоба супроводжуються роздробленням кісток, які значно ускладнюють процес загоєння. Крім того, часто до такого типу травм підключаються інфікування рани, що утворилася, і больовий шок.

Закриті переломи гомілковостопного суглоба зустрічаються набагато частіше відкритих. Вони можуть супроводжуватися зміщенням пошкодженої кістки. Складні травми потребують хірургічного втручання. Найчастіше виникають тріщини, лікування яких полягає в правильному і своєчасному знедоленні та накладанні гіпсу на певний проміжок часу.

За типом лінії перелому розрізняють такі різновиди:

• косі;
• поздовжні;
• поперечні;
• Т-подібні;
• У-подібні;
• зірчасті.

Травматолог повинен точно визначити різновид перелому, так як від цього залежить подальше лікування.

Класифікація МКБ

Ця абревіатура розшифровується як Міжнародна класифікація хвороб. Це нормативний документ, який містить дані про захворювання, патології та травми. За МКБ 10 перелом гомілковостопного суглоба має наступну класифікацію:

• МКБ 10 S50 — внутрішній закритий перелом щиколотки;
• МКБ 10 S51 — внутрішній відкритий перелом щиколотки;
• МКБ 10 S60 — зовнішній закритий перелом щиколотки;
• МКБ 10 S61 — зовнішній відкритий перелом щиколотки.

Визначення типу перелому дає можливість призначити коректне лікування.

Симптоми

За МКБ перелом гомілковостопного суглоба має код S50-61 і супроводжується такими проявами:

• Сильний біль, який не припиняється протягом тривалого часу.
• Підвищення інтенсивності болю при спробі доторкнутися до нижньої частини ноги або стати на неї.
• Сильна набряклість нижньої частини пошкодженої кінцівки.
• Великого розміру гематоми.
• При переломі гомілковостопного суглоба зі зміщенням помітна деформація кінцівки.
• Неприродне положення стопи.
• Неприємний хрусткий звук, який виникає при промацуванні кінцівки, який свідчить про наявність кісткових уламків.
• При відкритому переломі видно кістку, що стирчить з кровоточуючої рани.

Відкриті переломи небезпечні кровотечею, яка може викликати больовий і геморагічний шок. Травми закритого типу легше піддаються лікуванню, однак вони вимагають проведення рентгенографії для діагностики перелому, оскільки симптоми можуть бути схожі з проявами розтягнень, розривів зв’язок.

Діагностика

Для того щоб точно визначити характер травми, доктор-травматолог уважно вислуховує скарги пацієнта, а також оглядає пошкоджену кінцівку. Після чого необхідно зробити рентгенівські знімки в двох проекціях — прямий і боковий.

Якщо перелом кісток гомілковостопного суглоба супроводжується розтягненнями зв’язок або пошкодженнями хрящової тканини, призначаються наступні дослідження:

1. Ультразвукова діагностика, за допомогою якої можна оглянути зсередини ступінь ураження тканин.
2. Комп’ютерна томографія — дорога, проте вкрай інформативна процедура, яка дає найбільш точну інформацію про пошкодження кісткової і хрящової тканини.
3. Артроскопія — інвазивний метод дослідження суглобової тканини, який здійснюється шляхом введення інструментів з камерою, які виводять зображення на екран монітора.

Ці сучасні методи дають точну клінічну картину травми, яка допомагає призначити правильне лікування.

Перша допомога

Наслідки перелому гомілковостопного суглоба можуть бути плачевними, якщо своєчасно не буде надана екстрена допомога. Насамперед необхідно викликати медичну бригаду, яка надасть кваліфіковану допомогу і доставити потерпілого в лікарню. Під час очікування медиків рекомендовано виконати такі заходи:

1. Забезпечити стан спокою для травмованої людини. Для цього необхідно допомогти йому прийняти горизонтальне положення і знерешкодити постраждалу кінцівку. При цьому бажано розігнути ногу в колінному суглобі і зафіксувати її за допомогою палиці, хустки, шарфу. Це необхідно для запобігання подальшого травмування навколишніх тканин і зменшення хворобливості відчуттів.
2. Для виключення больового шоку травмованому необхідно дати знеболюючі препарати. Для цих цілей можна використовувати «Кетанів» «», Анальгін «», «Ібупрофен» «. Крім того, до місця перелому можна додати лід. Важливо щоб між кінцівкою і льодом був прошарок, інакше велика ймовірність переохолодження м’яких тканин.
3. При кровотечі з рани потрібно накласти джгут вище рани. При невеликій втраті фізіологічний рідини можна обійтися пов’язками з чистої тканини.

Потрібно пам’ятати про те, що намагатися самостійно вправити відкритий перелом не слід. Це можуть зробити тільки кваліфіковані медики в умовах стаціонару.

Лікування травми

Закриті переломи гомілковостопного суглоба без зміщення кісток вважаються найпростішими. Головне завдання травматолога полягає в тому, щоб забезпечити правильне зростання кісткової тканини. Для цього накладається гіпс на перелом гомілковостопного суглоба. У зафіксованому положенні нога перебуває 1,5-2 місяці. Відразу після накладення гіпсу хворому призначаються знеболюючі засоби, які полегшують стан.

При важкій травмі зі зміщенням час носіння гіпсу збільшується до 4-5 місяців. При цьому також може знадобитися оперативне втручання з метою вилучення осколків кістки і повернення зміщеної кінцівки у вихідне положення.

Потреба хірургічної операції

Перелом гомілковостопного суглоба коду по МКБ 10 S50-61 може бути складним і не підлягати відновленню шляхом простих медичних маніпуляцій. У такому випадку необхідне оперативне втручання. Цілісність кістки відновлюється за допомогою металевих пластин з гвинтами-фіксаторами.

Операція виконується у декілька етапів:

1. Необхідно зробити рентгенівський знімок для того, щоб оцінити складність отриманої травми.
2. Великі уламки кістки з’єднуються за допомогою металевих пластин і гвинтом, дрібні видаляються.
3. Вся ця конструкція стискається для того, щоб зафіксувати гомілковостопний суглоб у правильному положенні.
4. Іноді під час операції виявляється, що постраждала кінцівка матиме меншу довжину, ніж здорова. Це може бути внаслідок сильного роздроблення кістки і видалення великої кількості уламків. У такому випадку може бути встановлений імплант у вигляді гвинта, який вкручується в кістку і замінює відсутню частину кінцівки.

Після хірургічного втручання хворий перебуває в знедоленому становищі протягом 12 місяців. У цей час не можна давати жодного навантаження на травмовану ногу, інакше може знадобитися повторна операція. Після закінчення належного терміну металеві пластини видаляються, а на ногу накладається гіпсова пов’язка. З нею хворий може пересуватися за допомогою милиць. Після зняття гіпсу пацієнту дозволяється невелике навантаження на уражену кінцівку.

Реабілітація

Перелом щиколотки гомілковостопного суглоба зі зміщенням або без вимагає посттравматичного відновлення рухливості. Це можливо в разі правильного зростання кісток. Для реабілітації виконуються наступні заходи:

1. Накладання гіпсової лангети після зняття пов’язки. Її необхідно носити протягом 3-4 тижнів після зняття гіпсу. Лангета забезпечує спокій кінцівки, проте не знедолює її повністю.
2. Прийом препаратів з вмістом кальцію для якнайшвидшого зростання кісток. Для відновлення хрящової тканини рекомендується вживати в їжу холодець.
3. Незважаючи на можливі болючі відчуття, хворому рекомендовано рухати травмованою ногою. Якщо з неї ще не зняли гіпс, рухати можна колінним суглобом, це забезпечить нормальний приплив крові до кінцівки.
4. Рекомендовано масаж, який покращує циркуляцію крові в травмованій нозі.
5. Дозволяється лікувальна фізкультура під наглядом лікаря.
6. Перші спроби ходити повинні здійснюватися за допомогою двох милиць і опори на здорову ногу. Поступово дозволяється наступати на хвору кінцівку.

Після перелому гомілковостопного суглоба важливо не давати йому відразу великі навантаження, інакше період загоєння може затягнутися надовго. Крім того, реабілітація повинна відбуватися під наглядом лікаря, який визначає максимально допустиме навантаження.

Фізичні вправи

Гімнастика також становить частину реабілітації після перелому гомілковостопного суглоба коду МКБ 10 S50-61. При цьому вона значно відрізняється в періоди носіння гіпсової пов’язки і після її зняття. У період іммобілізації допускаються такі вправи:

1. Напруга мускулатури ноги вище коліна.
2. Згинання і розгинання рук, махи.
3. Нахили тулуба в різні боки.
4. Рух здоровою кінцівкою.
5. Ворушення пальцями травмованої кінцівки.
6. Звішування хворої ноги з ліжка і руху колінним суглобом.

Ці вправи спрямовані на уникнення застою крові, який може виникнути, як наслідок тривалого періоду без руху.

Після зняття гіпсу пацієнту призначаються інші вправи лікувальної гімнастики. Спочатку вони виконуються під контролем лікаря, а потім допускаються в домашніх умовах:

• ходьба зі змінним тиском на п’ятку і шкарпетку ноги;
• виконання кругових рухів гомілковостопним суглобом;
• згинання і розгинання стопи;
• катання травмованою ногою тенісного м’ячика, палиці, пляшки з водою;
• спроби хапання та утримування пальцями травмованої ноги невеликих предметів;
• махи ногою в колінному і тазостегновому суглобах.

Лікар підбирає вправи таким чином, щоб почати реабілітацію з малих навантажень. Поступово тяжкість гімнастики збільшується. Головним завданням виконання вправ є розробка суглоба після тривалої фіксації в нерухомому стані. Якщо її не виконувати, то можлива атрофія м’язів, яка тягне за собою інвалідність і неможливість нормально пересуватися. Крім того, завдяки гімнастиці поліпшується кровотік і обмін речовин в кінцівці.

Наслідки травми

У деяких випадках можливі ускладнення перелому гомілковостопного суглоба. Вони можуть з’явитися через несвоєчасно надану медичну допомогу або їх неналежну якість. Можливі такі наслідки травми:

1. Неправильно зрослися кістки при некоректному їх фіксуванні. У такому випадку необхідно заново зламати суглоб для того, щоб надати йому правильну форму.
2. Несростання перелому загрожує інвалідністю, оскільки проміжок між кістками заповнюється сполучною і хрящовою тканиною, що унеможливлює ходіння.
3. Деформуючий артроз — захворювання, яке витончує, а потім і руйнує хрящову тканину, що призводить до змін у суглобі. Хвороба ускладнює пересування і постійно завдає болю.
4. Порушення якості ходьби — з’являється хромота, набряклість кінцівки.
5. Потрапляння в рану інфекції при неправильно або несвоєчасно наданій медичній допомозі загрожує розвитком запального процесу, який може з часом перерости в сепсис.

На жаль, неможливо запобігти появі травми, проте в силах людини зміцнити кістки і зробити їх менш крихкими. Для цього потрібно вести активний спосіб життя, проте необхідно тренувати суглоб перед сильними навантаженнями.

Крім того, важливо вживати велику кількість продуктів, що містять кальцій і вітаміни, оскільки при нестачі цього мінералу кістки стають ламкими і крихкими. Потрібно пам’ятати, що кальцій найкраще засвоюється з вітаміном D, тому слід багато часу проводити на сонці.