Цукор 5.5 в крові — це багато? Норма цукру в крові у здорової людини

Біохімічні показники крові мінливі і непостійні. Одним з основних критеріїв такого аналізу є глюкоза. І досить часто постає питання: «» Цукор 5.5 — це багато чи мало? » Варто розібратися.

Що таке цукор крові?

Під цукром крові всі лікарі та працівники лабораторій мають на увазі зазвичай глюкозу.

Дане з’єднання є досить важливим для нормального функціонування нашого організму. Глюкоза використовується більшістю клітин нашого тіла. Основними тканинами, що утилізують цю речовину, є нервова і м’язова.

Клітини головного мозку використовують її для протікання більшості енергетичних процесів. За рахунок достатньої кількості глюкози прискорюється робота головного мозку, підвищується настрій.

М’язова тканина використовує цукор як основне джерело енергії. Глюкоза належить до вуглеводів, розщеплення яких є енергетично вигідним процесом, тому кращого джерела енергії для м’язів не придумати.

У нормі, мінімальна кількість глюкози становить 3,3 г/л. Зменшення цієї кількості дозволяє судити про гіпоглікемію (нестачу цукру в крові). Цукор 5.5 є верхньою межею норми (за останніми даними норма дещо збільшилася — до 6,2).

При її надлишку відбувається відкладення цукру в м’язовій і нервовій тканинах, що призводить до розвитку тканинних уражень і системних порушень.

Звідки ж береться глюкоза? Яким чином вона з’являється в нашому організмі і які виконує функції?

Шляхи утворення глюкози

Як говорилося вище, глюкоза є джерелом енергії для багатьох тканин і клітин. Її утворення може протікати як з амінокислот, так і шляхом біосинтезу з тригліцеридів (найпростіших молекул жиру).

Основне джерело глюкози для організму — їжа. Саме з нею потрапляє більшість використовуваного для метаболізму цукру. Частина його транспортується в клітини та органи, а залишок, зазвичай, відкладається в печінці у вигляді глікогену — складного вуглеводного з’єднання.

Рівень глюкози в крові контролюють два гормони — інсулін і глюкагон.

Інсулін сприяє зменшенню кількості цукру крові і більшому відкладенню в печінці. Про гіперактивність інсуліну і його збільшену кількість можна судити (побічно), якщо після прийому їжі пацієнт починає досить скоро відчувати голод. Бажання перекусити зазвичай означає, що цукор крові впав, і слід його відновити.

Глюкагон, навпаки, стимулює розщеплення глікогену і збільшує концентрацію цукру в плазмі.

Порушення в роботі даних гормонів зазвичай призводить до розвитку метаболічних захворювань (цукровий діабет, гіпо — і гіперглікемічні коми).

Чому ж його кількість може збільшуватися і які наслідки чекають організм в результаті такого збільшення?

Збільшення кількості глюкози в крові

Прийнято вважати, що цукор 5.5 — вища межа норми. Чому ж може відбуватися його збільшення?

До підвищення рівня цукру в крові можуть призводити такі стани:

• Цукровий діабет.
• Вагітність.
• Захворювання печінки.
• Значна крововтрата (відносне збільшення цукру через зменшення обсягу крові).
• Пухлини підшлункової залози.

Кожен з даних станів проходить зі своєю специфічною клінічною картиною і причини кожного з них різні. Цукор, 5.5 г/л якого був нормальним показником для даної людини, плавно починає рости. З його зростанням спостерігаються і різні зміни в організмі людини.

Основною метою лікаря є своєчасне виявлення подібного збільшення рівня глюкози крові, визначення причини такого підвищення і призначення відповідного лікування. Наприклад, аналіз крові показав, що цукор — 5.5. Про що може говорити ця концентрація його в крові?

Слід розібрати основні стани, які можуть зустрітися лікарю.

Цукровий діабет

В результаті розвитку діабету спостерігається значне збільшення концентрації цукру в крові (діагноз виставляється при виявленні цукру вище 11,1 г/л).

У патогенезі захворювання лежить абсолютна (діабет 1 типу) або відносна (діабет 2 типу) інсулінорезистентність.

У першому випадку це означає, що інсуліну в крові немає (основна причина — панкреатит). Глюкоза не може нормально утилізуватися, відбувається її відкладення в тканинах і органах і розвиваються відповідні ускладнення (нефропатія, ретинопатія, діабетична стопа).

У другому ж випадку інсулін у крові є, але з якихось причин він не може прореагувати з наявною глюкозою.

У таких пацієнтів цукор крові підвищений постійно, і вони змушені перебувати на постійному лікуванні або цукрознижувальними препаратами, або інсулінами.

Цукор 5,5 при цукровому діабеті є мрією практично кожного пацієнта. Визначення таких цифр у крові хворого говорить про сприятливий перебіг діабету і ефективність застосовуваного лікування.

Дане захворювання є пандемічним і зустрічається у представників різних рас. Проблеми його лікування та вивчення займаються фахівці багатьох спеціальностей, оскільки діабет впливає на всі системи органів.

Вагітність

Часто вагітність може призводити до розвитку різних станів і захворювань. Це обумовлено як фізіологічним зниженням імунітету (для розвитку плоду), так і зміною багатьох метаболічних реакцій.

Цукор 5,5 при вагітності зазвичай є показником норми. Деякими ендокринологами він може розцінюватися як дещо знижений (оскільки протікає розвиток маленького організму, і матері доводиться ділитися глюкозою і з ним).

У деяких випадках судять про розвиток цукрового діабету вагітних (гестаційного діабету). Він має місце в тому випадку, коли на тлі вагітності відбувається розвиток того чи іншого захворювання, які зникають після пологів. Цукор 5,5 при вагітності у разі гестаційного діабету виявляють натощак, при ранковому визначенні аналізу крові. Після прийому їжі його кількість може збільшуватися до 10 і 11, але при використанні адекватної цукрорегулюючої терапії його рівень знову знижується.

Зазвичай стан сам по собі стабілізується безпосередньо після пологів або в ранньому післяпологовому періоді. Приблизно протягом тижня показники рівня глюкози приходять в норму.

Якщо ж діабет був і раніше, то його класифікують як вторинний, що вимагає використання знижуючих цукор препаратів або доданих доз інсуліну.

Перед плануванням вагітності слід проконсультуватися з терапевтом і гінекологом, оскільки в деяких випадках діабет є абсолютним протипоказанням до зачаття. Небезпека може бути як для плоду, що розвивається, так і безпосередньо для матері.

Лікування таких пацієнток також має узгоджуватися з гінекологом і терапевтом для визначення ризику впливу препаратів на плід.

Чим же небезпечне підвищення концентрації цукру в крові.

Як говорилося вище, в нормі цукор — 5.5. Ознака цукрового діабету — підвищення його вище 11, або поява наступних нижчеперелічених симптомів.

Насамперед збільшення концентрації цукру в крові призводять до розвитку мікроангіопатії. Даний стан характеризується зменшенням кровообігу в дрібних судинах, порушенням харчування тканин, розвитком їх атрофії і накопиченням в тканинах продуктів метаболізму, що призводить до їх руйнування. На місці судин з’являються дрібні вилучення, осередки мацерації. Найчастіше страждають дрібні судини стоп.

Відкладення цукру в судинах очей сприяє розвитку ретинопатії. При цьому значно погіршується зір аж до повної сліпоти. У деяких випадках може мати місце розвиток глаукоми і катаракти.

Якщо відзначається значне відкладення цукру в канальцях нирок, то може мати місце діабетична нефропатія. Порушується функція нирок, що призводить до розвитку їх недостатності. При прогресуванні діабету можливе їх повне «відключення».

Найбільш частим ускладненням збільшення цукру в крові є кома. При ній погіршується кровотік по судинах головного мозку, через що хворий і непритомніє. Розвиток коми може супроводжуватися запахом ацетону з рота, тахікардією і задишкою (вони зазвичай з’являються в стадії провісників коми). Порушуються всі рефлекси пацієнта, зіниць слабо реагує на світло.

Всі дані ускладнення з часом можуть призвести до важких порушень функцій інших органів.

Небезпека розвитку цукрового діабету у дітей

Цукор 5.5 у крові є нормальним і для дитячого організму. Приймається, що одноразове підвищення глюкози не розцінюється як патологічне, так як багато дітей люблять солодке. Якщо ж в результаті перенесеного інфекційного захворювання у дитини спостерігається картина гіперглікемії в крові, то слід запідозрити розвиток діабету першого типу.

Цукор 5,5 у крові у дітей, які страждають на діабет 1 типу, зустрічається досить рідко. Мінімальні цифри при даній патології складають 20-30 р/л.

Захворювання небезпечне тим, що розвивається воно блискавично, проте такій його течії зазвичай передує продромальний період, протягом якого спостерігається порушення травлення, зміна калових мас. Обов’язково наявність перенесеної інфекції в недавньому часі.

Небезпека діабету у дітей полягає в його перебігу, різкому погіршенні стану і порушенні розвитку. У важких випадках, особливо при розвитку коми, можливий летальний результат.

Терапія проводиться під контролем ендокринолога і супроводжується обов’язковою здачею аналізів. Такий показник, як цукор 5.5 в крові дитини, свідчить про правильний добір препаратів і про позитивну реакцію на проведену терапію.

Статеві відмінності

Чи є якась різниця між концентрацією міститься цукру крові у чоловіків і жінок?

Усі лікарі стверджують, що цукор 5,5 у крові у жінок, так само як і у чоловіків, є показником норми. Однак даний стандарт був вивчений і розроблений всесвітньою організацією охорони здоров’я. Під час його виявлення не був врахований один досить важливий фактор — фізична праця. Чоловіки набагато частіше зайняті на роботі, що вимагає фізичного зусилля. Для здійснення такої діяльності їх м’язам необхідно досить багато енергії.

Як було сказано, глюкоза є прекрасним енергетичним субстратом. Саме тому цукор 5.5 крові у чоловіків має право розцінюватися як нормальний, проте не максимальний показник. І саме тому, а також в результаті використання деяких інших реактивів, в даний час спостерігається збільшення максимально нормального показника цукру в крові до 6.2.

Порушена толерантність до цукру

У сучасній ендокринології існує поняття «порушена толерантність до глюкози». Воно застосовне в тому випадку, коли в декількох аналізах крові виявляється такий вміст цукру, рівень якого буде більше, ніж прийняті показники норми, і менше, ніж необхідно для постановки цукрового діабету.

Як же проводиться таке дослідження?

Вранці, натощак, пацієнту вимірюють рівень цукру. Після цього хворий випиває цукровий сироп (75 г цукру або глюкози на 100 мл води). Після цього кожні півгодини проводиться визначення рівня глюкози.

Наприклад, в результаті тесту було виявлено, що через дві години після глюкозного навантаження цукор — 5.5. Що означає даний показник?

Отримання подібного рівня цукру говорить про те, що підшлункова залоза виробила достатню кількість інсуліну для розщеплення цукру, тобто тест толерантності до глюкози не виявив порушень.

Якщо ж спостерігалося різке збільшення концентрації глюкози (наприклад, через півгодини її рівень склав 7, а через дві години — 10,5), то можна судити про порушену толерантність до глюкози, що може розцінюватися як передумова до цукрового діабету.

Лікування порушеної толерантності проводиться тими ж препаратами, що і діабет (за винятком інсуліну, який призначають за суворими показаннями).

Що ж зробити при підвищеному цукрі

Зазвичай, пацієнти відчувають, якщо відбувається збільшення рівня цукру в плазмі їх крові. Це проявляється посиленою жагою, сухістю шкірних покривів, частими ходіннями в туалет.

При появі подібної клінічної картини в першу чергу слід звернутися на прийом до лікаря для більш детального обстеження.

Наприклад, у момент звернення (за умови, що пацієнт звертався голодний, натощак), після здачі аналізів, визначився цукор 5.5. Це багато, вранці повинен спостерігатися знижений рівень глюкози. Вже можна запідозрити деякі проблеми з підшлунковою залозою і засвоєнням нею цукру.

Якщо ж у повторних аналізах глюкоза перебувала в межах норми, а її рівень не перевищував максимальних цифр норми, то не слід турбуватися — діабету немає.

У тому випадку, коли в повторних аналізах був виявлений підвищений цукор, то вже можна задуматися про більш важкий процес.

Тут вже важливу роль буде грати збір анамнезу — вік пацієнта, його генетика, наявність інфекційних захворювань.

Якщо пацієнту немає 40 років, спадковість його не обтяжена, але в недавньому часі мало місце якесь захворювання, то можна судити про розвиток юнацького цукрового діабету. Якщо ж вік перевищує 40, є хронічні захворювання інших систем і органів, а у батьків хворого був діабет, то, швидше за все, у хворого розвинувся діабет другого типу.

У будь-якому з вищеназваних випадків необхідно призначати цукрорегулюючу підтримувальну терапію. При правильно підібраних дозуваннях, а також дотриманні дієти пацієнтами часто спостерігаються позитивні результати в лікуванні.