Содержимое
Цервікалгія — це боляче і серйозно…
Цервікалгія — це синдром дорсалгії, при якому спостерігається специфічна тяжкість в області шиї. Також ця патологія характеризується напругою і болісним дискомфортом у м’язах шиї. Цервікалгія — це стан, який може призвести до обмеження рухливості всього шийного відділу, запаморочень, порушення зору, вегетативної дисфункції.
- Симптоми
- Цервікалгія: причини
- Діагностика та лікування цервікалгії
- Профілактика
Симптоми
Хворобливі відчуття в області шиї можуть носити покалюючий, пульсуючий, прострілюючий характер. Посилюється біль від найменших рухів (кашель, фізична напруга).
Проявляється ця патологія такими станами, як:
- оніміння рук або області потилиці;
- шум у вухах;
- болючі відчуття в потилиці;
- неможливість нахилити і повернути голову.
Особливість такого стану, як цервікалгія — це іррадіація болю. Болісний дискомфорт поширюється по нервових волокнах і переходить на плечовий суглоб і верхні кінцівки. По гілках хребетних нервів біль може поширитися на скроневу, теменну і потиличну області.
З боку хребта можуть спостерігатися зміни статики і динаміки.
Цервікалгія: причини
У більшості випадків біль стає наслідком таких явищ, як:
- емоційне або фізичне перенапруження;
- Обмеження нерва;
- незручне положення тіла протягом тривалого часу;
- грижа міжхребцевих дисків;
- травми шийного відділу хребта;
- переохолодження;
- інфекції, пухлини тканин хребта.
Якщо болі в області плечей, шиї, потилиці турбують протягом тривалого часу, то це вже хронічна цервікалгія. У цьому випадку може розвинутися шийний спондиліз або остеохондроз.
Діагностика та лікування цервікалгії
Для того щоб діагностувати даний стан, необхідно провести грамотний клінічний аналіз больових проявів. Особливу увагу необхідно приділити умовам, за яких з’явився біль: після сну, переохолодження, незручного становища тіла, носіння тяжкостей тощо.
Діагностику проводять за допомогою рентгенографії шийного відділу, МРТ, КТ, панмієлографії, електронейрографії, ЕМГ.
Цервікалгія — це патологія, що вимагає насамперед консервативного лікування. Для цього використовують такі методи:
- знеболювання за допомогою нестероїдних протизапальних засобів;
- для зняття м’язової напруги використовують ін’єкції анестетиків;
- лікувальну гімнастику;
- фізіотерапію: компреси, грязьові ванни, масаж;
- використання спеціальної ортопедичної подушки.
Хірургічне втручання необхідне тільки в крайніх випадках: гостре ураження спинного мозку, виражений больовий синдром, слабкість м’язів.
Профілактика
Для профілактики цервікалгії необхідно забезпечити хорошу рухливість хребта і посильне навантаження м’язам. Це можуть бути плавання, регулярні заняття фізкультурою, масаж. Також необхідно уникати переохолодження організму (одяг не по сезону, кондиціонери в приміщенні, відкриті вікна в транспорті) і травм. Працюючи в сидячому положенні, приймати зручну позу і періодично робити перерви. Для сну вибирати невисоку і зручну подушку.
- Попередня
- Наступна