Цистит у дітей: симптоми і терапія

Цистит у дітей — це сечова інфекція. Вона викликає запальний процес слизової оболонки і шару під нею в сечовому міхурі. У дітей цистит протікає з різом і болями під час сечовипускання, нестриманням урини, частими позивами з виділенням невеликих порцій. У молодшому віці часто проявляються лихоманка та інтоксикація.

Діагностика циститу в дитячому віці передбачає аналіз сечі (бакпосів, загальний аналіз, двостаканна проба), УЗД сечового міхура, під час хронічного циститу проводиться цистоскопія. Під час терапії циститу у маленьких пацієнтів потрібні підвищений питний режим і дієта, фітотерапія, вживання медикаментів (спазмолітичні, антибактеріальні, уросептичні засоби).

Причини появи циститу

Головними причинами виникнення циститу у дітей є різні інфекції кишкового (стафілокок, кишкова паличка тощо), вірусного (наприклад, грип) і венеричного характеру (хламідіоз, герпес, більш характерні для підлітків), що проникають в організм наступними способами:

• лімфогенним або гематогенним: за допомогою лімфи або крові, при важкому протіканні вірусних інфекцій;
• спадним, тобто з уретри, найчастіше через недостатню гігієну інтимних органів;
• висхідним, тобто з кишечника або нирок, при цьому цистит у хлопчиків найчастіше формується на тлі патологій нирок.

Слід пам’ятати при цьому, що проникнення інфекції безпосередньо в сечовий міхур жодною мірою не означає розвиток процесу запалення. Найчастіше його причиною стають внутрішні або зовнішні причини:

• затримка урини: очищення слизової оболонки сечового міхура здійснюється разом з витікаючою сечею; затримка її у дітей при наявності нейрогенного сечового міхурі або фімозі у хлопчиків (коли крайня плоть — вузька) здатні стати фактором появи запалення;
• переохолодження: у дитячому віці воно відбувається часто через ігри та активність дитини;
• наявність у сфінктері або сечовому міхурі морфологічних змін, порушення цілісності слизової, присутність чужорідних тіл у сечовому міхурі (каменів, піску тощо);
• тривала катетеризація або інші інвазивні заходи (включаючи хірургічні), здатні стати причиною появи запалення та інфекції.

У підлітковому віці у хлопчиків цистит може розвинутися через невдалий перший статевий контакт, який призводить до зараження пацієнта венеричними хворобами. Інфекції подібного характеру також можуть з’явитися і в більш молодшому віці, якщо відсутнє належне дотримання норм гігієни (особливо при відвідуванні громадських місць — басейнів, лазень тощо) або ж один з батьків який є переносником інфекції, передає її контактно-побутовим способом.

Класифікація захворювання

Загальноприйнятою вважається класифікація циститу у дітей за формою, протіканням, морфологічними трансформаціями, поширеністю процесу запалення та наявністю ускладнень.

За особливостями течії бувають цистити хронічного і гострого характеру. Гострий дитячий цистит проходить із запаленням підслизового і слизового шарів, здатний супроводжуватися геморагічними і катаральними змінами стінки. Хронічний цистит викликає морфологічні трансформації м’язового шару, які можуть бути гранулярного, буллезного, гангренозного, флегмонозного, інтерстиційного, некротичного, поліпозного та інкрустуючого характеру.

За поширеністю процесів запалення цистити у дитини бувають тотальні (дифузні) і вогнищеві. Якщо залучається шийка сечового міхура, то це свідчить про шийковий цистите. При локалізації патології на місці трикутника Льєто можна говорити про тригоніт.

За формою виділяють первинні (тобто ті, що з’являються без функціональних і структурних трансформацій сечового міхура), а також вторинні цистити (тобто виникають при неповному звільненні сечового міхура через його функціональну або анатомічну неповноцінність).

Дитячі цистити можуть бути неускладненими або супроводжуватися появою бульбашково-сечовикового рефлюксу, уретриту, пієлонефриту, перитоніту, парациститу, склерозу шийки сечового міхура тощо.

Ознаки циститу у маленьких пацієнтів

Клінічна картина гострого циститу у дітей характеризується бурхливим протіканням і швидким розвитком. Основним проявом запалення виступає сечовий синдром, який супроводжується імперативними позивами до випорожнення сечового міхура, що виникають приблизно кожні 10-20 хвилин.

Розлади дизуричного характеру пов’язані з посиленою рефлекторною збудністю міхура і подальшим подразненням закінчень нервів. Надходять скарги на болючі відчуття в області над лобком, що іррадують у проміжність і посилюються під час пальпації живота і злегка наповненому сечовим міхурі.

Які симптоми циститу у дітей? Груднички і діти раннього віку відчувають загальне занепокоєння, яке посилюється під час сечовипускання, відмовою від прийому їжі, плачем, млявістю або збудженням, підвищенням температури до фебрильних показників. У маленьких дітей у деяких випадках з’являється спазм зовнішнього сфінктера уретри, а також рефлекторне затримання сечовипускання.

При збиранні дитячої сечі в скляну ємність можна побачити, як її прозорість і забарвлення змінюються: сеча набуває каламутного відтінку, нерідко темного, в ній містяться пластівці й осад, іноді відчувається неприємний запах.

При геморагічному дитячому циститі через гематурію колір урини стає схожим на «м’ясні помиї». Цистит гострого характеру характеризується тим, що самопочуття маленького пацієнта поліпшується на третю-п’яту добу, через тиждень або десять днів настає повне одужання.

Хронічна форма найчастіше за своєю формою є вторинною. Запальні симптоми циститу у дітей посилюються в період загострення. І найчастіше представлені частим сечовипусканням, відчуттями дискомфорту в нижній частині живота, денним і нічним недержанням урини.

Як проходить лікування циститу у дітей? Про це ми розповімо трохи пізніше.

Діагностика

Коли тільки з’явилися перші ознаки, що викликають підозру на цистит, батькам потрібно показати дитину педіатру для призначення обстеження. Основними показниками при постановці діагнозу будуть дані аналізів крові та сечі. При підвищеній кількості лейкоцитів можна говорити про наявне запалення. Сечу досліджують для виявлення типу збудника і правильного підбору ефективних антибіотиків.

Для отримання ясної картини захворювання та виключення спотворення результатів, збір біоматеріалу повинен бути правильним і акуратним. Посуд при цьому повинен бути обов’язково стерильний. Вона обробляється окропом протягом 10 хвилин. Також в аптеці можна придбати спеціальні контейнери.

Сеча збирається в ранкові години. Попередньо проводиться ретельна гігієна сечостатевих органів малюка. Теплу воду з милом використовують для промивання проміжності у дівчаток, у хлопчиків — головки статевого члена. Не вся сеча потрібна для аналізу.

Для чистоти результату збирають середню порцію. Беруть її наступним чином: трохи сечі на горщик, чергову її частину — в приймач, залишки знову в горщик. При неможливості своєчасно здати біоматеріал, його зберігають не довше доби в холодильнику.

Для більш повної інформації про хворобу лікарем додатково призначається ультразвукова діагностика.

Терапія недуги гострого характеру

Лікування циститу в гострій формі проводиться найчастіше в домашніх умовах (під контролем педіатра або нефролога). Тільки при ускладненому циститі (коли розвивається пієлонефрит або підозра на нього) і при циститі у грудничків необхідна госпіталізація.

Терапія патології в гострій формі полягає в призначенні дієти, розширеного режиму пиття і прийомі медикаментозних лікарських засобів.

Як позбутися циститу у дітей в домашніх умовах, цікавить багатьох.

Розширений режим пиття

Щоб забезпечити безперервний струм урини і вимивання з порожнини сечового міхура мікроорганізмів, дитині потрібне рясне пиття (як мінімум півлітра дітям до року і понад один літр після року; школярам — від двох літрів протягом доби).

Рекомендуються до вживання напої, які мають уросептичні (дезінфікуючі та очищуючі сечові шляхи) і протизапальні властивості: відвари, компоти і морси з брусники, обліпихи, журавлини, свіжовижаті розбавлені соки (яблучний, морквяний, кавунний і т. д.), кип’ячену воду, негазовану мінеральну воду. Подавати пиття слід в теплому вигляді, весь час протягом доби (навіть вночі).

Педіатрами рекомендуються сидячі ванночки з відварами лікарських трав для терапії циститу. Якщо їх поєднувати з іншими методами, то результат буде помітний досить скоро. Найчастіше використовують такі рослини, як ромашка, календула і шавлія. Важливо дотримуватися температури настою не вище 37,5 градусів, а процедуру проводити протягом 20-30 хвилин.

Для швидкого лікування циститу у дітей показана дієта.

Дієта

З раціону дитини з циститом слід виключити продукти, які відрізняються дратівливим впливом на слизову сечового міхура, що збільшують приплив до неї крові і посилюють ознаки запалення: копченості та маринади, гострі приправи, майонез, солоні страви, шоколад, міцні бульйони на м’ясі. При циститі у дитини 3 років, якщо є дисметаболічні дефекти, призначається відповідне дієтичне харчування:

• при уратурії та оксалурії потрібно виключити шпинат, щавель, зелень петрушки і зелену цибулю, обмежити продукти з м’яса — їсти його потрібно через день у відвареному вигляді; не рекомендується їсти субпродукти, бульйони, ковбаси, копченості, какао, сосиски, бобові та міцний чай;
• при фосфатурії слід обмежити молоко; тимчасово виключити кисломолочні та молочні продукти; раціон потрібно збагачувати підкисливими напоями і продуктами (свіжі фрукти, ягоди і соки).

Цистит у дитини 5 років виникає досить часто.

Медикаментозна терапія

Найчастіше для терапії гострої форми циститу достатньо призначення пацієнту уросептиків («Фурамаг», «Монурал», «Фурагін», «Невіграмон»). Рідше застосовуються сульфаніламіди («Бісептол»). Прийом антибіотиків недоцільний, проте в ряді випадків фахівець може рекомендувати їх (особливо якщо передбачається пієлонефрит). Найчастіше призначаються захищені лікарські засоби пеніцилінового ряду («Флемоклав», «Амоксиклав», «Аугментін», «Солютаб») і цефалоспорини другого-третього поколінь («Цеклор», «Зіннат», «Цедекс», «Альфацет»). Антибіотик або уросептик призначається для прийому всередину, від трьох до семи днів, що залежить від тяжкості протікання патології, реакції на терапію і динаміки показників лабораторних аналізів. Вибір лікарського засобу та визначення тривалості лікування може здійснювати тільки фахівець.

Щоб зняти больовий синдром при циститі у дитини 2 років, застосовуються препарати, що знімають спазм і знеболюють («Папаверін», «Но-шпа», «Спазмалгон», «Баралгін»).

Особливості терапії хронічного циститу

Дитячі хронічні цистити найкраще лікувати в стаціонарних умовах, де набагато ширші можливості для детального обстеження стану дитини та здійснення лікувальних процедур у повному обсязі.

Хронічний цистит має ті самі принципи лікування, що й гострий: розширений режим пиття, медикаменти та дієта. Не менш важливу роль відіграють встановлення хронізації та причини процесу, її усунення (зміцнення в цілому імунітету, терапія вульвовагініту тощо).

Медикаментозне лікування передбачає найчастіше використання антибіотиків і досить довго — від двох тижнів і більше, чергуючи два-три засоби. Вже після цього можна призначити пацієнту тривалий курс уросептика в невисокому дозуванні, щоб уникнути рецидиву захворювання.

Через те, що лікування тривале і включає прийом антибіотиків, у дітей може розвинутися дисбактеріоз, у зв’язку з чим потрібне індивідуальне призначення препаратів про- і пребіотиків, а також їх комбінацій («Наріне», «Аципол», «Лінекс» тощо).

Широко використовується місцеве вживання антисептиків і уросептиків (інсталяції розчинів лікарських засобів у порожнину сечового міхура), а також фізіотерапія (грязьові аплікації, УВЧ, антисептичний іонофорез, лікарський електрофорез, індуктотермія).

При циститах, що продовжують рецидивувати, призначаються імуномодулюючі засоби (курс «Генферона» або «Віферона»).

Коли проходять симптоми циститу у дитини 3 років, багато батьків запитують про те, що робити далі.

Важливо дотримуватися наступних рекомендацій по догляду.

Особливості догляду за дитиною після перенесеного захворювання

Дитина повинна спостерігатися в поліклініці за місцем свого проживання протягом місяця після циститу гострої форми і не менше року — після терапії хронічного, періодично повинен проводитися загальний аналіз урини та інші дослідження, рекомендовані лікуючим лікарем. Вакцинації дітям дозволено проводити не раніше ніж через місяць після повного одужання (від правця і дифтерії щеплення можуть бути поставлені лише через три місяці).

Про симптоми та лікування циститу у дітей повинні знати всі батьки.

Профілактика циститу

При даній патології профілактика зводиться до проведення загальноукріплюючих маніпуляцій, уникнення переохолодження, ретельної гігієни інтимних місць, частої зміни нижньої білизни, своєчасної терапії запальних процесів статевих органів. Також рекомендується весь час вживати рідину (мінеральну і просту воду, морси, компоти), особливо тим дітям, у яких в сечі присутня сіль.

Ми розглянули, як лікувати цистит у дітей.