Остеофіти — визначення. Остеофіти тазостегнового і колінного суглоба, остеофіти хребта

Здоров’я — головна життєва цінність для будь-якої людини, що залишається на всі часи. І, на жаль, його не можна купити, повністю повернути або відновити до колишнього рівня, якщо вчасно не звертати уваги на сигнали, що посилаються організмом у відповідь на початківці відхилення при зневажливому до нього ставленні. Для надання допомоги людству в цій нелегкій боротьбі була придумана медична наука, що дозволяє виявляти і виліковувати багато людських страждань. Адже, найчастіше, на тлі уявного хорошого самопочуття може виникнути те чи інше серйозне захворювання. Схожа ситуація буває і при так званому латентному, або, простіше сказати, прихованому перебігу хвороби, коли діагноз лікаря звучить як грім серед ясного неба і вводить в ступор від несподіванки.

Невидима небезпека

Саме до таких порушень медики часто відносять різні патологічні освіти у людини. Вони здатні приносити сильні больові відчуття та інвалідизувати пацієнта, особливо остеофіти хребців і великих суглобів, що належать до подібних знахідок. Небезпека згаданих змін полягає в їх пізньому виявленні на фінальних стадіях захворювання, а адекватний лікувальний вплив можливий лише з мінімальним позитивним ефектом. Відразу ж може виникнути резонне питання: «Остеофіти — що це?» Таку своєрідну назву отримала відокремлена група захворювань, що мають в основі свого патогенезу розвиток кісткової патології за типом розростань, що визначаються в основному тільки за допомогою додаткових методів обстеження.

Остеофіти — що це таке?

Дослівно в перекладі з грецької даний медичний термін позначає кістковий паросток (osteon — кістка, phyton — відприск, рослина). Самі остеофіти можуть виглядати як шипи, зубці, виступи або бугорки, більш великі називаються екзостозами. В основі своєї будови подібні утворення мають губчасту або компактну кісткову структуру. Іншими словами, можна сказати про остеофіти, що це таке щільне новоутворення за типом локально обмежених наростів через порушення в бік надлишкового синтезу кістки в місці запалення зовнішньої її оболонки.

Пусковими процесами вважаються травматичні впливи або інфекційні агенти, в тому числі і в навколишніх скелет м’яких тканинах. Як причину також розглядають і порушення метаболізму кальцію в організмі. Виділяють кілька основних різновидів остеофітів відповідно до їх етіологічної причини. Посттравматичні, дегенеративно-дистрофічні, нейрогенні процеси лежать в основі старту всього патогенетичного механізму хвороби.

Передумови закладаються з дитинства…

Слід зазначити, що весь комплекс змін у хребті починається з самого раннього дитинства, ще з того моменту, коли малюк починає сідати і поступово переходити від горизонтального положення до вертикального прямозбереження на двох ногах. У підсумку вже дорослому доводиться розплачуватися за подібні еволюційні зміни погіршенням стану здоров’я своєї опорно-рухової системи, і, в першу чергу, хребетного стовпа за рахунок постійних перевантажень і повсякденного травматизму при недотриманні необхідних фізіологічних нормативів. Самі по собі крайові остеофіти часто розцінюються, особливо останнім часом, як складові процесу інволюції структур хребта, що призводить до дистрофії фіброзного кільця і послідовних порушень анатомо-топографічного співвідношення кісткових структур і зв’язкового апарату.

Спондилез — захист від руйнувань часом і хворобою

Подібні механізми спостерігаються при розвитку онкології кісток або при метастазах раку молочної або підшлункової залоз. Доброякісні пухлини також сприяють порушенню нормального розвитку хрящової тканини, стимулюючи зростання патологічних кісткових новоутворень. Можна сказати про остеофіти хребта, що це такий своєрідний прояв реакції захисту організму на руйнування міжхребцевого диска. Медичною наукою все це об’єднується в один ємний термін спондиліз.

При порушенні механіко-динамічних показників будь-якого оторного акта, що виробляється людським тілом, можливе залучення в процес великих і дрібних суглобів кінцівок. При зміні фізіологічних норм рухового процесу може формуватися сколіоз, що зустрічається мало не у кожного другого сучасного обивателя. Однак можна зустріти не тільки поразку хребців. Останнім часом нерідкі такі діагнози, як остеофіти тазостегнового суглоба, шиї, коліна, п’яточної кістки.

Попередньо створені фактори

Міжхребцевий простір, заповнений хрящем, в нормі здатний забезпечити оптимальне співвідношення численних суглобових поверхонь і амортизацію їх між собою при ходьбі. Однак при дисковій патології, що розвивається при надмірних або нефізіологічних навантаженнях, неправильній поставі, тривалому знаходженні в сидячій позі і подібних станах, що призводять, наприклад, до остеохондрозу, спостерігається виникнення змін в цих і без того недосконалих суглобах. Передбачають до цього зайву вагу, плоску стопу, різні порушення обміну речовин, травми і спадковість.

Як результат, характерна поява повних і неповних вивихів, різних запальних процесів, чому, як захисна реакція, розвивається ущільнення і розростання кісткової тканини в крайових ділянках суглобових поверхонь тіл хребців, в тому числі і для збільшення площі їх опори на навколишні тканини. Описані зміни особливо яскраво проявляються в старшому віці, після 50 років, коли процеси зношування організму провокують розвиток патології не тільки в будові скелета, але і з боку багатьох органів і систем.

Симптоматика ураження шиї

У патологічний процес може залучатися будь-який відділ хребетного стовпа. Залежно від рівня поразки йому буде відповідати характерна клінічна картина. Остеофіти шийного відділу хребта зазвичай утворюються по задньобокових поверхнях хребців і проявляються частими мігренозними нападами, локальними больовими відчуттями в шиї, іррадіюючими в плече, руку або лопатку, почуттям скутості при рухах голови у вертикальному положенні. Через супутні впливи на кровообіг поруч розташованих органів і нервових сплетінь може з’являтися больовий синдром в області серця, а також ознаки недостатності кровообігу головного мозку за типом шуму у вухах, порушень зору, що посилюються при нахилах голови назад. Шийний остеофіт, як і аналогічні утворення в інших відділах хребта та суглобах, можна визначити за допомогою рентгенологічного дослідження, комп’ютерної або магнітно-резонансної томографії.

Особливості проявів кісткових наростів у нижніх ділянках спини

Враховуючи малорухливість у суглобах хребців грудного відділу, клініка кісткових новоутворень даної локалізації менш яскрава і часто проходить непомітно для пацієнта. Переважно тут формуються передні остеофіти.

Больові відчуття в попереку, особливо при навантаженнях, почуття оніміння і покалювань в кінцівках, а також порушення нормального функціонування сечового міхура і кишечника більш властиві для поперекового спондилізу. Враховуючи максимальний тиск у даному відділі спини хребців один на одного, через патологію хрящового диска тут утворюються переднебокові остеофіти. Їхня своєрідність полягає в горизонтальному напрямку, незвичності форм і частій орієнтації сусідніх наростів у бік один одного (так звані композиції, що «цілуються»).

Найбільш чутливі утворення локалізуються по дорзальних поверхнях хребців і іменуються задніми остеофітами. Больовий синдром обумовлений здавленням нервових стовбурів, що проходять поруч, через отвори між кістковими структурами.

До якого лікаря звернутися

Як тільки виникли неприємні або болючі відчуття в спині або кінцівках, слід негайно звертатися за медичною допомогою, а не займатися самолікуванням. Найпростіший вихід — прийти на прийом до дільничного терапевта, який порадить або відразу призначить огляд невролога або ревматолога. При наявності в поліклініці вертебролога, з болями в хребті можна самостійно направитися в його кабінет. При патології в руці або нозі не завадить проконсультуватися з лікарем-ортопедом. Не виключено, що виникне необхідність огляду хірурга або нейрохірурга. На фінальному етапі лікування допоможуть фахівці з масажу, лікувальної фізкультури та фізіотерапевти.

Як підтвердити наявність остеофітів

Поставити діагноз грамотному фахівцеві, особливо при аналізі скарг та історії захворювання, можна вже на етапі проведення пальпації як самих остеофітів, що визначаються у вигляді щільних, безболісних і нерухомих наростів, так і при проведенні повного неврологічного огляду.

При неможливості детального відчуповування патологічних утворень, зважаючи на фізіологічні особливості пацієнта або невеликий розмір кісткового паростка, доктор призначає додаткові методи діагностики. До них відносяться, як вже згадувалося вище, рентгенологічне дослідження, комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія.

Завдяки детальному вивченню кісткової патології в ураженій області за допомогою таких сучасних високотехнологічних методів обстеження, можливо не тільки поставити правильний і своєчасний клінічний діагноз, а й виявити ускладнення за типом компресії ділянки спинного мозку і нервових корінців, а також допомогти призначити необхідне адекватне лікування в кожному конкретному випадку.

Часті локалізації патології поза хребтом

Остеофіти тазостегнового суглоба є ознакою такої патології, як такий, що деформує остеоартроз з розвитком обмеження амплітуди повноцінного руху у вертлужній западині даного кісткового з’єднання. Крім цього, причинами розвитку патологічних порушень можуть стати перелом шийки стегна в анамнезі, цукровий діабет, бруцельоз, сифіліс, остеомієліт та інші запальні процеси через супутній збій обміну речовин у навколишніх тканинах.

Остеофіт п’ятиточної кістки, або в простонародді шпора, здатний викликати сильні больові відчуття і виявляється при рентгенологічному дослідженні у вигляді додаткового вкраплення або шипоподібного відростка.

Надрив надкістки — більш характерний процес у розвитку остеофітів великих суглобів, наприклад, колінних або ліктьових, при їх складних травмах або вивихах. При загоєнні пошкодженого місця зовнішня кісткова оболонка ущільнюється з утворенням гіпертрофічних структур. Тому в лікарській практиці в даний час вже не рідко можна почути діагноз артроз, що включає в себе таку складову, як остеофіти колінного суглоба.

Лікування без операції

Сучасна медицина, залежно від показань і стадії процесу, має в арсеналі лікування кілька підходів до даної патології. Консервативна терапія пропонує боротися з подібними суглобовими проблемами в їх початковій стадії розвитку або легких формах за допомогою медикаментозних препаратів. До основної групи відносять нестероїдні протизапальні засоби, наприклад, препарати «» Найз «», «Німулід» «», Ібупрофен «», «Діклофенак» «і подібні лікарські речовини. Основний їх ефект розвивається за рахунок протизапальної дії з подальшим зменшенням набряку та болю.

Крім того, призначаються допоміжні засоби, що містять вітамінні комплекси групи В, нікотинову кислоту, фосфор, кальцій, магній, хондропротектори, судинні препарати. Місцеве застосування мазей з розігріваючим ефектом здатне на короткий час полегшити біль за рахунок відволікаючого впливу.

Свої особливості мають остеофіти колінного суглоба, лікування яких дещо відрізняється через можливість і часту необхідність внутрішньосуглобового введення препаратів.

Інші ефективні методи лікування

Масаж, рефлексотерапія, лікувальна гімнастика також мають цілющі властивості, покращуючи мікроциркуляцію і еластичність м’язових волокон, що оточують змінений кістковий каркас. В історії медицини є клінічні спостереження, що свідчать про зворотний розвиток і розсмоктування патологічних структур хребців, у тому числі і на тлі появи остеопорозу.

Однак непрохідні болі, неефективність лікарської терапії або важкий ступінь ураження опорної системи зорієнтують лікаря на користь призначення хірургічного втручання з метою видалення остеофітів і зняття патологічної компресії нервів. Протипоказаннями до операції служать загальні захворювання, такі як цукровий діабет і важка серцево-судинна патологія.

Попередити легше, ніж лікувати

Завжди слід пам’ятати, що проведена операція позбавить від певного симптому лише на час, але від хвороби в цілому чудодійного препарату поки ще не придумано. Все це не виключає можливості повторення або появи в майбутньому нових остеофітів з характерними патологічними змінами та клінічною картиною.

Тому, з метою профілактики виникнення таких порушень, слід вести активний і здоровий спосіб життя. А це означає, правильно харчуватися, спати відповідно до фізіологічних вимог на рівній твердій поверхні з невеликою подушкою-валиком під головою, постійно стежити, перебуваючи в положенні сидячи, за своєю позою і поставою, при необхідності тривалого перебування в одному положенні робити регулярні перерви на виконання гімнастичних вправ для здоров’я спини.

Тільки детально дізнавшись про існування такого захворювання, як остеофіти, що це таке, розглянувши їх характерні клінічні прояви, а також сучасні можливості діагностики та лікувальних заходів, вдасться вчасно попередити виникнення подібної недуги або дати відсіч патологічним змінам, що вже розвинулися.