Site icon Сайт Житомира — 884

Невідкладна допомога при кардіогенному шоці: алгоритм дій. Реанімаційна бригада швидкої допомоги

Невідкладна допомога при кардіогенному шоці: алгоритм дій. Реанімаційна бригада швидкої допомоги

Здоров’я Перегляди: 50

Гостра серцево-судинна недостатність відноситься до небезпечних для життя станів. За механізмом розвитку вона підрозділюється на право- і лівожелудкову ОСН. Обидва ці стани часто закінчуються смертельним результатом. Щоб врятувати людину, лікар швидкої допомоги повинен негайно приступити до реанімаційних заходів.

  • Поняття про кардіогенний шок
  • Які причини призводять до кардіогенного шоку?
  • Кардіогенний шок: класифікація захворювання
  • Справжній кардіогенний шок: механізм розвитку
  • Патогенез аритмічного кардіогенного шоку
  • Що являє собою рефлекторний шок?
  • Причини і патогенез ареактивного шоку
  • Симптоми кардіогенного шоку
  • Як діагностувати шок
  • Кардіогенний шок: невідкладна допомога, алгоритм дій
  • Невідкладна допомога в умовах стаціонару


Найчастіше зустрічається лівожелудкова серцева недостатність. Вона зазвичай йде за інфарктом міокарда, важкими порушеннями ритму та іншими небезпечними станами. До різновидів ОСН відносять гострий кардіогенний шок. Він обумовлений важкими для організму ураженнями, при яких серце не може перекачувати кров в нормальному режимі.

Поняття про кардіогенний шок

Невідкладна допомога при кардіогенному шоці необхідна в перші хвилини його розвитку. Слід пам’ятати, що це ускладнення не пройде самостійно. І за відсутності термінового лікування призведе до загибелі. Кардіогенний шок — це синдром, при якому відбувається зниження серцевого викиду. Незважаючи на компенсаторне підвищення опору судин, організм не справляється з цим ускладненням без допомоги лікарів.

До основних його проявів відноситься зниження артеріального і пульсового тиску, діурезу, втрата свідомості. Якщо допомога вчасно не надана, смерть від кардіогенного шоку настає протягом декількох годин після розвитку захворювання. Цей стан не виникає самостійно. Йому завжди передують гострі патології серцево-судинної системи.

Які причини призводять до кардіогенного шоку?

До причин серцевого шоку належать різні кардіологічні та судинні захворювання. Найбільш поширеним етіологічним фактором є інфаркт міокарда. При цьому кардіогенний шок розвивається тільки при масивному некрозі тканин і відсутності швидкої допомоги. Також до частих причин його виникнення відносять життєугрожуючі аритмії. Вони можуть турбувати людину протягом багатьох років. Але при їх загостренні і декомпенсації цей стан ускладнюються шоком.

У деяких випадках фактором розвитку гострої недостатності серця вважається порушення судинного тонусу. Це трапляється при масивних кровотечах, больовому синдромі, ОПН. Необхідно пам’ятати, що кардіогенний шок — це не самостійне захворювання, а ускладнення основної патології. Тому лікарям необхідно зробити все, щоб запобігти його розвитку.

Кардіогенний шок: класифікація захворювання

Залежно від причини і патогенезу виділяють кілька форм кардіогенного шоку. Кожна з них має власний механізм розвитку. Проте всі варіанти призводять до одних і тих же симптомів. Незалежно від причини його появи, невідкладна допомога при кардіогенному шоці необхідна в будь-якому випадку. Так як даний стан завжди однаково небезпечний. Виділяють такі види цього ускладнення:

  1. Справжній кардіогенний шок. Він розвивається при пошкодженні тканини серця. У більшості випадків ця форма обумовлена трансмуральним некрозом міокарда.
  2. Аритмічний шок. До його причин відносять мерехтіння і трепетання шлуночків, екстрасистолію, важку брадикардію. Крім аритмій, до шоку може призвести порушення провідності серця.
  3. Рефлекторний кардіогенний шок. При цьому варіанті порушення функцій серця не передує ускладненню. Зазвичай воно розвивається при масивній крововтраті, нирковій недостатності.
  4. Ареактивний шок. Є найнебезпечнішим варіантом. Він виділений в окрему групу, оскільки практично завжди призводить до смертельного результату і не піддається лікуванню.

Справжній кардіогенний шок: механізм розвитку

Справжній серцевий шок зустрічається найчастіше. Він виникає, якщо вражена велика частина міокарда (від 50% і більше). У цьому випадку некроз поширюється не тільки по всій товщі м’яза, але і займає велику площу. Крім інфаркту, до справжнього шоку можуть призвести й інші хвороби. Серед них: септичний ендокардит, виражені вади серця, декомпенсовані міодистрофії тощо. Також до важких кардіологічних порушень призводить гострий гіпертиреоз, деякі генетичні патології.

У результаті некрозу тканин серця скоротна здатність значно знижується. Тому орган не може працювати на повну силу і забезпечувати кров’ю судини. Хвилинний обсяг теж знижується. При цьому відбувається підвищення опірності судин. Незважаючи на це, серце все одно не справляється зі своєю роботою. Результатом є порушене кровопостачання всіх органів і тканин.

Патогенез аритмічного кардіогенного шоку

В основі цієї форми захворювання лежать порушення провідності та ритму серця. Вони можуть виникнути як спонтанно (в результаті інфаркту міокарда), так і розвиватися поступово. Найчастіше аритмії турбують пацієнта протягом багатьох років. Це ж стосується і порушень провідності. Проте життєсторонні стани розвиваються протягом короткого періоду. Мова йде про години і навіть хвилини. Найчастіше до кардіогенного шоку призводять порушення ритму шлункового характеру. Серед них: тахікардія, що переходить у фібриляцію, і трепетання. Крім цього, до цих процесів можуть призвести часті групові екстрасистоли.

Ще одним станом, здатним привести до шоку, є синусова брадикардія. Зниження ЧСС зазвичай характерне порушеннями провідності. Рідше до кардіогенного шоку призводить мерехтіння і трепетання передсердь. У результаті патологічних скорочень і ектопічних осередків у міокарді (екстрасистоли) серце не може здійснювати свою функцію. Тому відбувається зниження ударного і хвилинного обсягу, падіння пульсового тиску, АД. При цьому варіанті лікар швидкої допомоги насамперед повинен купувати аритмію, провівши дефібриляцію або штучний масаж серця.

Що являє собою рефлекторний шок?

Ця форма шоку розвиває внаслідок причин, спочатку не пов’язаних з ураженням серцевого м’яза. Пусковим механізмом такого ускладнення може стати виражений больовий синдром або кровотеча. При цьому ці симптоми рідко пов’язані з серцем. Зазвичай такий шок діагностують після аварії, гострої ниркової недостатності.

Даний варіант має найбільш сприятливий прогноз. Невідкладна допомога при кардіогенному шоці рефлекторного характеру повинна бути спрямована на усунення його причини — больового синдрому, а також на зупинку кровотечі. Внаслідок цих факторів регуляція судинного тонусу порушується. Через це кров застоюється у венах та артеріях, а в інтерстиційний простір пропотіває рідина, утворюючи набряк. Все це призводить до зниження венозного припливу до серця. Далі, механізм той же, що і при інших формах.

Причини і патогенез ареактивного шоку

Ареактивний кардіогенний шок виникає, якщо вражений весь міокард. Це відбувається при повторних інфарктах. Також причиною може стати тампонада серця. При цьому в перикарді з’являється рідина, яка здавлює орган, не даючи йому скорочуватися. У деяких випадках тампонада здатна призвести до розриву серця. Цей стан призводить до смерті. На жаль, допомогти хворому в цьому випадку не вдається. Механізм розвитку шоку пов’язаний з повним припиненням роботи серця, на відміну від інших форм, при яких хвилинний обсяг знижується. Смертність від даного ускладнення наближена до 100%.

Симптоми кардіогенного шоку

Клінічна картина однакова, незалежно від того, яка причина викликала кардіогенний шок. Симптоми ускладнення такі: падіння артеріального і пульсового тиску, тахікардія, олігурія (зниження діурезу). Залежно від величини АД і клінічних даних, виділяють 3 ступені тяжкості. Під час огляду пацієнта можна виявити й інші ознаки кардіогенного шоку. До них відноситься:

  1. Холодний і липкий піт.
  2. Страх смерті або відсутність свідомості.
  3. Ціаноз — синюшність кожного покриву.
  4. Риси обличчя пацієнта можуть бути загострені, міміка — страждальна.
  5. Колір шкіри при важкому ступені набуває сірого відтінку.

Як діагностувати шок

Діагностика кардіогенного шоку зазвичай ґрунтується на клінічних даних і розпитуванні родичів хворого. Оскільки діяти необхідно негайно, лікарі оцінюють АД, стан шкірних покривів, реакцію зіниць, ПСС і частоту дихання. Якщо у пацієнта є ознаки шоку, відразу надається невідкладна допомога.

За наявності вільного медичного персоналу з’ясовується анамнез захворювання. Лікар запитує: чи страждав на хвору аритмію, стенокардією, можливо, переніс інфаркт міокарда раніше? Якщо ускладнення розвинулося вдома або на вулиці, то діагностика шоку лікарями швидкої допомоги закінчується на цьому. При утриманні хворого в умовах реанімаційного відділення, крім цього, проводять вимірювання пульсового тиску, опору судин, діурезу. Також досліджується газовий склад крові.

Кардіогенний шок: невідкладна допомога, алгоритм дій

Варто пам’ятати, що від того, як швидко і якісно надана допомога, залежить життя хворого. При ознаках такого ускладнення лікарі починають вживати заходів негайно. Якщо вчасно зробити все необхідне, можна перемогти кардіогенний шок. Невідкладна допомога — алгоритм дій виглядає наступним чином:

  1. Укласти хворого в горизонтальне положення з піднесеним ножним кінцем. Крім цього, треба забезпечити доступ повітря (розстебнути одяг, відкрити вікно).
  2. Подача кисню. Вона може здійснюватися через спеціальну маску або носовий катетер.
  3. Знеболювання. При інфаркті міокарда і рефлекторному шоці для цього використовують наркотичні препарати. Найчастіше застосовують медикамент «Морфін». Його розводять у фізіологічному розчині і вводять в/в повільно.
  4. Відновлення ОЦК і припливу крові. Для цього введення розчин «Реополіглюкін».
  5. За відсутності ефекту необхідно підвищувати АД за допомогою препарату «Атропін» 0,1%. Вводять у кількості 0,5-1 мл.

Крім цього, необхідно усунути причину шоку. При інфаркті міокарда проводять тромболітичну та антиагрегантну терапію (препарати «Альтеплаза», «Клопідогрель», «Аспірин»). Також для розрідження крові використовують розчин «Гепарина». При шлункових порушеннях ритму вводять медикамент «Лідокаїн». У деяких випадках необхідна дефібриляція.

Невідкладна допомога в умовах стаціонару

Невідкладна допомога при кардіогенному шоці триває у відділенні реанімації. Там проводиться інтенсивна терапія, постійний контроль показників, з’ясовуються причини ускладнення. При інфаркті міокарда проводять оперативне лікування — шунтування артерій, встановлення стента. Також хірургічна допомога необхідна при деяких варіантах аритмії і порушень провідності. При цьому встановлюють штучний кардіостимулятор, що здійснює скоротну функцію серця.

Exit mobile version