Іннервація серця. Клінічна анатомія серця

Іннервація серця та його фізіологічні особливості — інформація, без якої важко буде чітко уявити всі межі роботи цього важливого органу в тілі людини. Досить цікаво знати про те, як мозок пов’язується з центром кровоносної системи в нашому тілі. До того ж будова і принципи серцевого функціонування також заслуговують уваги.

Робота серця

Ключовим, можна навіть сказати, центральним органом кровоносної системи людського тіла є серце. Воно порожнє, має форму конуса і знаходиться в грудній порожнині. Якщо описати його функцію, використовуючи гранично прості образи, то можна сказати, що серце працює подібно до насосу, завдяки чому в складній системі артерій, судин і вен зберігається необхідний для повноцінного функціонування організму кровотік.

Цікавим є той факт, що серце здатне виробляти власну електричну активність. Визначається така якість, як автоматія. Така особливість дозволяє навіть ізольованій клітині серцевого м’яза скорочуватися самій по собі. Ця якість вкрай важлива для стабільної роботи даного органу.

Особливості будови

Спочатку схема серця змушує звернути увагу на те, де знаходиться цей орган. Розташований він, як і писалося вище, в грудній порожнині, причому так, що менша його частина локалізована праворуч, а більша, відповідно, — ліворуч. Так що думати, ніби все серце знаходиться в лівій частині грудей, неправильно.

Але якщо говорити більш точно, то місце, де розташоване серце, — це середостіння, в якому є два так званих поверхи — нижній і верхній.

Розмір серця в середньому дорівнює обсягу пензля, яка стиснута в кулак. Варто знати про те, що серце розділене особливою перегородкою на дві половини — ліву і праву. У свою чергу, кожна з цих частин має такі відділи, як шлуночок і передсердя, між якими знаходиться отвір. Воно закривається за допомогою створчастого клапана. Особливістю цього клапана є його структура: у своїй правій частині він має три створки, а в лівій — дві.

Правий шлуночок

У цьому випадку мова йде про порожнину, на внутрішній стороні якої знаходиться багато м’язових перекладин. Тут також розташовані сосочкові м’язи. Саме від них відходять сухожильні нитки до того клапана, який закриває отвір між правим шлуночком і правим передсердям.

Що стосується згаданого клапана, то його структура включає три створки, вибудувані з ендокарда. Як тільки правий шлуночок скорочується, цей клапан закриває отвір, що в результаті блокує зворотний струм крові. До речі, саме з цієї частини серця виходить легеневий стовбур, що йде до органу дихання. По ньому рухається венозна кров.

Лівий шлуночок

Якщо порівнювати його з правим, то потрібно відзначити, що в даному випадку стінка відчутно товще. Звернувши увагу на внутрішню поверхню його стінки, можна помітити м’язові поперечини і сосочкові м’язи. Саме від них і відходять сухожильні нитки, які фіксуються на краях лівого передсердно-шлункового клапана.

Лівий шлуночок серця також є тим місцем, з якого виходить найбільший артеріальний стовбур, званий аортою. Саме над клапаном цього стовбура розташовані отвори, що ведуть у віночні артерії, що живлять серце.

Важливо знати, що вся артеріальна кров надходить у ліве передсердя і вже звідси потрапляє в лівий шлуночок, про який йшлося вище. Як можна помітити, всі елементи серця тісно пов’язані і якщо відбудеться збій в роботі одного з них, це позначиться на всьому органі.

Посудини

Говорячи про судини, за допомогою яких здійснюється кровопостачання серця, варто зазначити, що вони проходять по зовнішній стороні органу в спеціальних борознах. Причому, є такі, які входять в серце, і ті, що виходять з нього.

Існують також поздовжні міжшлункові борозни на нижній і передній шлунковій поверхні. Всього таких борозд дві — задня і передня, але обидві вони направлені до верхівки органу.

Не варто забувати про віночну борозду, яка локалізована між нижніми і верхніми камерами. Права і ліва віночні артерії серця, а точніше, їх гілки, розташовані саме в ній. Їхня місія полягає в тому, щоб живити кров’ю цей орган. Ось чому, якщо в даній області утворюється холестеринова бляшка або туди потрапляє тромб, життя людини опиняється під загрозою.

При цьому є також і інші великі артерії серця, так само як і венозні стовбури, які виходять з даного органу.

Клапани

Кріпляться ці елементи на так званому скелеті серця, який складається з двох фіброзних кілець. Ті, в свою чергу, розташовані між верхніми і нижніми камерами.

У серці людини є всього 4 клапани.

Перший (умовно) називається правим передсердно-шлунковим, або тристворчастим. Його основна функція — блокувати можливість зворотного кровотоку з правого шлуночка.

Наступний, лівий клапан, має лише дві створки, чому й отримав відповідну назву — двостворчастий. Його ще можуть називати мітральним клапаном. Він необхідний для формування заслінки, що не дозволяє крові перетікати з лівого передсердя в лівий шлуночок серця.

Третій клапан — без нього отвір легеневого стовпа залишався б відкритим. Це призвело б до надходження крові назад у шлуночок.

Схема серця включає також четвертий клапан, який знаходиться в тому місці, де розташований вихід аорти. Він не дозволяє кровотоку прямувати назад у серце.

Що варто знати про провідну систему

Кровопостачання серця — це не єдина функція, від якої залежить стабільна робота даного органу. Вкрай важливим є і формування серцебиття. Саме завдяки провідній системі створюється скорочення м’язового шару, який і служить початком роботи головного органу кровоносної системи.

При цьому важливо відзначити той факт, що синусно-передсердний вузол є тим місцем, в якому генерується імпульс, що дає команду до скорочення серцевого м’яза. Що стосується місця його розташування, то знаходиться він там, де в праве передсердя переходить порожня вена.

Структури, описані вище, чинять на серці такий вплив, завдяки якому стають можливими наступні процеси:

— координація шлункових і передсердних скорочень;

— ритмічна генерація імпульсів;

— синхронне залучення всіх клітин м’язового шару шлуночків у скоротний процес (без цього підвищення ефективності скорочень виявилося б вкрай важким завданням).

Іннервація серця

Спочатку варто розібратися в тому, що передбачає дана термінологія. Отже, іннервація — це не що інше, як насичення конкретної частини організму нервами для стабільного і повноцінного зв’язку з ЦНС. Іншими словами, це нервова мережа, за допомогою якої мозок управляє м’язами та органами. Подібну особливість організму не можна обійти стороною, вивчаючи таку тему, як будова і робота серця.

Більш детальне вивчення даної тематики можна почати ось з якого факту: процес скорочення серцевого м’яза контролюється як ендокринною, так і нервовою системою. При цьому на зміни ритму скорочень безпосередньо впливає вегетативна іннервація серця. Йдеться про симпатичну та парасимпатичну стимуляцію. Перша збільшує частоту скорочень, друга, відповідно, її зменшує.

Загальною діяльністю даного органу керують серцеві центри варолієва мосту та продовгуватого мозку. Від цих центрів за допомогою симпатичних і парасимпатичних нервових волокон передаються імпульси, які впливають на силу скорочень, їх частоту і швидкість тріовентрикулярного проведення. Що стосується схеми передачі нервових впливів на серце, то тут цю роль, як і в будь-яких інших органах, виконують медіатори. У симпатичній системі це норадреналін, і ацетилхолін у парасимпатичній відповідно.

Характерні особливості серцевої іннервації

Внутрішньоорганний нервовий апарат серця влаштований досить складно. Він представлений нервами, які починають свій шлях від грудного аортального сплетіння і лише потім входять до головного органу кровоносної системи, а також ганглії. Останні — це не що інше, як скупчення клітин, що знаходяться в центрі згаданого вище апарату. Нервові волокна також є частиною цієї системи. Вони беруть свій початок від серцевих гангліїв. Повноцінною цю структуру роблять ефектори і рецептори.

Іннервація серця також означає наявність чутливих волокон. Складаються вони зі спинномозкових вузлів і блукаючого нерва. До цієї групи належать також вегетативні рухові волокна.

Симпатичні волокна

Отже, якщо приділяти увагу такій межі розглянутої теми, як симпатична іннервація серця, то спочатку варто звернути увагу на джерело цих волокон. Іншими словами, визначити, звідки вони підходять до центрального органу кровоносної системи. Відповідь досить проста: бічні роги верхніх грудних сегментів спинного мозку.

Суть ефекту симпатичної стимуляції зводиться до впливу на силу скорочення шлуночків і передсердь, яке виражається в її збільшенні. Фактично мова йде про позитивний інотропний ефект. Але це ще не все — зростає ПСС. У цьому випадку є сенс говорити про позитивний хронотропний вплив. І останній ефект симпатичної іннервації, якому варто приділити увагу — це дромотропний вплив, а саме — вплив на інтервал між скороченнями шлуночків і передсердь.

Парасимпатична частина системи

Іннервація серця включає також і ці процеси. Даний вид волокон підходить до серця в складі блукаючого нерва, причому з обох сторін.

Якщо говорити про «праві» волокни, то їх функція зводиться до іннервації відповідно також правого передсердя. У області синусно-передсердного вузла вони утворюють густе сплетіння. Що стосується лівого блукаючого нерва, то волокна, що йдуть в складі з ним, підходять до передсердно-шлункового вузла.

Говорячи про ефект, який виробляє парасимпатична іннервація серця, варто згадати зниження сили скорочення передсердь і зменшення ЧСС. А ось передсердно-шлункова затримка збільшується. Неважко зробити висновок, що робота нервових волокон відіграє більш ніж значну роль у роботі кровоносної системи.

Профілактика

На тлі, можливо, складної інформації про те, що з себе представляє серце, є сенс приділити трохи уваги простим діям, які допоможуть зберегти його в робочому стані протягом багатьох років.

Отже, враховуючи, які особливості має будова і робота серця, можна зробити висновок, що здоров’я цього органу залежить від стану трьох елементів: м’язової тканини, судин і кровотоку.

Для того щоб все було добре з серцевим м’язом, потрібно давати їй помірне навантаження. Цю місію чудово виконує біг боягузцою (без фанатизму) або ходьба. Такі вправи загартовують головний орган кровоносної системи.

Тепер трохи про судини. Щоб вони були в формі, потрібно правильно харчуватися. Це означає, що доведеться назавжди попрощатися з великими і стабільними порціями жирної їжі і грамотно вибудувати свій раціон. Організм повинен отримувати всі необхідні поживні елементи та вітаміни, тоді все буде добре.

І остання запорука довгої роботи серця, та й усього тіла, — це хороший кровотік. Тут на допомогу прийде один простий секрет: у всіх людей до вечора кров густіє. А якщо мова йде про представників середньої вікової групи, то така її консистенція в деяких випадках стає небезпечною, викликаючи ризик інфаркту або інсульту. Виправити ситуацію допоможуть вечірні прогулянки на лоні природи. Там, де є дерева, озера, море, гори або водоспади — висока концентрація іонізованого повітря, який відчутно покращує плинність крові.

Ув’язнення

На основі всієї викладеної вище інформації можна прийти до очевидного підсумку: іннервація серця, фізіологія цього органу і його робота в цілому завжди будуть важливими темами, що не втрачають своєї актуальності. Адже без цих знань, рівень яких постійно поглиблюється, важко уявити ефективну діагностику та грамотне лікування серця.