Site icon Сайт Житомира — 884

Отруєння важкими металами: симптоми, перша допомога і терапія

Отруєння важкими металами: симптоми, перша допомога і терапія

Здоров’я Перегляди: 44

У статті розглянемо симптоми отруєння важкими металами. Також розповімо, як їх вивести.

  • Отруєння небезпечне
  • Отруйні метали
  • Які важкі метали найбільш небезпечні і викликають отруєння найчастіше?
  • Джерела отруєння
  • Симптоми отруєння важкими металами
  • Під час перорального влучення
  • Загальні ознаки
  • Отруєння різними видами важких металів
  • Чим небезпечний градусник
  • Ознаки отруєння ртуттю від градусника
  • Перша допомога
  • Лікувальні заходи
  • Симптоматична терапія
  • Тривалість лікування


Важкі метали є невід’ємною частиною повсякденності кожної людини, тому що вони містяться в синтетичних речовинах, побутовій хімії, в ґрунті, в опадах, у повітрі тощо. Як правило, люди звершено не замислюються про їх присутність, проте лише до тих пір, поки такий вміст не перевищує допустимих значень і важкі метали не завдають їм шкоди.

Поряд з багатьма іншими елементами, важкі метали містяться в рослинах і організмі тварин, застосовуються на виробництвах, входять до складу звичних для людини речей (ліків, фарб, паливі тощо).

Отруєння небезпечне

Однак у випадках потрапляння в організм важкі метали та їх хімічні сполуки (наприклад, солі) можуть становити велику небезпеку, навіть якщо не провокують негайної реакції, а просто накопичуються в тканинах, що згодом призводить до розвитку небезпечних захворювань, у тому числі виникнення злоякісних пухлин, гепатитів, цирозу печінки тощо.

У такому разі відбувається отруєння — в гострій або хронічній формі. Щоб попередити виникнення таких ситуацій, необхідно знати, які метали і яким чином здатні викликати інтоксикацію організму, а також як розпізнати і усунути симптоми отруєння важкими металами.

Отруйні метали

Важкі метали є хімічними елементами зі специфічними характеристиками. Вони надзвичайно токсичні для всього живого. Вважається, що якщо людина не живе у великому місті, поблизу великих промислових підприємств, не працює на шкідливому виробництві, то ймовірність отруєння такими речовинами дуже мала. Однак насправді це не так. Найбільш часто отруєння важкими металами трапляється при неправильному використанні небезпечних хімічних речовин або порушенні техніки безпеки. Ці хімічні сполуки небезпечні і в інших ситуаціях. Наприклад, через необережність дорослих часто страждають діти, при неправильному зберіганні добрив, медикаментів, бензину, фарби.

Жертвами отруєння можуть стати і ті, хто п’є забруднену воду, готує або зберігає їжу, використовуючи бляшаний посуд, їсть продукти, в яких присутні пестициди, і навіть дихає повітрям, насиченим вихлопними газами автомобілів. Внаслідок цього небезпечні речовини починають поступово накопичуватися в організмі, а імунітету проти них у людини немає. Організм слабшає і розвивається симптоматика хронічного отруєння — спочатку м’які (у вигляді втоми, нездужання), потім більш характерні, що залежить від різновиду токсину.

Які важкі метали найбільш небезпечні і викликають отруєння найчастіше?

Незважаючи на той факт, що до категорії важких металів відноситься понад 40 елементів, серед них існує кілька особливо токсичних. До їх списку входять:

  • свинець;
  • цинк;
  • мідь;
  • нікель;
  • сурьма;
  • ртуть;
  • кадмій;
  • вісмут;
  • таллій.

Кожен з цих елементів має специфічний вражаючий вплив на організм.

Джерела отруєння

Важкі метали можуть потрапити в людський організм наступними шляхами:

  • при аваріях на виробництві та перевищенні допустимих концентрацій металів і в навколишньому середовищі;
  • з викидами виробництв, що поступово накопичуються в тканинах;
  • з вихлопними газами автомобілів поблизу великих трас і у великих містах (збір овочів і фруктів або грибів у таких районах загрожує серйозною інтоксикацією);
  • при обробці пестицидами і гербіцидами сільгоспугідь, які згодом виявляються в продукції;
  • з нафтопродуктами (наприклад, з бензином, в якому міститься свинець) — при роботі на автозаправних станціях;
  • під час застосування інсектицидів (засоби проти комах) або ратацидів (проти мишей і щурів);
  • при передозуванні лікарських засобів, що містять дані речовини;
  • при тривалому вдиханні тютюнового диму (при пасивному курінні);
  • при вдиханні запаху фарб (наприклад, свинцевих білив, що містять свинець, фарбами зеленої гами, в яких присутній хром);
  • при використанні жорсткості для виготовлення посуду та харчової тари;
  • при вживанні продуктів, які містять солі важких металів (наприклад, фруктів або овочів, оброблених пестицидами).

Важкі метали можуть проникати в організм через травний тракт, шкірні покриви і дихальні шляхи. При отруєнні солями важких металів збиток завдається всім системам організму, але найсильніше страждають нирки і печінка (розвивається нефропатія і гепатит), нервова і ендокринна системи, а також серце. Крім цього, сполуки важких металів мають властивість депонуватися (накопичуватися) в різних тканинах. Наприклад, свинець накопичується в кістковій тканині. Метали дуже складно і довго виводяться, стаючи отруйним фактором, що діє хронічно.

Симптоми отруєння важкими металами

Отруєння даними хімічними сполуками і його симптоматика залежать від того, якою саме речовиною був отруєний організм і як ця отрута потрапила всередину.

Вдихання випарів провокує розвиток нападів кашлю, іноді з домішками крові, людину лихоманить, може розвинутися набряк легенів. При попаданні отруйного металу на шкіру часто розвиваються місцеві реакції — дерматити. Шкіра червоніє, чешеться, покривається висипаннями, запалюється. Після всмоктування токсинів у кров проявляється вже повна клінічна картина.

Під час перорального влучення

При пероральному попаданні токсину в організм відзначаються такі стани:

  • металевий присмак у роті;
  • гіперемія слизової оболонки;
  • хворобливість при ковтанні та в стравоході, біль у животі;
  • сильна нудота і блювота;
  • порушення стільця, найчастіше у формі діареї;
  • уїдливі та ерозійні ураження та внутрішня кровотеча органів травлення.

Загальні ознаки

Існують також загальні симптоми отруєння важкими металами.

  • Перепади артеріального тиску, при яких особа пацієнта блідне або червоніє, спостерігається задишка.
  • Порушення роботи нервової системи, що виражається в збудженому, ейфоричному стані, або, навпаки, притупленні свідомості, настання коми.
  • Порушення рухових функцій: судоми в руках або ногах, параліч, зміна ходи і координації.
  • Зорові галюцинації, роздвоєння зображення, погіршення зору;
  • порушення сну.
  • Нефропатія, яка характеризується важким порушенням роботи нирок, в деяких випадках з нападом ниркової недостатності.
  • Порушення функцій печінки, яка при отруєнні часто збільшується в розмірах.
  • Зміна біохімічних характеристик крові, руйнування еритроцитів, анемія (МКБ 10 D50), лейкоцитоз.

При важких отруєннях металами у пацієнта миє розвиватися токсичний шок, аж до летального результату. Часто спостерігається раптова втрата свідомості, коли людині необхідна термінова госпіталізація та надання першої допомоги.

Отруєння різними видами важких металів

Існує безліч металів, які отруюють, але в кожному випадку це відбувається по-різному. Отруєння при цьому має особливості, які полегшують діагностику — виявлення певного токсину. Дуже небезпечна свинцева інтоксикація. Таким чином, свинець викликає незворотні зміни у функціонуванні ЦНС у репродуктивній системі жіночого організму.

Отруєння сурьмою та її солями негативно впливає на репродуктивну систему (особливо жінок), може викликати шкірні та легеневі захворювання (свербіж, тріщини на шкірі), запальний процес у порожнині рота, призводить до значних втрат маси тіла внаслідок зникнення апетиту. Метал таллій стає причиною розвитку алопеції (осередку або ж повного облисіння), а також ураження роботи серцево-судинної та нервової системи. Миш’як вражає всі органи і системи організму — серце, нирки, легені, периферичну нервову систему, що часто призводить до летального результату. Кобальту властиво вражати серце і слухові органи.

Мідь є причиною порушень роботи нирок, нервової системи і печінки. Важкий метал ртуть (найбільш токсичні його пари) викликає почуття нестачі повітря, нервове перевезення, напівобморочний стан, тремтіння в кінцівках, виражений безперервний кашель і біль в голові і животі.

Кадмій провокує зниження апетиту аж до розвитку анорексії, ослаблення нюшливих функцій, а в лабораторних аналізах виявляється велика кількість білка в сечі. Цей важкий метал негативно впливає на репродуктивну і нервову системи, вражає нирки, кістки і м’язи, викликає судоми в руках. Хром знижує імунний захист і блокує процеси засвоювання поживних речовин. Цинк викликає анемію (МКБ 10 D50), втрату слуху, провокує порушення сну. Марганець провокує виникнення високої стомлюваності, хронічної сонливості, притупляє швидкість реакцій, провокує депресивні стани.

Чим небезпечний градусник

Найбільш часто в побуті зустрічається ознаки отруєння ртуттю від градусника, особливо у дітей. Тому батькам необхідно уважно стежити за тим, щоб даний вимірювальний прилад не потрапляв до рук дітей. Крім того, дорослим рекомендується використовувати його з дотриманням техніки безпеки і зберігати в спеціальному контейнері.

Ознаки отруєння ртуттю від градусника

Слід запам’ятати, що найбільш небезпечно для життя і здоров’я людини проникнення ртуті (а точніше її парів) через дихальні шляхи. У цьому випадку відбувається поразка в першу чергу органів-мішеней: головний мозок і нирки. При проникненні парів даного металу в організм відбувається порушення роботи центральної нервової системи. Отруйна речовина осідає на нирках і порушує їх функціонування. Органи дихальної системи також схильні до негативного впливу ртуті.

Їхня слизова оболонка запаляться, може відзначатися пошкодження кровоносних судин (виникає кровохаркування). У важких випадках спостерігається набряк легеневої тканини. При тривалому впливі даної речовини на організм відзначається порушення обмінних процесів, а також розвиток множинних хронічних патологій. Небезпека ртуті в тому, що вона здатна накопичуватися в організмі (виводиться вкрай складно).

Перша допомога

Отруєння важкими металами вимагає негайної медичної допомоги для блокування та виведення отруйних речовин з організму. У домашніх умовах проведення лікування неприпустимо, але людині можна допомогти деякими діями, спрямованими на купірування подальшого потрапляння отруйної речовини і розповсюдження її по організму.

Перша допомога полягає в наступному:

  1. Забезпечення припливу свіжого повітря або виведення потерпілого з приміщення, в якому отруєне повітря (у разі вдихання токсичних випарів).
  2. Ретельне промивання з милом ділянки шкіри, на яку потрапила токсична речовина в разі контактного отруєння.
  3. Провокація блювоти і промивання шлунка за допомогою підсоленої води або двопроцентного розчину соди при попаданні токсинів всередину (а краще залишити можливість промити шлунок медикам за допомогою зонда в стаціонарі).
  4. Прийом обволакуючих засобів, які зменшують здатність слизових покривів всмоктувати токсичні речовини: курячий білок, оливкова олія, молоко, лікарський засіб «Алмагель».
  5. Прийом ентероабсорбентів для зв’язування і виведення токсичних сполук з кишечника (активоване вугілля, «Смекта», «Полісорб»).
  6. Прийом слабких медикаментів (можна застосовувати касторову або вазелінову олію), а в стаціонарі проводиться клізма.

Лікувальні заходи

Багатьом цікаво, як вивести важкі метали з організму.

Перш за все, потерпілому необхідна госпіталізація. У лікарні проводиться форсований діурез за допомогою введення великого обсягу рідини з сечогінним ефектом для виведення токсинів і запобігання ураження нирок. Після цього слідує введення протиотрути. Антидотом при отруєннях солями важких металів є унітіол, який нейтралізує отруйні сполуки. Також при цьому використовується тіосульфат натрію, а при отруєнні свинцем — ЕДТА.

Симптоматична терапія

Далі слідує проведення симптоматичної терапії — усунення болю, підтримання функціонування постраждалих органів, усуваються симптоми і наслідки настання токсичного шоку. Крім того, в умовах стаціонару проводиться очищення крові за допомогою гемодіалізу та інших ефективних способів. Гепатопротектори допоможуть печінці впоратися з токсичним навантаженням. Надалі в організм хворого можуть вводити фізрозчин, щоб скоріше вивести залишки отрут з кровотоку.

Тривалість лікування

Якщо ступінь отруєння не важкий, терапія займає 1-2 тижні. В особливо складних випадках на одужання знадобиться не менше 2 місяців з подальшим відновлювальним періодом, який займає також досить тривалий час. Також необхідно враховувати, що при отруєннях функції деяких органів, найбільш постраждалих від інтоксикації (печінка, нервова система, нирки), можуть повною мірою не відновитися, оскільки отрути важких металів часто вражають організм з розвитком незворотних процесів.

Exit mobile version