Цистектомія — що це —

Хірургічні операції завжди викликають страх у людей, адже будь-яке втручання має ризики. Проте без цих маніпуляцій обійтися неможливо. Одним з оперативних втручань є цистектомія. Це процедура, яка виконується в різних галузях хірургії. Вона показана в тих випадках, коли консервативна терапія не надає ефекту. Як і будь-яка оперативна процедура, цистектомія проводиться виключно за суворими показаннями. Вона призначається тільки фахівцем після обстеження. Операція виконується в стаціонарних умовах. Перед її проведенням необхідна підготовка організму.

Цистектомія — це що таке

Як відомо, кожне оперативне втручання відноситься до того чи іншого хірургічного профілю. Наприклад, урологія, проктологія, онкологія тощо. Проте існує ряд таких процедур, які вважаються універсальними. До однієї з них належить цистектомія. Це операція, під якою мається на увазі видалення кісти. Подібна доброякісна освіта може з’явитися майже в будь-якому внутрішньому органі. Кіста — це порожнина округлої або овальної форми, заповнена рідким вмістом. Найчастіше вона виявляється в яєчниках, печінці, нирках, сечовому міхурі. Також кіста може утворитися в зубних каналах і деснах.

Крім цього, існує така операція, як цистектомія сечового міхура. Це хірургічне втручання має зовсім інше значення, оскільки воно не пов’язане з пензлями. Під цим медичним терміном передбачають видалення самого органу — сечового міхура. Найчастіше така операція виконується внаслідок онкологічних патологій.

При яких захворюваннях виконується цистектомія

Цистектомія — це радикальний метод лікування, оскільки він передбачає повне видалення кісти з її оболонкою. Цю процедуру виконують хірурги різних профілів. Серед них — фахівці, що роблять операції на органах грудної та черевної порожнини, урологи, онкологи, стоматологи, гінекологи. Незважаючи на це, володіти технікою видалення кісти повинен кожен хірург. І все ж, при яких хворобах роблять цистектомію? Незважаючи на те що кіста може утворитися практично в будь-якому органі, така операція не завжди виконується. Іноді доброякісну освіту лікують за допомогою медикаментів. У деяких випадках доводиться видаляти весь орган (наприклад, при великій пензлі в нирці). Слід мати на увазі, що до проведення цистектомії існують протипоказання. Іноді виконувати таку операцію недоцільно через високий ризик для здоров’я. До захворювань, при яких проводиться цистектомія, відносяться:

1. Киста яєчника. Мається на увазі велика освіта, яка не піддається іншим видам лікування.
2. Кіста печінки. Найчастіше такі утворення містять не тільки рідину, а й паразита (ехінококкоз). У цьому випадку операція є єдиним способом лікування.
3. Кіста в порожнині рота. Вона може мати різну локалізацію. Дане захворювання лікує хірург-стоматолог.
4. Кіста підшлункової залози. Незважаючи на те що це доброякісне новоутворення, операції на цьому органі небезпечні. Тому виконувати цистектомію підшлункової залози повинен досвідчений фахівець.

Крім перерахованих захворювань, операція може знадобитися при кистах молочної і щитоподібної залози, копчика тощо. У цих випадках тактику лікування визначають залежно від розміру освіти.

Свідчення до проведення радикальної цистектомії

Крім видалення кіст з органів, радикальна цистектомія — операція на сечовому міхурі. Основним показом до її виконання є ракова пухлина. Злоякісне утворення може як розвинутися в самій сечовій бульбашці, так і проростати в товщу органу з прилеглих тканин. Найчастіше до таких пухлин відноситься рак шийки матки і ендометрія, яєчників, передміхурової залози і прямої кишки. Цистектомія сечового органу (міхура) — це його повне або часткове видалення. Враховуючи те, що подібна процедура є травматичною і призводить до інвалідизації, її виконують лише в тих випадках, коли інші варіанти лікування не допомагають. Показаннями для цистектомії вважаються такі патології:

1. Поширений рак шийки і тіла сечового міхура, що проростає в товщу тканини.
2. Множинні папіломи, розташовані на внутрішній поверхні органу.
3. Повторне утворення пухлини після попереднього оперативного лікування (рецидивуючий рак).
4. Проростання злоякісної новоутворення в сечовий міхур з розташованих поруч органів.

При менш агресивних формах раку хірурги намагаються уникнути радикальної цистектомії. У подібних випадках обмежуються частковим видаленням органу в тому місці, де розташована пухлина.

Підготовка до цистектомії сечового міхура

Операція цистектомія — масивне порожнє хірургічне втручання. Тому, перед тим як приступити до процедури, організм пацієнта слід підготувати. Оскільки операція може призвести до розвитку інфекційного процесу в малому тазу, необхідно заздалегідь почати прийом антибіотиків. Рекомендуються препарати «Еритроміцин» і «Неоміцин». Також за 14 днів до хірургічного втручання слід приймати медикаменти, що містять біфідо- і лактобактерії. Вони необхідні не тільки через терапію антибіотиками, але і для поліпшення функціонування кишечника після операції.

Враховуючи те, що органи травної системи межують з сечовим міхуром, потрібна спеціальна дієта. За 3 доби перед цистектомією слід виключити трудноусвояемые продукти. Дозволяється вживання рідин (кип’яченая вода, мінералка без газу, чай, соки), бульйону і желе. Напередодні операції виконується очищення кишечника. З цією метою застосовують спеціальні слабкі препарати або ряд клізм.

Проведення цистектомії сечового міхура

Цистектомія виконується в кілька послідовних етапів. Насамперед проводиться загальний наркоз. Для зручного доступу до сечового міхура, хворий повинен перебувати в спеціальному положенні. Пацієнта укладають на спину, таз піднімають на 45 градусів порівняно з головним і ножним кінцем. Розріз виконується по серединній лінії. Він починається в області лобкового симфізу і закінчується на 2-3 см вище пупочного кільця. Першим етапом цистектомії є відведення сечі і створення умов для її відтоку (деривація). Після цього проводять екстірпацію органу. Обсяг хірургічного втручання залежить від поширеності пухлини. Часто, крім сечового міхура, видаляють довколишні лімфатичні вузли та інші органи. У жінок це передня стінка вологолища, уретра. При вираженому інфільтративному зростанні пухлини, виробляють екстірпацію матки і яєчників. У чоловіків, крім сечового міхура, часто доводиться видаляти передміхурову залозу і насіннєві бульбашки. Враховуючи те, що під час операції відбувається масивна крововтрата, цистектомія має ряд протипоказань.

Після відведення сечі на передню черевну стінку або в кишечник проводиться відділення органу від черевики, перев’язка кровоточуючих судин і його видалення. Далі виконується електрокоагуляція, спинномозкова анестезія для зменшення больових відчуттів у перші години після маніпуляції. Слід зазначити, що між 1 і 2 етапом хірургічного втручання має пройти від 4 до 6 тижнів.

Відновлення після операції

Після цистектомії реабілітація може тривати довго. Це пов’язано не тільки з фізіологічними змінами, що відбуваються в організмі, але і з психологічним станом пацієнта. Адже, крім того що порушується нормальний процес сечовипускання, відзначаються й інші функціональні перебудови. Відновлення організму відбувається не відразу. У першу добу після хірургічної операції пацієнт повинен перебувати у відділенні реанімації. Це необхідно, щоб виробляти моніторинг життєво важливих функцій, не упустити розвиток кровотечі і шоку. Коли хворого переводять у загальну палату, він вже може пересуватися самостійно. Рекомендується якомога більше ходити, щоб у малому тазу не розвинувся спаєчний процес. У деяких випадках пацієнтам доводиться довго приймати їжу за допомогою зонда. Проте з часом робота кишечника відновлюється, і хворий починає харчуватися самостійно. Сечовипускання теж поступово приходить в норму. Однак пацієнтам доводиться весь час ходити з катетером. Тому деяким хворим виробляють ще одну операцію — створення штучного сечового міхура. Така маніпуляція виконується через кілька місяців за відсутності протипоказань.

Цистектомія зуба: етапи проведення

Видалення кісти зуба теж називають цистектомією. Ця операція проводиться в умовах стоматологічного кабінету. Щоб її виконати, загальний наркоз не потрібен, достатньо лише місцевої анестезії. Виняток можуть становити діти. Цистектомія зуба передбачає повне видалення вмісту з оболонок кісти. До етапів операції належать:

1. Підготовка слизово-надкісткового клаптику за допомогою розрізу. Потім проводиться його відшарування.
2. Отримання кісткової платівки з метою отримання доступу до пензля. Для цього над освітою просверлюють кілька отворів.
3. Витяг кісти і частини кореня зуба.
4. Ревізія порожнини.
5. Ушивання слизово-надкісткового клаптику.

Найчастіше киста є вродженим пороком розвитку епітеліальної тканини. Рідше вона з’являється внаслідок тривало поточних запальних процесів, неадекватно виконаних стоматологічних маніпуляцій.

Проведення цистектомії яєчника

Цистектомія яєчника — це операція, яка необхідна при кистах великого розміру, що не піддаються консервативній терапії. Ця доброякісна освіта небезпечна тим, що може призвести до апоплексії — розриву органу. Операцію з видалення кісти проводять як відкритим способом, так і за допомогою лапароскопії. Вміст освіти відправляється на цитологічне дослідження. Якщо злоякісних клітин не виявлено, виконується коагуляція та ушивання яєчника.

Техніка виконання цистектомії кіст внутрішніх органів

Цистектомія кісти інших внутрішніх органів проводиться аналогічним способом. До складних операцій відносять видалення утворень підшлункової залози, легких, печінки. Такі втручання виконуються відкритим хірургічним методом під загальним наркозом.

Протипоказання до проведення цистектомії

До протипоказань до видалення кистозних утворень належать:

1. Гостра і хронічна недостатність серця, нирок, органів дихання, що знаходиться в стадії декомпенсації.
2. Гнійні запальні процеси в малому тазу, черевній і грудній порожнині.
3. Занурення кореня зуба в кисту більш ніж на третину.
4. Незадовільний результат цитологічного дослідження. У цих випадках потрібні інші методи хірургічного лікування.

Відгуки лікарів про цистектомію

Більшість докторів різних спеціальностей вважають, що цистектомія кіст вважається необхідним оперативним втручанням, оскільки вона запобігає розвитку важких ускладнень (перитоніт, сепсис). Найчастіше ця процедура не становить небезпеки для здоров’я і проводиться лапароскопічним шляхом.

Видалення сечового міхура, на думку лікарів, це серйозна і травматична операція, що супроводжується ризиком розвитку ускладнень. Проте при злоякісних пухлинах вона вважається необхідною.